37. Політ.Партії, стр-ра, ф-ії, типи

Політ партії-добровільні, відносно тривалі в часі обєн-ня громадян, що мають спільні погляди щодо персп-в розв країни і її місце в сучасн світі; представляють інтереси певної групи громадян і захищають їх шляхом участі в розподілі владних відносин.

Структура:1. Масова база партії-люди, які голосують за партію на виборах; вона аморфна і розмита. 2. Партійні організації;їх д-ть на місцевому, регіональному і загальн. рівнях. 3. Представництво політ.партії в органах держ.влади.

Функції:представницька інтересів, боротьба за владу, соц.інтеграції, ідеологічна, розробка стратегії, політ.соціалізації, політ. комунікації, мобілізаційна,формування громадської думки,політ.рекрутування

Типи(ідеологічні):1. Ліберальні (Ідея свободи індивіда - у працях Т.Гоббса, Дж.Локка, Ш.Монтеск'є. Основоположниками- Б.Констан і А. де Токвіль, теоретики-Дж.С.Мілль, Дж.Медісон, Т.Джефферсон, В.Гумбольдт, А.Сміт.;) 2. Консервативні (його виникн як політичної ідеології пов'язане з крахом системи феодалізму та династично-монархічного режиму в Європі внаслідок грандіозних змін;Центральне місце в системі цінностей консерватизму належить державі та її інтеграційній ролі для суспільства)3. Соціал-демокр(соціал-демократія ґрунтується на 3 основних принципах: свободі, соціальній справедливості та солідарності.) 4. Комуністичні (В основу сис-ми цінностей комунізму покладено пролетаріат . Наголошують, що екон. відносини як базисні в суспільстві визначають усі інші) 5. Фашистські (тотальний контроль з боку партійної фашистської еліти над суспільним і особистим життям громадян; знищення демократичних прав і свобод; залежність індивіда від інтересів і потреб нації, соціальних мас, заздалегідь визначених фашистським керівництвом; ієрархічність соціальної стр-ри сус-ва;. Фашизм сповідує політику так званого “соціального дарвінізму”) 6. Неофашистські.

Типи етнічного спрямування:регіональні, соціальні,гендерні,культурологічні

Також є універсальні партії

Поділення на праві і ліві партії

38. Національна свідомість:сутність,х-тер, особл.Становлення

Національна свідомість – це сукупність соціальних, політичних, економічних, філософських, релігійних, моральних поглядів, переконань та стереотипів, які охарактеризовують певний рівень духовного розвитку нації . Національна свідомість не передається генетично, не купується і не продається . Це категорія моральна. І залежить вона, в першу чергу, від носія – нації.

Основні чинники, що формують національну самосвідомість: об'єктивні;

практично-духовні; ідеальні. Сучасний стан національної свідомості в Україні визначається двома основним: чинниками: історично успадкованими тенденціями її розвитку та зовнішнім] психомоделюючими впливами східних та західних спрямувань, орієнтованими на підпорядкування масової свідомості відповідним державно-політичним суб'єктам.

39.Партійні системи

Парт.с-ма – сукупн.політ.партій в країні і способи взаємодії між ними.

Типи за дж. Сартром:1.однопартійна(монопартизм) ,пн.корея

2. двопартійна(біпартизм:жорсткий, мякий) ,англія

3. недосконалий біпартизм, тобто 2 домінантні партії є володіють достатньою к-стю ресурсів

4. Плюрипартизм :-з домінантною партією, -поміркований(3-5партій), франція;-радикальний(5-8),ізраїль.

5. плюри міноритарна(більш 10)