- •Поняття про менеджмент і управління
- •2)Загальні характеристики організацій
- •3) Методи, принципи, закони і закономірності менеджменту.
- •4) Управління, спрямоване на успіх. Критерії ефективного управління.
- •6) Школа наукового управління.
- •7) Адміністративна (класична) школа.
- •8) Школа людських відносин. Біхевіористський підхід(1930-1950рр.).
- •9) Кількісний підхід у науці управління.
- •10) Сутність системного підходу до управління організацією.
- •11)Процесний підхід в управлінні.
- •12) Ситуаційний підхід в управлінні.
- •13) Сучасна управлінська парадигма.
- •14) Розвиток управлінської науки в Україні.
- •15) Внутрішнє і зовнішнє середовище організації, їх характеристики, взаємозв’язок.
- •16) Цілі і задачі організації.
- •17) Організаційні структури. Розподіл праці в організації.
- •18) Людський фактор в діяльності організації.
- •19) Зовнішнє середовище організації, його характеристики.
- •20) Постачальники, споживачі і конкуренти організації.
- •21) Законодавство та державні органи влади.
- •23) Фактори міжнародного середовища в менеджменті.
- •24) Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •25) Управлінський процес, управлінський цикл, управлінські процедури.
- •26) Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •27) Сутність планування, його види та їх взаємозвязок.
- •28) Поняття стратегічного планування
- •29) Процес стратегічного планування.
- •30) Бюджет як засіб реалізації стратегії.
- •31)Тактика, політика, процедури і правила.
- •32) Управління по цілям.
- •33)Поняття мотивації. Потреби і винагороди.
- •34) Змістовні теорії мотивації.
- •35) Процесуальні теорії мотивації.
- •36) Стимулювання праці.
- •37) Поняття, зміст та види контролю. Система контролю зі зворотним звязком.
- •38) Етапи процесу контролю.
- •39)Поведінкові аспекти контролю.
- •40) Характеристики ефективного контролю. Економічність контролю.
- •41) Повноваження, обовязки, відповідальність. Види повноважень.
- •42) Побудова організації,організаційне проектування.
- •43) Класифікація організаційних структур.
- •(17 Вопрос – організаційні структури)
- •44) Централізація та децентралізація.
- •45)Поняття регулювання, його види та етапи.
- •46)Поняття та види координації.
- •47) Поняття, види та характеристика комунікацій.
- •48)Комунікаційний процес, його елементи та етапи.
- •49) Організаційні комунікації, їх типи і роль в управлінні.
- •50) Міжособові комунікації.
- •51) Міжрівневі комунікції. Комунікації між підрозділами.
- •52) Комунікації між організацією та її середовищем.
- •53) Бар’єри в комунікаційному процесі. Комунікаційні бар`єри – це
- •54) Удосконалення організаційних комунікацій.
- •55) Сутність, значення та класифікація управлінських рішень.
- •56)Умови прийняття управлінських рішень.
- •57) Фактори, що впливають на прийняття рішень.
- •58) Якість управлінських рішень.
- •59) Моделі прийняття управлінських рішень.
- •60) Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •61) Лідерство, вплив, влада.
- •62) Види керівництва.
- •63) Сучасні підходи до лідерства.
- •64) Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •65) Сутність відповідальності та етика в менеджменті.
- •66) Юридична і соціальна відповідальність.
- •67) Заходи щодо запезпечення етичної поведінки.
- •68) Сутність і основні параметри організаційних перетворень.
- •69) Результативність та ефективність менеджменту.
- •Можна вирізнити такі чинники ефективності:
- •70) Комплексний підхід до удосконалення процесу управління фірмами.
37) Поняття, зміст та види контролю. Система контролю зі зворотним звязком.
Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають. Контроль може бути спрямований як на окремий вид діяльності організації, так і на всю їх сукупність.
Види управлінського контролю. Існують різні ознаки класифікації систем контролю. Найбільш поширеною є класифікація контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій, тобто:
до
впродовж здійснення трансформаційного процесу (рис. 8. 2).
після
Рис. 8.2. Види управлінського контролю
Випереджаючий контроль здійснюється до початку трансформаційного процесу і спрямований на якість та/або кількість усіх вхідних ресурсів у організацію (фізичних, людських, інформаційних, фінансових тощо), перш ніж вони стануть частиною організації.
Мета випереджаючого контролю - запобігання ситуаціям, здатних завдати шкоди організації, а не їх лікування.
Поточний контроль здійснюється безпосередньо впродовж трансформаційного процесу. Він ґрунтується на вимірюванні фактичних результатів діяльності і оперативному реагуванні на відхилення, що виникають. Розрив у часі між виникненням відхилень і коригуючими діями менеджера є мінімальним.
Мета поточного контролю - з’ясування причин відхилень, що обумовлює його широке застосування.
Заключний контроль відбувається після завершення трансформаційного процесу, його об’єктом є виходи із організації. Основний недолік заключного контролю – констатація відхилень, коли збитки невідворотні. Отже, ефективність заключного контролю нижча проти інших, однак для багатьох видів діяльності він є єдиним можливим видом контролю.
Цілі заключного контролю:
отримання інформації для удосконалення планування у майбутньому;
побудова ефективної системи мотивації.
38) Етапи процесу контролю.
Можна виокремити три основні етапи процесу контролю:
вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації;
порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами;
реакція на порівняння (коригуючі дії).
Етап 1. Вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації.
У процесі вимірювання реального виконання робіт в організації виникає два ключових запитання: як вимірювати і що вимірювати?
Менеджери зазвичай використовують чотири основних методи вимірювання:
особисті спостереження;
статистичні звіти;
усні звіти підлеглих;
письмові звіти підлеглих.
Кожний із зазначених методів має свої переваги та недоліки, тому їх спільне використання (комбінація) збільшує ймовірність отримання достовірної інформації.
Етап 2. Порівняння результатів реального виконання із встановленими стандартами.
На цьому етапі встановлюється ступінь відхилення реального виконання від стандарту. Принципово важливим є визначення прийнятного рівня відхилень, адже саме випадки його перевищення є об’єктами діяльності менеджера.
Особливої уваги вимагає спрямованість відхилень.
Етап 3. Реакція на порівняння.
На заключному етапі процесу контролю менеджер має обрати один з трьох варіантів дій як реакцію на результати порівняння:
а) нічого не робити;
б) коригувати діяльність підлеглих;
в) коригувати стандарти діяльності.
Перший варіант застосовується у випадках, коли результати реального виконання відповідають стандартам або відхилення від стандартів знаходяться в межах прийнятного.
Якщо відхилення перевищують допустимі межі, здійснюється коригування. Однак спочатку необхідно з’ясувати причини надмірного відхилення від стандартів.
Менеджерам часто бракує часу на стратегічні коригування, тому вони постійно “гасять пожежі”. Ефективні менеджери, навпаки, з’ясовують причини відхилень, оцінюють переваги їх ліквідації і заздалегідь здійснюють коригування.