- •1. Предмет і метод політології .
- •2. Категорії і функції політології .
- •3. Зв'язок політології з іншими гуманітарними науками
- •4. Політична думка Давнього Сходу
- •5. Політична філософія Давньої Греції. Платон та Арістотель.
- •6. Політична думка в Давньому Римі. Лукрецій Кар, Марк Тулій Цицерон.
- •7. Політична думка західноєвропейського Середньовіччя. Августин і Фома Аквінський.
- •8. Епоха Відродження. Політичні погляди Ніколо Макіавеллі.
- •9) Політична думка Київської Русі
- •10) Політичні ідеї представників політичного гуманізму с. Оріховський-Роксолан, і. Вишенський
- •11) Конституція Пилипа Орлика як пам’ятка української політичної думки
- •12) Політична програма кирило-Мефодіївського братства
- •13. «Книга буття українського народу» м.Костомарова.
- •Громадівський соціалізм м. Драгоманова.
- •Основні напрями української політології.
- •16. Політичні погляди м. Грушевського та в. Винниченка
- •17. Український консерватизм. В. Липинський «Листи до братів-хліборобів»
- •18. Політичні погляди д. Донцова. «Націоналізм»
- •19. Політична думка в Україні радянської доби
- •20. Політична думка епохи Просвітництва в Англії (Локк, Гоббс)
- •21. Теорія природного права і суспільного договору.
- •22. Концепція «правлячого класу» Моски, "теорія еліт" Паретто
- •23. Концепція плебісцитарної харизматичної демократії м.Вебера
- •24. Політична думка епохи Просвітництва у Франції. Ш.Монтеск’є і ж.-ж. Руссо.
- •25. Поняття політичної влади, її сутність і функції.
- •26.Політичні режими.
- •27. Революція і реформи у політичному житті суспільства
- •28.Громадянське суспільство та особливості його становлення?
- •29.Демократія:принципи,установки,цінності.
- •30.Політична система суспільства(псс),її структура і функції
- •31.Типи політичних систем,їх загальна характеристика
- •32.Правова держава,її ознаки
- •33.Соціальна структура суспільства у системі політичних відносин
- •34. Релігія і церква в політичному житті незалежної України
- •35. Національні відносини в політичному житті суспільства. Національна ідея.
- •36. Форма правління і форма державного устрою.
- •37. Політ.Партії, стр-ра, ф-ії, типи
- •38. Національна свідомість:сутність,х-тер, особл.Становлення
- •39.Партійні системи
- •40. Типи виборчих систем, їх х-ка
- •45. Поняття політичної соціалізації
- •46. Політична поведінка особи
- •47. Політична культура: сутність, структура, функції.
- •48. Типологія політичної культури.
- •49. Політична свідомість: Суть, структура, функції
- •50. Політична еліта
- •51. Сутність політичного лідерства
- •52. Національний інтерес як форма реалізації зовнішньої політики держави
- •53. Глобальні проблеми як об єкт світової політики
- •54. Міжнародні відносини як предмет політології
- •56.Зовнішня політика: сутність, цілі, засоби і функції
- •57.Політика і культура.
- •58.Політика і мораль
1. Предмет і метод політології .
Предметом політології є феномен політичної влади, закономірностіїї функціонування та розвитку та її використання у суспільстві.
Виділяють три групи найважливіших методів, якими найчастіше користується політична наука.
Перша - загальні методи дослідження політичних об’єктів (підходи). До них відносяться:
соціологічний підхід
системний підхід,
культурологічний підхід, що орієнтується на виявлення залежності політичних процесів від політичної культури ;
нормативно - ціннісний підхід, що з’ясовує значення політичних явищ для суспільства та особистості ;
функціональний підхід , що потребує вивчення залежностей між політичними явищами ( наприклад, між рівнем економічного розвитку та політичним ладом, ступенем урбанізації та політичною активністю населення та ін );
поведінковий підхід полягає у застосуванні до політики методів, що використовуються у природних науках та конкретній соціології.
інституційний підхід , орієнтований на вивчення політичних інститутів суспільства.
антропологічний підхід, що виходить з постійності родових якостей людини як розумної істоти, яка одвічно володіє свободою.
порівняльний підхід , заснований на зіставленні однотипових політичних явищ ( систем, партій та ін.). Він дозволяє шляхом порівняння двох або більше політичних об’єктів, виділити загальні тенденції розвитку політичних процесів.
історичний підхід ,що потребує вивчення політичних явищ у їх послідовному часовому розвитку.
Друга група методів політології - група загально логічних методів, до яких відносяться аналіз та синтез; індукція та дедукція; абстрагування; моделювання ; математичні, прогностичні, кібернетичні та інші методи.
Третя група методів політології - група методів емпіричних досліджень. До них відносяться: використання електоральної статистики; анкетний опит; теорія ігор; спостереження; аналіз документів; лабораторний експеримент.
Всі ці методи дозволяють політології виділити певні закономірності політичного життя.
2. Категорії і функції політології .
Політологія, як і будь-яка інша наука, використовує як загальнонаукові категорії, так і категорії наук, що знаходяться на стику з її об'єктної областю, а також свій власний (специфічний) категоріальний апарат.
А) Загальнонаукові категорії, тобто категорії, використовувані більшістю соціально-економічних і гуманітарних наук: цивілізація, культура, суспільство, населення, влада, народ, прогрес, свобода, революція, еволюція, військове будівництво, право, образ мислення та інші.
Б) Категорії наук, що знаходяться на стику з політологією: правова держава, приватна власність, громадянське суспільство, соціальні верстви і групи, громадська думка, військово-промисловий комплекс, військово-політичні інститути, соціальні верстви і групи, професійна армія, військово-політичні конфлікти та інші.
В) Власні (специфічні) категорії: політика, політична влада, політична система, політична організація, політичний режим, політичний плюралізм, політичні інтереси, політичні цінності, політична діяльність та інші.
Сутність політології проявляється у її функціях:
Теоретико-пізнавальна функція - що означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ.
Методологічна функція політології - охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної сфери і практичної реалізації здобутих знань.
Аналітична функція полягає у накопиченні, вивченні, систематизації фактів та явищ політичного життя.
Прогностична функція - полягає у передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантів політичної поведінки.
Функція політичної соціалізації забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури.
Через світоглядну функцію затверджуються цінності, ідеали, норми цивілізованої політичної системи, політичної культури соціальних суб’єктів, що сприяє осягненню консенсусу у суспільстві.