79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
Засоби навчання — це різні види джерел знань і матеріалізовані знаряддя, які забезпечують організовану взаємодію учасників навчального процесу і використовуються з метою формування у студентів відповідних знань, умінь і навичок. Вони допомагають вивчати економічні об’єкти, процеси і явища, які недоступні для безпосереднього спостереження і сприйняття. Оптимальне поєднання засобів навчання є необхідною умовою формування наукових знань про суспільство і господарську діяльність людини.
До сучасних засобів навчання в економічній освіті належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також бути реальні об'єкти, виробництво, споруди.
Дидактичні засоби, як і методи, організаційні форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепцій мети, змісту, методів, форм і умов навчального процесу.
У педагогіці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В.Оконя, в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня:
Прості засоби (наочні). 1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под. 2. Візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і т.д.
Складні засоби (технічні). 1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо. 3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео. 4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.
Отже, володіння навичками користуватися засобами навчання й ефективно їх застосовувати є важливою складовою професійної компетентності фахівця й елементом професійної культури. Сучасні дидактичні посібники створюють величезні можливості регулювати швидкість і обсяги інформації, яка подається, повертатися до найважливішого й підкреслювати головне. Практика засвідчує, що студенти сприймають як основні ті матеріали, які показано за допомогою різноманітних дидактичних засобів.
80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
Засоби навчання — це різні види джерел знань і матеріалізовані знаряддя, які забезпечують організовану взаємодію учасників навчального процесу і використовуються з метою формування у студентів відповідних знань, умінь і навичок. Вони допомагають вивчати економічні об’єкти, процеси і явища, які недоступні для безпосереднього спостереження і сприйняття. Оптимальне поєднання засобів навчання є необхідною умовою формування наукових знань про суспільство і господарську діяльність людини.
Сучасними засобами навчання в економічній освіті є наочні та технічні засоби.
До наочних засобів навчання в економічній освіті належать наочні посібники, реальні предмети, моделі, картини і т.д, які дають нам можливість управляти навчальною ситуацією, створюють ефект фізичної та емоційної участі в процесі. Вони повідомляють про предмет і викладача, про те, що вже зроблено та що ми збираємося робити.
Існує кілька класифікацій засобів навчання, які використовуються в економічній освіті. Зупинимося на деяких з них.
Загалом, наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:
1) зображення предметів і явищ - схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо. Наприклад, при викладанні географії учням не можна безпосередньо показати пустелю, океан, гори, вулкан, якщо їх немає поблизу; при викладанні історії - різні типи суспільно-економічних формацій; при викладанні літератури - особистість письменника і под. У таких випадках учнів знайомлять з предметами, явищами, процесами не прямо, а за допомогою зображень.
2) самі предмети, макети, моделі, що діють - реальні предмети: живі або засушені рослини, живі або законсервовані тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі (наприклад, мотор, парова машина), макети, до діють, (наприклад, пластична репродукція земної поверхні, рельєф місцевості).
За видами навчальних дій і за призначенням наочні навчальні посібники поділяють на:
а)інформаційні (настановчі), які забезпечують наочність навчання;
б)операційні—сприяють реалізації пізнавальної діяльності;
в)контрольні—забезпечують
здійснення контрольних заходів.
Серед функцій наочності, які враховуються при організації навчання, можна виділити наступні:
а)наочність як джерело інформації;
б)наочність як засіб ілюстрації;
в)наочність як опора пізнання;
г) наочність як засіб постановки учбових проблем і розв’язання проблемних ситуацій.
Отже, володіння навичками користуватися засобами навчання й ефективно їх застосовувати є важливою складовою професійної компетентності фахівця й елементом професійної культури. Сучасні дидактичні посібники створюють величезні можливості регулювати швидкість і обсяги інформації, яка подається, повертатися до найважливішого й підкреслювати головне. Практика засвідчує, що студенти сприймають як основні ті матеріали, які показано за допомогою різноманітних дидактичних засобів.
81. Методичні рекомендації до розробки та застосування наочних засобів навчання при вивченні економіки відповідно до віку тих, хто навчається.
У сучасних умовах розробка та застосування засобів наочності висуває до викладача наступні вимоги: При підготовці і проведенні уроку з використанням наочних засобів навчання необхідно:
1.детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку навчального матеріалу;
2.визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;
3.відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, визначити їх відповідність змісту і меті уроку, можливе дидактичне призначення;
4.з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми;
5.визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.
Вчитель повинен розуміти необхідність чуттєвих образів в процесі вивчення учбового матеріалу, виявити характер використання чуттєвих образів на уроці як самостійну сторону в розвитку учнів або як засіб формування абстракцій. Створити тенденції в пізнавальній діяльності учня до уявлення реальних предметів, явищ навколишній дійсності. Отже, використання наочності потрібно підпорядковувати конкретній меті, розвитку самостійності й активності учнів з урахуванням їх вікових особливостей. Вона має бути змістовною, естетично оформленою, відповідати психологічним законам сприймання, не повинна містити нічого зайвого і не викликати додаткових асоціацій. Готуючи учнів до сприймання наочності, її не слід переоцінювати або недооцінювати у процесі навчання.