Природно-ресурсний потенціал регіону як основа оборотного капіталу. Регіони України мають широку гаму природних ре­сурсів, достатню кількість. Загальна площа України — 60,3 млн. га, з яких понад 40 млн. га сільськогосподарські угіддя. Це май­же 70 % території, залученої у сільськогосподарський оборот. Орні землі складають 33 млн. га, або 54,7 % всієї території. На­самперед відзначимо те, що вся територія України вкрита родю­чими ґрунтами, 56 % яких є чорноземи. Крім того, клімат, водо-забезпечення, сума активних температур і вегетаційний період рослин, вугілля, руди металів, нерудні та інші ресурси — усе це в сукупності строює сприятливу життєдіяльну інфраструктуру в кожному регіоні, що не так часто трапляється на земній кулі.

Природні ресурси виражають матеріальну (натуральну) час­тину категорії "оборотний капітал" чи "оборотні фонди". Чим більше сприятливих і наявних ресурсів розміщено в регіоні, тим менші затрати необхідні для їх освоєння і передусім транспорту­вання.

Природні господарські ресурси поділяють на дві різні Групи: •^наземні (ґрунти, ліси, води і т. д.); ^підземні (нафта, газ, руди, вугілля тощо).

Вони становлять частину національного багатства України і є основою господарського розвитку та соціального добробуту.

За рівнем господарського використання природні ресурси поді­ляють на: =>освоєні (які використовують або використані част­ково чи повністю); =>не освоєні (які не використовують).

Однак найважливішою є економічна інтерпретація природних ресурсів, яка полягає у їх поділі на: ^економічно вигідні, доцільні для використання і переробки; >економічно невигідні, недоцільні для використання на певному етапі розвитку продуктивних сил.

Вигідність чи невигідність використання природних ресурсів визначають за критеріями господарської віддачі цих ресурсів при порівнянні затрат на їх освоєння і переробку. Саме порівняння затрат для перетворення природних ресурсів на продукт спожи­вання з його соціально-господарським ефектом виражає їх еко­номічну оцінку. Якщо соціально-господарська ефективність більша від затрат для перетворення природних ресурсів на про­дукт споживання, то ці ресурси є економічно вигідні і доцільні для використання.

Слід зазначити, що який би природно-ресурсний потенціал не мала країна чи регіон, найважливішим критерієм його корисності є економічна оцінка, тобто вміння якнайменше його витрачати, а отримувати максимальну віддачу. Є країни (наприклад, Япо­нія), які не мають енергетичних чи сировинних ресурсів, їхня еко­номіка працює на привізній сировинні, але ефективність її пере­робки дуже висока, що приносить добробут усьому народові.

7.5. Основний капітал та інноваційний потенціал реґіону

Розвиток регіональної економіки на засадах інтенсифікації ви­робництва можливий лише на основі формування високопро­дуктивного основного капіталу. Для того потрібні великі капі­таловкладення насамперед у відновлення основних виробничих і

243