значеному Радою народних депутатів вищого рівня, та 100 % податку на прибуток підприємств і організацій комунальної влас пості цього рівня;

■=> прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному Радою народних депутатів вищою рівня, але не менш як 50 %;

■=> плату за землю у розмірах, визначених радою народних де­путатів вищого рівня;

■=> місцеві податки і збори в розмірах, визначених радою на­родних депутатів міста;

^ частину доходів від приватизації майна, яка визначається Радою народних депутатів вищого рівня;

*=> надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;

<=> відрахування, дотації і субвенції, отримані з бюдоісетів ви­щого рівня;

■=> інші надходження.

Треба зазначити, що види податків та інших платежів, які підля­гають зарахуванню до районного бюджету району в місті, вста­новлюються міською радою народних депутатів відповідно до законів України, чинного законодавства Автономної Республіки Крим і рішень представницьких органів влади вищого рівня, прий­нятих у межах їхньої компетенції.

У доходи міських (міст районного підпорядкування), сільських, селищних бюджетів за порядком і на умовах, встановлених зако­нодавством України, зараховують:

податок на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності та підпорядкування (крім комунальної) у розмірі, виз­наченому радою народних депутатів вищого рівня, та 100 % по­датку на прибуток підприємств та організацій комунальної влас­ності цього рівня;

прибутковий податок з громадян у розмірі, визначеному Ра­дою народних депутатів вищого рівня;

^ 60 % плати за землю;

\ місцеві податки і збори;

% частину доходів від приватизації майна, яка визначається Радою народних депутатів вищого рівня;

230 Щ

надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності цього рівня;

% відрахування, дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

Ч> інші надходження.

Видатки. З бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя здійснюються видатки на такі потреби:

фінансування установ і організацій освіти, культури, на­уки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що пе­ребувають у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автоном­ної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а такооїс соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

утримання представницьких і виконавчих органів влади Ав­тономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та органів місцевого самоврядування;

фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів;

інші заходи, що фінансуються відповідно до чинного зак нодавства України з бюджетів Автономної Республіки Крим, об ластей, міст Києва і Севастополя.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах ут­ворюється оборотна касова готівка. Вона може бути використа­на протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена того самого року до розмірів, установ­лених під час затвердження відповідного бюджету.

7.3.4. Податки в системі регіональних фінансів

Податки як економічна категорія виражають відносини з при­воду розподілу доданої вартості між її виробниками, державою та органами регіонального і місцевого самоврядування.

Культура податкових відносин є найвищою у країнах з рин­ковою економікою. Тут податки стають об'єктивним елементом

"231

фінансових відносин між державою та юридичними і фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кож­ної держави. Вона охоплює методи й об'єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за витрачанням.

З іншого боку податки є й дуже небезпечною зброєю у розпо­рядженні держави. Без наукової концепції податкової політики вони можуть перетворитися на гальмо економічного розвитку дер­жави. Концепція податкової політики держави має містити об­ґрунтовані висновки про вплив оподаткування на результати гос­подарської діяльності підприємств і організацій, обсяг, напрями і характер інвестицій, розмір і структуру фонду споживання, га­лузеву і територіальну структуру економіки.

І	Головні принципи податкової системи

сума сплаченого податку завжди мас дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг; усі податки повинні мати цільове призначення, тобто конкретний вид витрат у бюджеті, куди вони будуть спрямовані; знеособлений по­даток зумовлює його непродуктивне використання з боку уря­ду; платники податків мають бути поінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків; нові податки вводяться тільки для покриття відповідних вит­рат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту; Ь об'єктом оподаткування може бути тільки дохід, а не його джерело і не розмір витрат; податок має бути пропорцій­ний доходові; прогресія оподаткування залежно від зростан­ня доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу; ^ умови оподаткування мають бути прості і зрозумілі плат­никові; податок слід стягувати у зручний для платника час і прийнятним для нього методом; при тому слід ураховувати дешевизну стягування податків.

Практика ринкових країн показує, що між виробниками і вла­дою часто ведуться суперечки щодо оподаткування. Уряди на-

магаються збільшувати податкові ставки, платники податків і"-чуть боротьбу проти того. Тому дуже важливе значення має ухвалення податкових кодексів, у яких законодавчо закріплю-кі і вся рівномірність оподаткування, захист платника від свавіл-ія податкових служб, дотримання податкової таємниці. Дедалі більшого визнання і підтвердження набуває думка про те, що писока частка податків у валовому внутрішньому продукті -цс фактор гальмування економічного зростання.

Податкова система України. Вона охоплює суб'єктів оподат­кування або податкову базу: ^фізичні — населення і ^юридич­ні — господарські структури особи та врівні податків ----- державні і територіальні (регіональні й місцеві). Державні податки включа­ють: податок на прибуток; податок на добавлену вартість; акциз­ний збір; прибутковий податок з громадян; плату за землю; лісо­вий доход; екологічний податок; державне мито; податок із влас­ників транспортних засобів; вивізне мито; ввізне мито; плату за во­ду; промисловий податок; податок на промисел; податок на майно.

Місцеві податки і збори передбачають: готельний збір; збір за паркування автомобілів; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір з власників собак; курортний збір; збір за учас:;. у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах; збір з осіб, які беру участь у грі на тоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збі] за право використання місцевої символіки; збір за право провс дення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; комунальний податок; збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Система оподаткування фізичних і юридичних осіб має такі складові:

^ оподаткування фізичних осіб:

• прямі податки і внески: прибутковий податок з громадян; податок на майно; податок за землю; податок із власників транспортних засобів; податок на промисел; державне мито; внески до Пенсійного фонду; місцеві податки і збори;

• непрямі податки: податок на додану вартість; акцизний збір; мито;