- •Предмет, об’єкт і методи дослідження архівознавства
- •Джерельна база та історіографія архівознавства
- •Історія архівної справи в україні
- •Поняття архівної системи, її основні види
- •Система архівних установ, її структура та мережа
- •Поняття Національного Архівного фонду України.
- •Структура наф. Право власності на документи наф.
- •Завдання, права, структура архівів
- •Виробничі підрозділи архіву та основні архівні технології
- •Планування, звітність та економічна діяльність архівів
- •1. Паспорт, в якому вказується така інформація.
- •2. Звіт про виконання плану розвитку архівної справи, що складається за основними напрямками діяльності архіву.
- •Класифікація документів у межах архіву
- •Класифікація документів у межах архівного фонду
- •Зарубіжні архіви
- •Зарубіжна архівна україніка
- •Поняття експертизи цінності документів та її завдання
- •Принципи експертизи і критерії цінності документів.
- •Організація і методика експертизи цінності документів та оформлення її результатів
- •Переліки документів
- •Комплектування архівів
- •Робота з джерелами комплектування державного архіву
- •Архівне описування: поняття, види, принципи і методи
- •Обліково-охоронна робота архіву
- •Архівні довідники в системі нда: функції та структура
- •Особливості матеріальної основи документів та способів фіксації інформації
- •1.1 Документи на паперових носіях
- •1.2 Документи на плівкових носіях
- •1.2.1 Кінодокументи
- •1.2.2 Мікрофільми
- •1.2.3 Фотодокументи
- •1.2.4 Фонодокументи
- •1.2.5 Машиночитані документи
- •1.2.6 Відеодокументи
- •Старіння документів
- •2.1 Фізико-хімічні фактори руйнування документів
- •2.2 Термічне старіння
- •2.3 Вицвітання барвників
- •2.4 Старіння плівкових матеріалів
- •2.4.1 Старіння кінофотодокументів
- •2.4.2 Старіння магнітного запису
- •2.5 Біологічне ушкодження документів
- •Технологія зберігання документів
- •3.1 Фізико-хімічне оброблення документів
- •3.1.1 Знепилювання
- •3.2 Режим зберігання
- •Реставрація
- •4.1 Відновлювання механічної цілісності
- •4.2 Нейтралізація і стабілізація кислотності методом забуферування
- •4.3 Відновлювання текстів, що згасають
- •4.4 Методи реставрації фотозображень
- •4.5 Відновлювання якості записаного звуку
- •4.6 Реставрація кольорових документів
- •4.7 Консервація шляхом нанесення полімерного покриття
- •Інформація архівної справи: поняття, мета і завдання
- •Система архівної науково-технічної інформації
- •Основні шляхи інформатизації архівної справи: світовий досвід
- •Стан та завдання інформатизації архівної справи в україні
- •Архівознавчі аспекти інформатизації
- •Поняття про науково-дослідну роботу архівних установ
- •Система архівної науково-технічної інформації
- •Завдання, зміст і форми методичної роботи в архівних установах
- •Семінари, конференції як форми науково-методичної роботи
- •Класифікація потреб і споживачів архівної інформації
- •Основні напрями і форми використання архівної інформації
- •Роль архівної евристики у використанні документної інформації
- •Форми організації використання архівної інформації
- •Особливості організації використання архівної інформації на різних носіях
- •Ефективність науково-інформаційної діяльності. Архівний маркетинг
- •Зв'язок організації використання архівної інформації з іншими напрямами роботи архівних установ
Організація і методика експертизи цінності документів та оформлення її результатів
Експертизу цінності документів проводять в такій послідовності. На першій стадії експертизи (діловодства) відбувається попередня оцінка цінності документів шляхом визначення справ, які будуть формуватися, та встановлення для них строків зберігання.
На другій стадії (відомчого зберігання) експертиза документів може бути як самостійним видом роботи, так і частиною комплексу робіт із науково-технічної обробки документів даної організації. Її метою є виявлення дублетної документації та документів з поглинною інформацією.
На третій стадії (державного зберігання) вирішують такі питання: ліквідації в процесі комплексної експертизи цінності міжвідомчої дублетності, зосередження масової дублетної документації (розпорядча, планова, звітна, контрольна та ін.) в певних фондах, а також відновлення втраченої документації за рахунок фондів, що не входять у дану систему установ і організацій.
Кожна стадія експертизи передбачає проведення робіт за усталеною методикою на всіх чотирьох етапах (підготовчому, збирання документації, власне експертизи цінності документів і оформлення її результатів):
Експертні комісії (ЕК) розглядають методичні і практичні питання експертизи цінності документів на підставі чинних принципів і критеріїв.
ЕК створюються в філіалах державних архівів областей, архівних відділах районних державних адміністрацій, міських державних архівів, державних органів, підприємств, установ і організацій різних форм власності та в об'єднаннях громадян. Експертно-перевірні комісії (ЕПК) створюються в центральних і галузевих державних архівах, державних архівах Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, самоврядних наукових установ, музеях і бібліотеках. Найвищим органом з питань експертизи наукової, історико-культурної та практичної цінності документів є Центральна експертно-перевірна комісія (ЦЕПК) Головархіву України.
Право остаточного вирішення питань відбору документів на постійне і довготривале збереження та до знищення надається ЕПК усіх рівнів. Рішення кожної ЕК щодо віднесення документів до НАФ або вилучення документів з нього може бути представлене на перегляд ЕПК, а у випадку відмови або незгоди – ЦЕПК. Рішення ЦЕПК з цього питання може бути оскаржене в суді.
Після розгляду акта на засіданні ЕК та затвердження його керівництвом, погодженням з ЦЕПК Головархіву України (у встановленому порядку) документи передаються до знищення.
Переліки документів
При проведенні експертизи цінності документів застосовують переліки документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням строків зберігання документів. Вони сприяють організації документів та якісному поповненню Національного архівного фонду.
Переліки бувають міжвідомчі - для всіх органів державної Влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств; відомчі - для установ і організацій кожного окремого міністерства чи відомства; конкретні - для кожної організації (за відсутності відповідного відомчого переліку).
Структура типового переліку така:
I. Документи, що утворюються в управлінській діяльності: організація системи управління; прогнозування, планування, ціноутворення; фінансування, кредитування, податкова політика; облік та звітність; організація використання трудових ресурсів; робота з кадрами; соціально-культурний розвиток населення; науково-інформаційна діяльність; економічне, науково-технічне і культурне співробітництво з зарубіжними країнами; матеріально-технічне постачання; адміністративно-господарське обслуговування; діяльність громадських організацій.
II. Документи, що створюються в науково-технічній та виробничій сфері: науково-дослідна і конструкторська робота; винахідництво, раціоналізація та патентно-ліцензійна робота; проектування, будівництво, реконструкція; виробництво; якість продукції, технічний контроль, стандартизація; охорона навколишнього середовища; автоматизовані системи.
Позначка "ЕПК", яку встановлено проти термінів зберігання окремих видів документів, означає, що такі документи або частина їх можуть мати наукове та історико-культурне значення і після експертизи цінності вони вносяться до НАФ.
Усім статтям у переліках присвоєно наскрізну нумерацію. Для зручності користування переліками до кожного з них укладають абетковий та предметний покажчик на види і різновиди документів з посиланням на конкретні статті.
Підготовка переліку - складний, тривалий (в кілька років) і відповідальний процес. Як правило, розробляють їх галузеві науково-дослідні інститути або спеціально створені з цією метою при центральних відомствах тимчасові творчі колективи.
До складу їх входять працівники діловодних та архівних служб відомчої системи, провідні спеціалісти і науковці.