- •Поняття про менеджмент і управління
- •2)Загальні характеристики організацій
- •3) Методи, принципи, закони і закономірності менеджменту.
- •4) Управління, спрямоване на успіх. Критерії ефективного управління.
- •6) Школа наукового управління.
- •7) Адміністративна (класична) школа.
- •8) Школа людських відносин. Біхевіористський підхід(1930-1950рр.).
- •9) Кількісний підхід у науці управління.
- •10) Сутність системного підходу до управління організацією.
- •11)Процесний підхід в управлінні.
- •12) Ситуаційний підхід в управлінні.
- •13) Сучасна управлінська парадигма.
- •14) Розвиток управлінської науки в Україні.
- •15) Внутрішнє і зовнішнє середовище організації, їх характеристики, взаємозв’язок.
- •16) Цілі і задачі організації.
- •17) Організаційні структури. Розподіл праці в організації.
- •18) Людський фактор в діяльності організації.
- •19) Зовнішнє середовище організації, його характеристики.
- •20) Постачальники, споживачі і конкуренти організації.
- •21) Законодавство та державні органи влади.
- •23) Фактори міжнародного середовища в менеджменті.
- •24) Поняття та класифікація функцій менеджменту.
- •25) Управлінський процес, управлінський цикл, управлінські процедури.
- •26) Сутність та класифікація методів менеджменту.
- •27) Сутність планування, його види та їх взаємозвязок.
- •28) Поняття стратегічного планування
- •29) Процес стратегічного планування.
- •30) Бюджет як засіб реалізації стратегії.
- •31)Тактика, політика, процедури і правила.
- •32) Управління по цілям.
- •33)Поняття мотивації. Потреби і винагороди.
- •34) Змістовні теорії мотивації.
- •35) Процесуальні теорії мотивації.
- •36) Стимулювання праці.
- •37) Поняття, зміст та види контролю. Система контролю зі зворотним звязком.
- •38) Етапи процесу контролю.
- •39)Поведінкові аспекти контролю.
- •40) Характеристики ефективного контролю. Економічність контролю.
- •41) Повноваження, обовязки, відповідальність. Види повноважень.
- •42) Побудова організації,організаційне проектування.
- •43) Класифікація організаційних структур.
- •(17 Вопрос – організаційні структури)
- •44) Централізація та децентралізація.
- •45)Поняття регулювання, його види та етапи.
- •46)Поняття та види координації.
- •47) Поняття, види та характеристика комунікацій.
- •48)Комунікаційний процес, його елементи та етапи.
- •49) Організаційні комунікації, їх типи і роль в управлінні.
- •50) Міжособові комунікації.
- •51) Міжрівневі комунікції. Комунікації між підрозділами.
- •52) Комунікації між організацією та її середовищем.
- •53) Бар’єри в комунікаційному процесі. Комунікаційні бар`єри – це
- •54) Удосконалення організаційних комунікацій.
- •55) Сутність, значення та класифікація управлінських рішень.
- •56)Умови прийняття управлінських рішень.
- •57) Фактори, що впливають на прийняття рішень.
- •58) Якість управлінських рішень.
- •59) Моделі прийняття управлінських рішень.
- •60) Поняття та загальна характеристика керівництва.
- •61) Лідерство, вплив, влада.
- •62) Види керівництва.
- •63) Сучасні підходи до лідерства.
- •64) Загальна характеристика моделі сучасного менеджера.
- •65) Сутність відповідальності та етика в менеджменті.
- •66) Юридична і соціальна відповідальність.
- •67) Заходи щодо запезпечення етичної поведінки.
- •68) Сутність і основні параметри організаційних перетворень.
- •69) Результативність та ефективність менеджменту.
- •Можна вирізнити такі чинники ефективності:
- •70) Комплексний підхід до удосконалення процесу управління фірмами.
10) Сутність системного підходу до управління організацією.
Система — це деяка цілість, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких певною мірою характеризує ціле. Згідно з системним підходом керівник має розглядати організацію як сукупність взаємопов'язаних елементів, таких як люди, структура, завдання, технологія, що орієнтовані на досягнення певних цілей і тісно переплетені з зовнішнім світом.
