Політичне консультування, політичний консалтинг — одна зі сфер застосування технологій зв'язків з громадськістю, що полягає у наданні професійної допомоги політикам-практикам у вирішенні ними певних політичних завдань.

Політтехнолог (англ. political consultant) — спеціаліст з консалтингу в політичних питаннях, політичний консультант.

Політичне консультування − це процес, за якого спеціалісти-професіонали допомагають політикові чи політичній партії знайти найефективніший маневр чи виробити стратегію поведінки, що приводить до успіху в політичній чи суспільній діяльності.

Політичне консультування, пов'язане з РR-кампанією чи виборами, є активнішим жанром порівняно зі звичайним консультуванням (порадами) з окремих політичних питань. Політичні консультанти, що займаються РR та виборами, переймають на себе ряд функцій, які вони здійснюють замість Клієнта, але для нього, для досягнення його мети. Вони самостійно формулюють стратегію і тактику, забезпечують методи та засоби їх досягнення. А отже, такий різновид політичного консультування є відповідальнішим за результат. Кінцевий продукт роботи політичного консультанта − це добрий імідж та репутація Клієнта, що забезпечує його перемогу.

Роль політичного консультанта розуміють у нашій країні не так однозначно, як роль учителя чи лікаря. Щодо країн Західної Європи та США, то там під політичним консультуванням (політичним консалтингом) традиційно розуміють діяльність фірм, що займаються РR політичних діячів, партій, комерційних структур, а також проводять виборчі кампанії та допомагають у створенні іміджу.

В Україні такий вид політичного консультування з'явився, по суті, зовсім недавно. Точніше, перед президентськими виборами 1999 року. Не останню роль у становленні в Україні цього нового виду діяльності відіграли російські РR-спеціалісти. Хоча для Росії традиційнішим жанром політичного консультування є спосіб, коли консультант рекомендує, радить, орієнтує політика в його повсякденній політичній діяльності, не дуже опікуючись іміджем свого Клієнта в очах населення чи завоюванням максимальної кількості голосів на майбутніх виборах.

На жаль, для партійних та політичних лідерів побудова чи збереження доброго іміджу в період між виборами не є першочерговим завданням. По-перше, тому, що на чільному місці перебуває, звичайно, їхня основна діяльність (управління, вирішення конкретних проблем), а висвітлення результатів своєї діяльності, публікації -- вже на другому місці. Іншою причиною неуваги політичних лідерів до свого іміджу є їхня низька політична культура та недбалість. Поки лідери перебувають при владі, вони впевнені, що їхні посади вічні. Та навіть якщо вони піклуються про свій імідж у період між виборами, фігура консультанта не є основною в їхньому оточенні. Лише виборча кампанія розставляє фігури довкола політичних діячів по своїх місцях. Адже від професійної та активної роботи політичного консультанта залежить політичне, а часто й особисте майбутнє лідера.

Консультування ж у передвиборчій кампанії може принести гарні наслідки лише тоді, коли команда консультантів бере на себе відповідальність за її проведення і здійснює РR-кампанію відповідно до своїх задумів, впливаючи тим самим на ситуацію. Якщо іміджмейкер не володіє чи не керує ситуацією та нездатний мобілізувати команду і самого Клієнта для реалізації свого плану, його робота буде неефективною. В цьому полягає чи не основна відмінність роботи політичного консультанта від роботи експертів та радників.

Клієнт, який часто є високопоставленою особою, а також замовником, який диктує консультантові свої вимоги, має на період кампанії довірити певні функції керівництва іміджмейкеру та дотримуватися його рекомендацій. Лідер у сучасних політичних кампаніях, що проводяться з використанням ЗМІ, − це перш за все символ певної політики, тих чи тих цінностей, втілення добра чи зла.

Аудиторія сприймає не стільки людину з її унікальними психологічними чи розумовими здібностями, скільки імідж, що формується за допомогою ЗМІ. А тому Клієнт у своїй РR-кампанії виконує роль матеріального носія власного іміджу. І навіть якщо він не є оратором чи не має харизми, то йому слід утримуватися від незапланованих проявів своєї індивідуальності, а всі свої сили спрямувати на те, щоб мати вигляд відповідний своєму іміджу, ідеології кампанії тощо.

З іншого боку, консультант ніколи не повинен забувати, "хто в домі хазяїн", бо Клієнт завжди може звільнити співробітника свого штату чи керівника своєї виборчої кампанії.

Технологічний аспект діяльності політичного консультанта у виборчій кампанії

Виборча кампанія - це інтерактивний, цілеспрямований та комунікативний процес, що постійно потребує креативності, ризикованості, новаторства у застосуванні ефективних політичних технологій та методик. Сучасна виборча кампанія характеризується високим ступенем «технологізації», з достатньо складною і розгалуженою структурою. Як наслідок, у політичному середовищі спостерігається тенденція до залучення політичних консультантів, які володіють необхідними професійними якостями для інтелектуального, організаційного та технологічного супроводу виборчої кампанії.

