- •43. Репер Френе кривої. Формули Серре – Френе. Кривизна і скрут кривої.
- •44. Перша квадратична форма поверхні. Її геометричний зміст і застосування.
- •45. Друга квадратична форма поверхні .Нормальна кривизна кривої на поверхні.
- •46. Асимптотичні напрямки на поверхні. Асимптотичні лінії поверхні. Класифікація точок поверхні.
- •47. Матрицы. Операции над матрицами. Ранг матрицы.
- •48. Полная и средняя кривизна поверхности. Понятие внутренней геометрии поверхности.
- •49. Слар. Класифікація і методи розв’язку.
- •50. Визначники і їх властивості
- •51. Лінійні векторні простори. Підпростори. Базис і розмірність. Координати вектора.
- •52. Лінійні оператори у векторному просторі. Ядро, образ, ранг, дефект.
- •53. Власні вектори і власні значення лінійного оператора. Умови діагоналізіруемості мтриці лінійного оператора.
- •54. Евклидово пр-во. Ортонормированный базис.
- •55. Квадратичні форми. Матриця квадратичної форми. Зведення квадратичної форми до канонічного виду.
- •56. Додатньо визначені квадратичні форми. Зведення пари квадратичних форм до канонічного виду одним перетворенням.
- •57. Сопряженные операторы. Самосопряженные операторы.
- •58. Группы, кольца, поля.
- •59. Гомоморфизм групп.
- •60. Высказывания и операции над ними. Таблицы истинности.
- •61. Сравнения по простому и составному модулю. Решение сравнений.
- •62. Мультиплікативна числова функція.
- •63. Многочлены от одной переменной. Теорема Безу. Теорема Штурма.
- •64. Симметрические многочлены.
- •66. Линейные дифференциальные уравнения 1-го порядка та методы их решения.
- •67 Ду, допускающие понижение порядка.
- •68. Неодн. Лин. Ду n-го порядка с пост. Коэф-тами, спец. Прав. Часть.
- •Метод неопр коэф-тов.
- •69. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих.
- •70. Лінійні однорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Узагальнення на випадок рівняння -го порядку.
- •71. Решение систем дифференциальных уравнений методом исключений.
- •72. Уравнения, приводящиеся к уравнениям в полных дифференциалах. Интегрирующий множитель.
- •73. Системи лінійних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами та методи їх розв’язання.
- •74 Стійкість розв’язків диф.Рівнянь за Ляпуновим. Визначення стійкості розв’язків за першим наближенням.
- •75. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
- •76. Класичне поняття ймовірності. Геометрична ймовірність. Формула повної ймовірності. Формула Байєса.
- •77 Повторение испытании. Формула Бернулли. Формула Пуассона. Локальная и интегральная теоремы Муавра и Лапласа.
- •78. Высказывания и операции над ними. Таблицы истинности.
- •79. Решение систем линейных уравнений методом простых итераций
- •80. Решение нелин. Алгебраических ур-ий методом Ньютона.
- •81. Численное интегрир-е. Ф-ла трапеций.
- •82 Интерполирование функций. Интерпол. Полином лагранжа
- •83. Решение задачи коши для обыкновенного диф. Ур. Методом эйлера
- •84. Линейные однородные дифференциальные уравнения второго порядка с постоянными коэффициентами. Обобщение на случай уравнения n-ного порядка.
- •85. Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння 2го порядку зі сталими коефіцієнтами. Метод варіації довільних сталих.
- •86. Решение систем дифференциальных уравнений методом исключений.
- •87. Линейные дифференциальные уравнения 1-го порядка та методы их решения.
- •88. Уравнения, что сводятся к уравнениям в полных дифференциалах. Интегрирующий множитель.
- •89. Системи лінійних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами та методи їх розв’язання.
- •90. Стійкість розв’язків диф.Рівнянь за Ляпуновим. Визначення стійкості розв’язків за першим наближенням.
- •91. Застосування теорії операційного числення до розв’язання диференціальних рівнянь.
43. Репер Френе кривої. Формули Серре – Френе. Кривизна і скрут кривої.
Означення. Репером Френе кривої у її точці називають правий декартів ортонормований репер , базисні вектори якого визначають, відповідно, дотичну, головну нормаль і бінормаль кривої в точці (мал. 4.3).
Нехай гладка крива класу задана за допомогою вектор-функції . Тоді вектор є напрямним вектором дотичної прямої, а вектор визначає напрямок бінормалі кривої . Виберемо вектори й так, щоб , . Оскільки репер правий й ортонормований, то вектор однозначно визначається векторами й . Остаточно одержимо наступні формули для визначення базисних векторів репера Френе:
, , . (4.2)
Теорема 4.2. Дериваційні формули Серре – Френе ортонормованого репера Френе кривої мають вигляд:
, , , , (4.3)
де й (читається каппа) - скалярні функції натурального параметра , причому для кожного .
Означення. Кривиною кривої називається коефіцієнт у формулах Френе.
Означення. Якщо в точці кривої , то число називається радіусом кривини кривої у точці .
У формулах Френе для регулярної кривої крім коефіцієнта є ще й коефіцієнт , що називається скрутом кривої.
Означення. Абсолютним скрутом у точці кривої називається абсолютна величина вектора , .
44. Перша квадратична форма поверхні. Її геометричний зміст і застосування.
Нехай – регулярна поверхня, задана рівнянням . У будь-якій точці існує дотична площина . Будемо розглядати дотичну площину як двовимірний векторний простір. Вектори цього простору мають вигляд , де – локальний репер поверхні. Введемо в структуру евклідового простору за допомогою скалярного добутку векторів і знайдемо
,
або, позначивши
, , ,
одержимо
–
квадратичну форму від змінних . Вона визначена в дотичній площині поверхні й називається першою квадратичною формою поверхні.
Матриця називається матрицею першої квадратичної форми, а - її детермінантом.
Для коефіцієнтів першої квадратичної форми використовують ще позначення й записують . Тому що поверхня регулярна, то вектори й ненульові, а це означає, що . Крім того, відповідно до нерівності Коші - Буняковського для векторів евклідового простору. Отже, відповідно до критерію Сильвестра, для кожного матимемо , тобто перша квадратична форма додатно-визначена.
Нехай – регулярна поверхня й регулярна крива цієї поверхні задана внутрішніми рівняннями . Векторне рівняння являє собою зовнішнє рівняння кривої . Для довжини дуги кривої маємо:
, .
Оскільки , то , і значить
. (7.1)
Таким чином, , але тоді .
Висновок: Перша квадратична форма поверхні є квадратом диференціала довжини дуги кривої, що лежить на поверхні. Це твердження розкриває геометричний зміст першої квадратичної форми.
Знаючи першу квадратичну форму поверхні, можна:
1) обчислити довжину дуги лінії на поверхні;
2) знайти кут між лініями в точці їхнього перетину;
3) обчислити площу області на поверхні.