- •Поняття про менеджмент і управління
- •2)Загальні характеристики організацій
- •3) Методи, принципи, закони і закономірності менеджменту.
- •4) Управління, спрямоване на успіх. Критерії ефективного управління.
- •6) Школа наукового управління.
- •7) Адміністративна (класична) школа.
- •8) Школа людських відносин. Біхевіористський підхід(1930-1950рр.).
- •9) Кількісний підхід у науці управління.
- •10) Сутність системного підходу до управління організацією.
- •11)Процесний підхід в управлінні.
- •12) Ситуаційний підхід в управлінні.
- •13) Сучасна управлінська парадигма.
- •14) Розвиток управлінської науки в Україні.
- •15) Внутрішнє і зовнішнє середовище організації, їх характеристики, взаємозв’язок.
- •16) Цілі і задачі організації.
- •17) Організаційні структури. Розподіл праці в організації.
- •18) Людський фактор в діяльності організації.
- •19) Зовнішнє середовище організації, його характеристики.
- •20) Постачальники, споживачі і конкуренти організації.
- •21) Законодавство та державні органи влади.
- •23) Фактори міжнародного середовища в менеджменті.
- •24) Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •25) Управлінський процес, управлінський цикл, управлінські процедури.
- •26) Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •27) Сутність планування, його види та їх взаємозвязок.
- •28) Поняття стратегічного планування
- •29) Процес стратегічного планування.
- •30) Бюджет як засіб реалізації стратегії.
- •31)Тактика, політика, процедури і правила.
- •32) Управління по цілям.
- •33)Поняття мотивації. Потреби і винагороди.
- •34) Змістовні теорії мотивації.
- •35) Процесуальні теорії мотивації.
- •36) Стимулювання праці.
- •37) Поняття, зміст та види контролю. Система контролю зі зворотним звязком.
- •38) Етапи процесу контролю.
- •39)Поведінкові аспекти контролю.
- •40) Характеристики ефективного контролю. Економічність контролю.
- •41) Повноваження, обовязки, відповідальність. Види повноважень.
- •42) Побудова організації,організаційне проектування.
- •43) Класифікація організаційних структур.
- •(17 Вопрос – організаційні структури)
- •44) Централізація та децентралізація.
- •45)Поняття регулювання, його види та етапи.
- •46)Поняття та види координації.
- •47) Поняття, види та характеристика комунікацій.
- •48)Комунікаційний процес, його елементи та етапи.
- •49) Організаційні комунікації, їх типи і роль в управлінні.
- •50) Міжособові комунікації.
- •51) Міжрівневі комунікції. Комунікації між підрозділами.
- •52) Комунікації між організацією та її середовищем.
- •53) Бар’єри в комунікаційному процесі. Комунікаційні бар`єри – це
- •54) Удосконалення організаційних комунікацій.
- •55) Сутність, значення та класифікація управлінських рішень.
- •56)Умови прийняття управлінських рішень.
- •57) Фактори, що впливають на прийняття рішень.
- •58) Якість управлінських рішень.
- •59) Моделі прийняття управлінських рішень.
- •60) Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •61) Лідерство, вплив, влада.
- •62) Види керівництва.
- •63) Сучасні підходи до лідерства.
- •64) Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •65) Сутність відповідальності та етика в менеджменті.
- •66) Юридична і соціальна відповідальність.
- •67) Заходи щодо запезпечення етичної поведінки.
- •68) Сутність і основні параметри організаційних перетворень.
- •69) Результативність та ефективність менеджменту.
- •Можна вирізнити такі чинники ефективності:
- •70) Комплексний підхід до удосконалення процесу управління фірмами.
18) Людський фактор в діяльності організації.
Стрижнем внутрішнього середовища є людські ресурси підприємства, зокрема, їхні професійні якості. Персонал – ось те, що має в першу чергу відрізняти підприємство від його конкурентів. Якість продукції залежить від того, хто і як робить цю продукцію, від того, яке ставлення до праці, до свого підприємства склалося у його працівників.
Люди, що працюють в організаціях, поводять себе у суспільстві і на роботі по-різному, в залежності від складного поєднання індивідуальних рис, особливостей організаційного оточення та обставин зовнішнього середовища. Отже, робоча група впливає на людей в організації, формує певні норми поведінки, створює певні ціннісні орієнтири і зумовлює ставлення людей до роботи. З іншого боку, у колективі може мати велику вагу лідер і той стиль управління, який він використовує. Як правило, для простих виконавців ефективним буде авторитарний стиль керівництва, для людей творчої праці демократичний чи навіть ліберальний.
Індивідуальна поведінка людини великою мірою залежить і від її матеріального становища. Людина із високим рівнем доходів почуває і веде себе більш розкуто, вона має змогу займатися саморозвитком і підвищувати свій рівень освіти, що поліпшує її фахову компетентність, а отже, цінність для організації.
Не менш вагомо впливає на поведінку індивіда і зовнішнє оточення. Наприклад, високий рівень безробіття змінює потреби людини в сторону їх спрощення, наближення до первинних потреб. Крім того, у цьому разі організаційне оточення налаштоване більш конкурентно по відношенню до окремої людини, що примушує її працювати інтенсивніше. Політична нестабільність особливо сильно впливає на людей із нестійким психологічним типом та великими амбіціями. Їхня поведінка може ставати малокерованою і навіть антагоністичною щодо цілей організації.
19) Зовнішнє середовище організації, його характеристики.
Кожна організація є відкритою системою, яка перебуває у постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників.
Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії.
Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним:
Складність — велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів.
Мінливість — швидкість зміни оточення організації. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Взаємозалежність факторів (зміна одного фактора спричиняє зміни інших). Наприклад, зростання цін на енергоносії зумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, при виробництві яких є велика частка енергозатрат. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію. Водночас таке становище змушує виробників шукати енергозберігаючі технології.
Невизначеність — необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності.
Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої (мікросередовище) та непрямої (макросередовище) дії.
Суб'єкти середовища прямої дії (мікросередовища)
Особливістю факторів середовища прямої дії є інтенсивність і постійний характер впливу, спрямованість на зміну базових внутрішніх складових підприємств. Це потребує оперативного розроблення заходів щодо пом'якшення їх негативних наслідків або, навпаки, повнішого використання сприятливих можливостей.
До суб'єктів мікросередовища належать постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, «контактні аудиторії» тощо.
Фактори середовища непрямої дії (макросередовища)
У макросередовищі, яке оточує підприємство, діє значно більша кількість факторів, ніж у мікросередовищі. їм притаманний високий рівень варіативності, невизначеності та непередбачуваності, що зумовлено їх опосередкованою дією на суб'єкти господарювання. До основних факторів макросередовища відносять економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, природно-кліматичні, демографічні тощо.