
- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна.
- •Групова взаємодія
- •Сутність поняття «соціальна перцепція. Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •18.Стилі педагогічного спілкування.
- •19.Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування
- •20.Форми ділового спілкування
- •21.Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •23.Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •26.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27.Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •29.Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31/ Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32/ Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33/ Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34/ Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування.
- •38.Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39.Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •42.Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •67. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •68.Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •72.Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •1) Початковий рівень (учень розрізняє поняття, формули тощо);
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •86. До основних видів проведення дискусій належать такі:
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •96.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •102. Сутність поняття «спілкування».
- •103. Основні види та функції спілкування.
- •105. Сутність поняття «вербальна комунікація».
- •106. Особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •107. Сутність поняття «невербальна комунікація».
- •110. Способи впливу партнерів один на одного ( заражування, переконання, наслідування).
- •111. Прояви «я-стану» за теорією трансакційного аналізу е.Берна.
- •112. Сутність поняття «соціальна перцепція»
- •115. Методи та техніки саморегуляції.
90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій
Метод аналізу конкретних ситуацій полягає в тому, що увазі студентів пропонується опис конкретної ситуації. Вони мають визначити проблему та правильно її розв'язати. Добираючи ситуації, враховують актуальність проблеми, яка відображується, реалістичність і типовість ситуації. Ситуація може бути запропонована письмово чи усно; у будь-якому разі ефективність її сприйняття залежить від якості викладу умов і обставин, які її спричинили. Аналіз сприяє виявленню причин, що зумовили ситуацію та підводить студентів до правильного розуміння позиції діючих осіб. Складні ситуації, вирішення яких вимагає додаткової інформації, доцільно аналізувати під час самостійної роботи з наступним розгляданням на заняттях.
Ціллю методу є не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу – саме це сприяє підвищенню ефективності державного управління. Разом з вдосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального в управлінській діяльності, виховує почуття відповідальності в процесі навчання слухачів.
Основна мета цього методу — вироблення вмінь приймати рішення на основі аналітичної діяльності та отриманих знань. Щодо особливостей цього методу, то ситуація як поєднання умов і обставин, які створюють певну обстановку чи проблему, може служити їллюстрацією, вправою, засобом передачі досвіду вирішення проблеми. Розвиток в учнів уміння аналізувати ситуацію, працювати з інформацією, викладати й відстоювати свої погляди допоможе їм орієнтуватися в конкретних економічних умовах.
Робота економіста – це практичне вирішення виробничих ситуацій, що постійно виникають. Тому впровадження в навчання економістів розбору конкретних ситуацій – необхідне і невідкладне завдання, спрямоване на активізацію і зближення навчання з виробництвом. У процесі аналізу і вирішення виробничих ситуацій закладаються основи економічного стилю мислення нового типу.
Прикладом застосування вказаного активного методу може бути аналіз ситуації впливу світової фінансової кризи на економіку України. Зокрема, використання методу аналізу конкретних ситуацій рекомендується для поглиблення знань із теми, установлення зв’язку теорії та практики, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях.
91.Типи кейсів та основні вимоги до змісту кейсу.
Можна виділити такі основні етапи створення кейсів:
1-й етап. Визначити мету створення кейсу, наприклад, навчання ефективним комунікаціям всередині організації / установи. Для цього можна розробити кейс, взявши за приклад добре відому організацію/установу, описати її комунікації, які використовуються менеджерами для організації роботи з персоналом. Розробити питання та завдання, які дозволять студентам засвоїти різні види комунікацій (наради різного рівня, щорічний звіт, внутріорганізаційна газета, оголошення, брифінги тощо).
2-й етап. Ідентифікувати конкретну реальну ситуацію згідно з відповідною метою.
3-й етап. Провести попередню роботу з пошуку джерел інформації для кейсу. Можна використати пошук за ключовими словами в Інтернеті, аналіз каталогів друкованих видань, журнальних статей, газетних публікацій, статистичних даних.
4-й етап. Зібрати інформацію та дані для кейсу, різні джерела, в тому числі і контакти з організацією, яка описується в кейсі.
5-й етап. Підготувати перший варіант кейсу. Цей етап включає макетування, компоновку матеріалу, визначення форми презентації (відео, друк тощо).
6-й етап. Отримати дозвіл на публікацію кейсу у випадку, якщо інформація містить дані з конкретної організації.
7-й етап. Обговорити кейс, залучаючи якомога ширшу аудиторію, і отримати експертну оцінку колег перед його апробацією. Як результат такої оцінки можна внести необхідні зміни та покращити кейс.
8-й етап. Підготувати методичні рекомендації з використання кейсу. Розробити завдання для студентів і можливі питання для дискусії та презентації кейсу, описати передбачувані дії студентів / слухачів і викладача в момент обговорення кейсу.
Алгоритм проведення занять із застосуванням методу конкретних ситуацій:
Вступ
Підготовка (підбір ситуації викладачем).
Усний переказ опису ситуації студентам для ознайомлення з його змістом удома.
Аналіз опису ситуації студентами в позааудиторний час.
Перший етап
Пояснення суті методу ситуації студентами.
Дискусія з приводу проблеми, поданої в описі, відповідно до суті питань.
Другий етап
Вибір спільного розв’язання або приблизного вирішення.
Вибір остаточного розв’язання або вирішення проблем.
Третій етап
Підбиття підсумків (підкреслення моментів, які мають важливе дидактичне значення).
Оцінка діяльності студентів.
При доборі ситуацій потрібно враховувати певні вимоги: орієнтацію на попит слухачів; відповідність реаліям життя; типовість, яка пов'язана з вивільненням від непотрібних деталей; повнота ситуації (наявність вихідної інформації та додаткових матеріалів).
Також кейси повинні задовольняти такі вимоги, а саме:
- відповідати чітко поставленій меті;
- мати відповідний рівень складності;
- ілюструвати декілька аспектів життя;
- мати національне забарвлення;
- бути актуальним на сьогоднішній день;
- ілюструвати типові ситуації;
- розвивати аналітичне мислення;
- провокувати дискусію;
-мати декілька рішень.
Використання проблемних професійних ситуацій на заняттях сприяє закріпленню теоретичних знань, формуванню на їх грунті професійних навичок і вмінь.
Класифікація кейсів (за Шеремета та Каніщенко):
- кейс, що вимагає прийняття управлінського рішення;
- кейс, що вимагає розробки стратегії;
- описовий кейс;
- кейс, що вимагає визначення проблеми;
- кейс, що вимагає застосування теоретичних понять.
Також розрізняють такі кейси, як:
-аналітичні або причинні;
-синтетичні або міри;
-вибору.