Поняття Національного Архівного фонду України.

Під поняттям НАФ України розуміють сукупність документів, незалежно від їхнього виду, місця створення і форми власності на них, що зберігаються на території України або за її межами (і відповідно до міжнародних угод підлягають поверненню в Україну), відображають історію духовного і матеріального життя українського народу, мають наукову історико-культурну цінність, визнані такими відповідною експертизою і зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”.

НАФ є складовою частиною вітчизняної й світової історико-культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, багатоаспектним масивом документів державних органів, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, окремих громадян та громадських об'єднань, що зберігаються в архівосховищах України та приватних колекціях, а також документів вітчизняної історико-культурної спадщини, які перебувають за кордоном, та документів іноземного походження, що стосуються історії України, незалежно від часу їхнього створення, техніки і засобів відтворення.

Структура наф. Право власності на документи наф.

Структура НАФ – внутрішньо-організаційна побудова НАФ. Структуру НАФ включають 3 групи документів:

1. документи, що утворені в різні історичні періоди на теренах сучасної української держави, стосуються історії України і зберігаються в Україні;

2. документи українського походження, що були створені за межами України і передані Україні і стосуються діяльності української держави;

3. документи іноземного походження, що утворилися на теренах інших держав і за різних обставин опинилися на території України, стали невід’ємною частиною історико-культурної спадщини її народу.

Серед документів кожної з цих 3 груп особливе місце займають особливо цінні документи (ОЦ) та унікальні документи пам’ятки (УДП). До ОЦ документів належать архівні документи, що містять інформацію про найважливіші події, факти, явища у суспільстві, конкретного історичного народу, які не втрачають значення для економіки, культури, науки, духовного життя і навіть міжнародних відносин з іншими іноземними державами. УДП – це документи в єдиному роді та виді і тотожних їм немає. Критерії за якими відповідний документ відноситься до УДП:

1. статус і значення фондоутворювача;

2. походження документів;

3. авторство документів;

4. час створення документів;

5. цінність інформації в документі;

6. юридична сила в документі та його оригінальність;

7. наявність особливостей документа.

Зокон України Про НАФ і архівні установи визначає 3 форми власності на приватні документи: державна, колективна і приватна. Ст. 25 вказаного Закону на власника покладає обов’язок зберігати документи у схоронності (належних умовах, а в разі недотримання належних умов збережності документів власник може бути позбавлений прав власності на цей документ у порядку встановленому Законом за рівнем суду.