51. Тропи в нехудожніх та художніх текстах.

На змінах семантичної структури слова (функціональні переноси, заміни і $) формуються (стилістичні) засоби словесної виразності – тропи – слово троп з грецької (=спосіб, манера, прийом,...), це слово, вжите в переносному значенні для створення образності. Тропи широко вживані в художньому стилі, меншою мірою в публіцистичному, майже не вживаються в офіційно-діловому та науковому стилях. До тропів належать:

Порівняння – троп, побудований на зіставленні фактів, для пояснення одного з них за допомогою іншого. Роль порівнянь полягає у виділенні якоїсь особливості предмета чи явища, яка найяскравіше виступає у порівнюваних предметах (білий як сніг, місяць як золотий серп = форма місяця, очі блакитні як небо).

Епітет – слово, що образно означає предмет або дію, підкреслює характерну властивість певного явища чи поняття. Його функція полягає в тому, що він індивідуалізує якусь ознаку, показує предмет із несподіваного боку ($).

Метафора (грець.) – троп, побудований на вживанні слів у переносному значенні, на основі подібності за кольором, формою, призначенням (Дощ іде. = дощить Перша ластівка = початок – ці два приклади належать до стертих метафор, т. зв. мовних штампів). Метафори й епітети повинні бути індивідуальними для кожного автора.

Метонімія – троп, побудований на перенесенні значення за суміжністю, тобто на основі внутрішнього чи зовнішнього зв’язку між поняттями. Зв’язок цей може існувати між:

1.      автором і його твором (читати Котляревського)

2.      посудиною і вмістом (хоч відро випий)

3.      предметом і матеріалом (ходити в золоті)

4.      місцевістю і людьми, які там перебувають (Прага прокидається = люди у Празі прокидаються)

Метонімії найчастіше вживаються у публіцистичному та художньому стилях.

Синекдоха (грець.) – троп, побудований на кількісній заміні: Одне вживається замість множини, видова назва замість родової (частина замість цілого), напр., і буде син, і буде мати, і будуть люди на землі = буде багато дітей і матерів.

Персоніфікація – троп, побудований на наділенні предметів, явищ природи та абстрактних понять рисами людини. Може бути частковим різновидом метафори.

Гіпербола – троп, в основі якого лежить підкреслене перебільшення розмірів, рис, характеристик, ознак предмета чи явища.

Літота (з грець.) – протилежність гіперболи.

Алегорія являє собою втілення абстрактного поняття в конкретному образі (хитрий – лисиця, упертий як осел).

Антитеза – риторична фігура, що полягає у навмисне підкреслюваному зіставленні двох протилежних, але пов’язаних між собою поять, явищ, речей та образів для підсилення враження, напр., Кайдашева сім’я = мова селян. Інфінітив – ризниця між літературним ти та розмовним ть, напр., лаять, балакать, одчепись од мене = відчепись від мене.

Порівняння з фольклору – як тополя, шовкова нитка, буйний вітер.

Патронімічні назви – по-батькові, напр., Ходаківна (Ходак – батько).

 

52. Евфемізми, перифрази та їхня роль у тексті

Компонентами синонімічного ряду можуть бути перифрази та евфеміз-ми.

Перифраз, перифраза (від грец. periphrasis - описовий вислів) – це описовий зворот мови, поетична фігура, троп, за допомогою якого передають зміст іншого слова чи вислову2 : цар звірів - лев, біле золото - бавовна, Перифраз - це переносне, описове, образнее найменування предметів; у певних умовах його вживання перифраз

може виступати контекстуальним синонімом. Наближаючись до розгорнених метафор, перифраз завжди містить у собі якусь оцінку явищ, сприяє яскравості, виразності їх зображення3 . Перифрази також допомагають уникнути повторень тих самих слів чи зворотів і цим підвищують стилістичну якість оформлення думки.

У функції контекстуальних синонімів часто використовуються в українській

мові також евфемізми (від фец. euphimismos - пом'якшений вислів)- слова або словосполучення, які не прямо, а приховано, ввічливо чи пом'якшено визначають назву якогось предмета, явища5 : поважного віку - старий; навіки спочити - померти; говорити неправду, вигадувати - брехати; нечистий, лихий - чорт, диявол. Це начебто пошуки пом'якшувальних обставин під час описування якоїсь ситуації'6."Досить поширені в газетних текстах політичні евфемізми"1 . Евфемізми

як контекстуальні синоніми використовують переважно в усному та художньомумовленні2