Вперше участь політичних консультантів у виборчих кампаніях на професійному рівні була досліджена американськими дослідниками у ІІ пол. ХХ століття. В жовтні 1997 - березні 1998 р. Д. Б. Маглебі і К. Д. Паттерсон провели глибоке інтерв'ю з 28-ми консультантами, які проводили ініціативні виборчі кампанії. Цей метод також був використаний у 1998-2000 р.р. вдослідженні Ф. Плассера, який взяв інтерв'ю у 592 політичних консультантів, менеджерів та співробітників партій. У результаті виявилося, що більша половина опитаних консультантів (51%) за спеціалізацією називають себе дженералістами (стратегами), 17% - медіа-консультантами, 15% - соціологами, 7% - спеціалістами з проведення поштових кампаній, 6% - фондрайзери, 2% - аналітиками, 2% - фахівцями із здійснення польових операцій. Як бачимо, американські дослідники акцентують увагу на технологічному супроводі виборчої кампанії, що здійснюється політичними консультантами відповідної спеціалізації.

Теологічний аспект діяльності політичних консультантів у виборчій кампанії розглядається у роботах низки російських дослідників. До прикладу, О. Г. Морозова характеризує політичне консультування як «професійну діяльність з приводу інтелектуального та організаційного забезпечення політичних кампаній за допомогою створення і реалізації високоефективних технологій...» [4] На її думку, професійні якості та володіння технологіями, визначають технічну спеціалізацію політичного консультанта, що є ключовою у його діяльності.

Аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури свідчить проте, що спектр функцій політичного консультанта у виборчій кампанії коливається від надання психологічної допомоги клієнту, організації та проведення соціологічних досліджень, діагностики політичної ситуації до побудови стратегії і тактики кампанії та організації роботи штабу. О. Г. Морозова до основних функцій політичного консультування зараховує:

- ціннісно-цільову, яка полягає у донесенні до виборців ідей, цінностей, конкретних пропозицій кандидата, шляхом розробки його передвиборчої платформи, формування іміджу та ефективної постановки політичної комунікації;

- стратегічну, що передбачає, що політичний консультант є головним стратегом у виборчій кампанії, який має чітко визначені цілі, контролює політичний простір і час, збирає і використовує ресурси;

- структурно-інтегративну, яка означає формування команди для свого кандидата, організація групи підтримки у ролі активістів та добровольців;

- психо-соціальну, що полягає у наявності мотивації, яка здатна згуртувати команду кандидата для успішного виконання поставлених завдань у виборчій кампанії.

Російська дослідниця О. В. Єгорова-Гантман виділяє соціальної ролі, відповідно до функції, яку виконує політичний консультант у виборчій кампанії:

- політичний консультант-менеджер - займається попередньої організаційною діагностикою, переговорами з клієнтами, плануванням та координацією виконання завдань, виробленням висновків на основі конкретних спостережень фахівців, представленням остаточних пропозицій клієнтам; організовує роботу штабу, виконує контролюючі та управлінські функції.

- політичний консультант-технічний секретар - стежить за збереженням та ефективною роботою техніки, організовує технічну обробку результатів дослідження, забезпечує конфіденційність отриманої інформації; бере активну участь у реалізації стратегії, проведення конкретних акцій, може пропонувати нові цікаві ідеї для реалізації.

- політичний консультант-соціолог - організовує на першому етапі збір та аналіз даних серед електорату і груп експертів, проводить комплексне дослідження електорату, обробляє його результати; бере участь у розробці та реалізації стратегії; організовує і контролює роботу соціологічних служб клієнта з моніторингу даних.

- політичний консультант-психолог - обробляє результати дослідження, розробляє елементи стратегії, пов'язані з іміджем; працює з особистістю кандидата, використовуючи різноманітні засоби - психодіагностика, тренінг, корекція публічних виступів; бере участь в зборі соціально-психологічних даних.

- політичний консультант-журналіст - організовує ефективну прес-службу клієнта, взаємодіє із засобами масової інформації, готує основну частину агітаційно-рекламних текстів; супроводжує його у поїздках, на зустрічах з населенням, готує публічні виступи.

Ще один російський дослідник В. Є. Гончаров, зазначає, що політичні консультанти - це фахівці, які в основному займаються технологічним забезпеченням виборчих кампаній. Він вважає, що до спеціальних технологій політичного консультування можна зарахувати сукупність прийомів і дій, що підвищують ефективність діяльності політичних суб'єктів в конкурентному середовищі. За даними фахівців з Інституту менеджменту політичних кампаній, що функціонує при Американському університеті у Вашингтоні, до переліку найзатребуваніших технологій політичного консультування належать:

•- стратегічний менеджмент;

•- реклама в ЗМІ;

•- соціологічні дослідження;

•- організація прямих розсилок;

•- вивчення конкурентів;

•- забезпечення фінансування кампанії;

•- польові роботи.

Зважаючи на різноманітні погляди, можемо констатувати, що технологічний аспект діяльності політичного консультанта проявляється у широкому спектрі функцій, які він виконує у виборчій кампанії. Як наслідок, клієнт має можливість співпрацювати із командою професіоналів, яка бере на себе відповідальність за побудову стратегії та тактики кампанії, іміджу кандидата, а також використання сучасних технологій.