Дещо спрощено організацію як систему можна описати так. Організація отримує з зовнішнього середовища інформацію, капітал, матеріали, трудові ресурси. Ці компоненти мають назву "входи". У процесі перетворення ці входи перетворюються на підприємстві у продукцію або послуги. Вони і є виходами організації. Якщо організація управління ефективна, то в процесі перетворення утворюється додаткова вартість. За цих умов збільшується обсяг продажу, зростають прибуток, задоволення працівників результатами своєї праці.
Найважливіші принципи системного підходу такі:
1) процес прийняття рішень повинен починатися з виявлення і чіткого формулювання конкретних цілей;
2) необхідно розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему і виявляти всі наслідки і взаємозв'язки кожного приватного рішення;
3) необхідне виявлення й аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети;
4) цілі окремих підсистем не повинні вступати в конфлікт із цілями всієї системи (програми);
5) сходження від абстрактного до конкретного;
6) єдність аналізу і синтезу, логічного й історичного;
7) виявлення в об'єкті різноякісних зв'язків і їхньої взаємодії та ін.
Системний підхід є засобом вирішення складних і при цьому не дуже чітко визначених проблем, коли необхідно організувати використання великого обсягу ресурсів.
Системний підхід грунтується на міждисциплінарній основі й експертизі прийнятих рішень з позицій різних галузей знань, спеціальностей і досвіду. Він спрямований на органічне поєднання, координацію й інтеграцію різних видів діяльності.
Зокрема, кожна із шкіл науки управління виявилася практично прийнятною лише в обмежених рамках. Отже, вони найчастіше не могли правильно визначити всі основні компоненти організації. Жодна із шкіл серйозно не розглядала вплив зовнішнього середовища на систему і наслідки такого впливу.
Організаційні системи створюються таким чином, щоб досягти синергізму, тобто одночасного функціонування окремих, але взаємозалежних частин, що забезпечують більш високу загальну ефективність, ніж сумарна ефективність частин, взятих окремо.
Більшість організацій недостатньо ефективні, оскільки їм не вдається пов'язати свої підсистеми у єдиний механізм.
11)Процесний підхід в управлінні.
Процесний підхід був вперше запропонований прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися визначити функції менеджменту. Проте вони розглядали ці функції як незалежні одна від одної. На противагу цьому процесний підхід розглядає функції управління як взаємопов´язані.
Управління розглядається як процес, так як робота по досягненню цілей за допомогою інших - це серія безперервних взаємопов´язаних дій. Ці дії, кожна з яких також є процесом, називають управлінськими функціями. Сума всіх функцій являє собою процес управління.
Процесний підхід до управління відображає прагнення теоретиків і практиків менеджменту інтегрувати всі види діяльності за рішенням управлінських проблем у єдиний ланцюжок, розірваний у результаті «надмірного захоплення» функціональним підходом, за якого кожна з функцій розглядається поза зв´язком з іншими. При цьому увага фокусується на взаємозв´язку окремих дій, кожна з яких, у свою чергу, є процесом. Таким чином, управління - це управлінські функції, що динамічно змінюються в просторі й часі, які зв´язані між собою. Метою їх є вирішення проблем і задач організації.
Процесний підхід трактує управління як серію безпосередніх взаємопов'язаних дій. Ці дії, кожна з яких сама по собі вже є процесом, значною мірою визначають успіх діяльності організації. Вони дістали назву "управлінські функції". Кожна управлінська функція — це також процес. Отже, процес управління являє собою суму всіх функцій.
Процес управління містить функції планування, організування, мотивації, контролювання та регулювання. Цих п’ять первинних функцій управління поєднані з процесами комунікацій та прийняття рішень. Керівництво (лідерство) — це самостійна діяльність.
Розглянуті функції управління мають дві загальні характеристики: всі вони потребують прийняття рішення. Тому прийняття рішення і комунікації належать до сполучних процесів управління.
Функція регулювання — вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, недоліків тощо в керованій системі шляхом розроблення і впровадження керуючою системою відповідних заходів.