- •Господарський комплекс україни, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Сутність і особливості господарського комплексу України.
- •Населення і зайнятість.
- •7.1. Сутність і особливості господарського комплексу України
- •7.2. Населення і зайнятість
- •7.2.1. Сутність населення і його суспільні категорії
- •7.2.2. Розселення і демографічні процеси в реґіоні
- •7.2.3. Зайнятість і ефективність праці в реґіоні
- •7.3.1. Теоретичні засади регіональних фінансів
- •7.3. Фінансова система регіону
- •7.3.3. Регіональні і місцеві бюджети
- •7.3.4. Податки в системі регіональних фінансів
- •7.4. Оборотний капітал і природно-ресурсний потенціал реґіону
- •7.4.1. Оборотний капітал і оборотна функція
- •7.4.2. Джерела оборотного капіталу
- •7.5. Основний капітал та інноваційний потенціал реґіону
- •7.5.1. Сутність основного капіталу і його оборот
- •7.5.2. Технічний рівень виробництва в реґіоні
- •7.5.3. Основи інноваційного потенціалу реґіону
- •7.6. Трансформація економіки в ринкових умовах
- •Сутність регіональних міжгалузевих комплексів і їх структура.
- •Випуск регіонального продукту.
- •8.1. Сутність міжгалузевих господарських комплексів і їх структура
■=> кредитування, страхування соціального забезпечення і захист малозабезпечених.
Аналіз галузевої структури економіки дає змогу оптимізува-ти та збалансувати пропорції усієї економіки.
7.2. Населення і зайнятість
Головною умовою формування регіональної економічної системи, як і будь-якого рівня організації виробництва загалом, є наявність живої праці, під якою мають на увазі сукупність фізичних, духовних, моральних, етичних, естетичних здібностей людини, що їх використовує вона під час виробництва життєво необхідних речей і послуг. Джерелом формування живої праці є природний і механічний процеси відтворення населення.
* Відтворення населення — це процес постійного відновлення поколінь людей внаслідок взаємодії народжуваності і смертності, еміграції та імміграції, результат єдності трьох видів руху населення — природного, просторового (міграція) і соціального (соціальна мобільність).
За відношенням до економіки населення є водночас і виробником, і споживачем матеріальних благ. Населення не може існувати поза економікою, а економіка — без живої праці і населення загалом, це дві частини одного соціального організму.
7.2.1. Сутність населення і його суспільні категорії
Суб'єкти управління регіональною економікою мають бути свідомі того, що населення є носієм і джерелом матеріальних і ^духовних потреб, а жива праця — суб'єктом економічних інтересів і стимулів. Структура і динаміка економіки регіону повинна відповідати обсягу і структурі життєвих потреб населення і виробничих потреб підприємств, що розміщені в регіоні.
Жива праця (кількість зайнятих в економіці) володіє фізіолог- ічною та інтелектуальною силою, здатністю створювати продук- ти для задоволення власних потреб і відтворення. Створений ва- ловий продукт В практично в повному обсязі використовується для виробничого і невиробничого споживання населення через 210 —
валові витрати В*. Отже, виробництвом забезпечується відтворення населення.
Населення — природно-історична сукупність людей, яка формується і безперервно відтворюється у процесі виробництва і відтворення самого життя.
Населення є джерелом формування головної продуктивної сили г живої праці, носія виробничих відносин. Його характеризують національні, соціальні та економічні особливості. Національні особливості відображають риси мислення, свідомості, культури, побуту, ставлення до праці, природи, торгівлі, міжнародних відносин тощо. Соціальні особливості відображають груповий або суспільний спосіб життя людини, її природне відтворення, економічні — здатність до праці, творчості, виробництва.
Національна категорія населення. Національна категорія населення відображає процеси, особливості поглядів певних його груп на проблеми суверенітету, державності, мови, культури, побуту, способу мислення, ведення господарства тощо. Вона тісно пов'язана з формуванням єдиної державної та господарської системи, в основі яких є конституція країни і закони, що регулюють відносини національного, соціального й економічного розвитку.
