- •43. Репер Френе кривої. Формули Серре – Френе. Кривизна і скрут кривої.
- •44. Перша квадратична форма поверхні. Її геометричний зміст і застосування.
- •45. Друга квадратична форма поверхні .Нормальна кривизна кривої на поверхні.
- •46. Асимптотичні напрямки на поверхні. Асимптотичні лінії поверхні. Класифікація точок поверхні.
- •47. Матрицы. Операции над матрицами. Ранг матрицы.
- •48. Полная и средняя кривизна поверхности. Понятие внутренней геометрии поверхности.
- •49. Слар. Класифікація і методи розв’язку.
- •50. Визначники і їх властивості
- •51. Лінійні векторні простори. Підпростори. Базис і розмірність. Координати вектора.
- •52. Лінійні оператори у векторному просторі. Ядро, образ, ранг, дефект.
- •53. Власні вектори і власні значення лінійного оператора. Умови діагоналізіруемості мтриці лінійного оператора.
- •54. Евклидово пр-во. Ортонормированный базис.
- •55. Квадратичні форми. Матриця квадратичної форми. Зведення квадратичної форми до канонічного виду.
- •56. Додатньо визначені квадратичні форми. Зведення пари квадратичних форм до канонічного виду одним перетворенням.
- •57. Сопряженные операторы. Самосопряженные операторы.
- •58. Группы, кольца, поля.
- •59. Гомоморфизм групп.
- •60. Высказывания и операции над ними. Таблицы истинности.
- •61. Сравнения по простому и составному модулю. Решение сравнений.
- •62. Мультиплікативна числова функція.
- •63. Многочлены от одной переменной. Теорема Безу. Теорема Штурма.
- •64. Симметрические многочлены.
- •66. Линейные дифференциальные уравнения 1-го порядка та методы их решения.
- •67 Ду, допускающие понижение порядка.
- •68. Неодн. Лин. Ду n-го порядка с пост. Коэф-тами, спец. Прав. Часть.
- •Метод неопр коэф-тов.
- •69. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих.
- •70. Лінійні однорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Узагальнення на випадок рівняння -го порядку.
- •71. Решение систем дифференциальных уравнений методом исключений.
- •72. Уравнения, приводящиеся к уравнениям в полных дифференциалах. Интегрирующий множитель.
- •73. Системи лінійних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами та методи їх розв’язання.
- •74 Стійкість розв’язків диф.Рівнянь за Ляпуновим. Визначення стійкості розв’язків за першим наближенням.
- •75. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
- •76. Класичне поняття ймовірності. Геометрична ймовірність. Формула повної ймовірності. Формула Байєса.
- •77 Повторение испытании. Формула Бернулли. Формула Пуассона. Локальная и интегральная теоремы Муавра и Лапласа.
- •78. Высказывания и операции над ними. Таблицы истинности.
- •79. Решение систем линейных уравнений методом простых итераций
- •80. Решение нелин. Алгебраических ур-ий методом Ньютона.
- •81. Численное интегрир-е. Ф-ла трапеций.
- •82 Интерполирование функций. Интерпол. Полином лагранжа
- •83. Решение задачи коши для обыкновенного диф. Ур. Методом эйлера
- •84. Линейные однородные дифференциальные уравнения второго порядка с постоянными коэффициентами. Обобщение на случай уравнения n-ного порядка.
- •85. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих.
- •86. Решение систем дифференциальных уравнений методом исключений.
- •87. Линейные дифференциальные уравнения 1-го порядка та методы их решения.
- •88. Уравнения, что сводятся к уравнениям в полных дифференциалах. Интегрирующий множитель.
- •89. Системи лінійних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами та методи їх розв’язання.
- •90. Стійкість розв’язків диф.Рівнянь за Ляпуновим. Визначення стійкості розв’язків за першим наближенням.
- •91. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
45. Друга квадратична форма поверхні .Нормальна кривизна кривої на поверхні.
Def: Нехай область в з декартовими корд. . Параметризованою поверхнею заданою на наз. неперервне відображення , таке що кожній впорядкованій парі відповідає . наз. параметрами поверхні.
Рівняння являється векторним рівнянням поверхні.
Def: Поверхня , наз. поверхнею класу , якщо функція має в кожній точці неперервні часткові похідні до порядку включно, якщо при цьому в кожній точці області , то поверхня наз. регулярною.
Відображенням Вейнгартена поверхні в її точці наз. диференціал Гаусового сферичного відображення поверхні в т. , взятий зі знаком « - ».
Теорема: Матриця відображення Вейнгартена в базисі має вигляд: , де - матриця першої квадратичної форми.
Другою квадратичною формою поверхні наз. квадратична форма , асоційована з відображенням Вейнгартена
, де , - дотична площина заданої поверхні .
Теорема: Матрицею другої квадратичної форми поверхні в базисі є Гаусова матриця . , де , , ,
Нормальна кривизна кривої на поверхні
- векторне рівняння регулярної поверхні , - крива на цій поверхні і має наступні внутрішні рівняння кривої , де - довжина дуги, зовнішні рівняння кривої мають вигляд , , - наз. вектором кривизни.
Def: нормальною кривизною кривої, що лежить на поверхні наз. скалярна проекція вектора кривизни цієї кривої на нормаль поверхні . .
Теорема: нормальна кривизна кривої обчислюється за формулою:
Властивості :
1. Мєньє.
Всі криві поверхні, які проходять через точку М цієї поверхні і мають в ній спільну дотичну пряму, мають у цій точці одну й ту ж саму нормальну кривину.
нормальна кривизна нормального перерізу співпадає з точністю до знаку з його кривизною. ,
46. Асимптотичні напрямки на поверхні. Асимптотичні лінії поверхні. Класифікація точок поверхні.
Def: напрямок поверхні в даній її точці наз. асимптотичним , якщо нормальна кривизна поверхні в цьому напрямку в даній точці дорівнює нулю.
Нехай - вектор асимптотичного напрямку, тоді , тобто
- квадратне відносно
Якщо
Def: крива на поверхні наз. асимптотичною лінією, якщо в кожній її точці дотичний вектор має асимптотичний напрямок
Теорема: (Критерій асимптотичної лінії)
Крива на поверхні є асимптотичною лінією т. і т.т., коли вона або прямо, або в кожній її точці стична площина співпадає з дотичною площиною до поверхні.
Def: точка поверхні наз. гіперболічною (параболічною) якщо в ній існують два різних (співпадаючих) дійсних асимптотичних напрямки;
точка поверхні наз. еліптичною, якщо в ній не існує асимптотичних напрямків;
точка поверхні наз. планарною, якщо в ній будь-який напрямок є асимптотичним.
Відомо, що
Таким чином через гіперболічну точку проходить дві різних асимптотичних лінії ( ), через параболічну точку – одна асимптотична лінія ( ), через еліптичну – не проходять асимптотичні лінії ( , через планарну – нескінчене багато асимптотичних ліній.