У сучасному розумінні національна спільність людей не обов'язково є моноетнічною групою. Нації сучасних держав переважно багатоетнічні. Але всі вони є громадянами країни і представниками її нації. Наприклад, громадяни України російського, польського, єврейського походження є представниками української нації з усіма її державними атрибутами і символами. Відповідно держава й економіка теж національні. Наприклад, економіка США як багатоетнічної країни така ж національна, як і економіка майже мононаціональної Японії, позаяк кожна сформована на єдиній основі пізнання об'єктивних економічних законів і способів мислення та на власній конституції.
*Національна категорія населення — група населення, об'єднана за певними якісними ознаками самопізнання, способу мислення, самосвідомості, ставлення до держави, праці, довкілля тощо.
Національну категорію можна розкрити за критеріями національної самосвідомості.
^> Свідомість національного патріотизму. Об'єднує групу людей з високим рівнем національної самосвідомості, гордості за свою націю і країну, з бережливим ставленням до національної (державної) мови, культури, історії, освіти, релігії, до культурних та історичних надбань інших народів, які сповідують пріоритет загальнолюдських вартостей, прав і свобод людини і націй, соціальної справедливості, терпимості, національно-демократичних ідей.
^> Свідомість національного нігілізму. Об'єднує групу людей, яким байдуже або майже байдуже національне походження; воші надають перевагу меркантильним інтересам, концентрують свої зусилля на матеріальному збагаченні, навіть незаконним чином: у політиці відстоюють ідеологію космополітизму, соціальної рівності, державної багатомовності.
Свідомість національної винятковості. Об'єднує групу людей, які гіперболізують значення своєї нації, тобто підносять її вище за інших, нав'язують свою національну культуру іншим народам, асимілюють їх тощо; політика такої групи ґрунтується на ідеології фашизму, расизму, шовінізму, великодержавного імперіалізму тощо.
Кількісне співвідношення населення за критеріями національної самосвідомості є дуже важливе в аспекті формування праці, капіталу, здійснення державної кадрової політики.
Соціальна категорія населення (категорії природного відтворення). Поняття "соціальна категорія населення" характеризує процеси відтворення суспільства і суспільний спосіб життя.
* Соціальна категорія населення — група населення, об'єднана за певними якісними ознаками розселення, природного відтворення та переміщення.
Соціальні категорії населення можна згрупувати: > за критерієм чисельності: чисельність населення загалом; чисельність міського і сільського населення; чисельність населення за статтю і віком; розселення населення по території; динаміка чисельності населення;
212 і -
за критерієм природного руху: народжуваність; смертність; природний приріст; дитяча смертність; шлюбність і розлучення;
за критерієм міграційного руху: переміщення населення всередині країни; виїзд населення з країни (еміграція); в'їзд населення у країну (імміграція); міграційний (механічний) приріст населення.
Усі соціальні категорії населення виявляються через відповідні кількісні показники, зіставляючи які в часі можна простежувати тенденції й закономірності природного відтворення і соціального розвитку населення.
Економічна категорія населення (категорії зайнятості). Належність до певної економічної категорії населення пов'язана з працездатністю за віком, загальноосвітньою і спеціальною підготовкою, професійною кваліфікацією, часом праці, оплатою праці тощо.
Ф Економічна категорія населення — група населення, об'єднана за певнішії якісними ознаками здатності до праці, рівня професійної підготовки, складності виконання праці, зайнятості.
Зайнятість відображає аспект виробничих відносин, пов'язаний із залученням працівника до конкретної кооперації праці на відповідному робочому місці, засвідчує забезпеченість працездатного населення робочими місцями. При тому визначають:
о рівень зайнятості працездатного населення у суспільно-корисній праці;
■■■■""розподіл зайнятого населення, між сферами і галузями національної економіки і територією країни;
■=> ефективність використання праці зайнятих на виробництві.
Процес зайнятості вивчають за допомогою певних категорій: працездатне населення, трудовий капітал, економічно активне населення, безробітне населення та ін.
* Працездатне населення — сукупність людей віком від 17 до 60 років, здатних за психофізіологічними даними до участі у трудовому процесі.
213
