13. Характеристика позитивного та нормативного аналізу економічних явищ. Взаємозв’язок економічної науки та економічної політики.

Мікроекономіка вирішує як позитивні, так і нормативні проблеми. Позитивні проблеми повязані з аналізом і прогнозуванням, нормативні – з плануванням. Твердження типу “Якщо Україна введе нові квоти на автомобілі, то їх ціна для громадян України зросте”, - є прикладом позитивного аналізу. Поитивний аналіз посідає чільне місце у мікроекономіці. З метою того, щоб оцінити наслідки ефективного розподілу, необхідно застосувати міркування типу “добре-погано”. Його вносить новмативна економічна теорія. Такй тип аналізу активно використовується в економіці добробуту для обговорення питання про те, що таке держава добробуту. В рамках нормативного аналізу використовуються конкретні оцінні міркування типу: “якими є економічні умови і наслідки і наскільки успішними можуть бути зусилля політиків, спрямовані на зміну ситуації". Нормативний аналіз стосується не лише якісної оцінки економічної політики, але й містить розробку її конкретних варіантів. Нормативний аналіз передбачає не лише можливість вибору альтернативної урядової політики, а й розробку конкретних політичних кроків.

14. Парадокс Гіффена.

Товар Гіффена - це товар, споживання якого (за інших рівних умов) збільшується при підвищенні ціни (тобто, ефект доходу від зміни ціни переважується дією ефекту заміщення). При дотриманні інших рівних умов (особливо, стабільного рівня доходу) споживання товарів Гіффена відображає позитивний нахил кривій попиту Для більшості товарів при підвищенні ціни знижується споживання: при підвищенні цін на м'ясо населення купує менше м'яса, замінюючи його рибою грибами і так далі У товару Гіффена все навпаки - при підвищенні цін на картоплю люди починають купувати більше картоплі, але менше, наприклад, м'яса Всі товари Гіффена - малоцінні товари, які займають в споживчому бюджеті значне місце і для яких відсутній рівнозначний товар-замінник. Цінних товарів Гіффена не буває. У цьому полягає «парадокс Гіффена»: при підвищенні цін на певні види товару (в основному товари першої необхідності) їх споживання підвищується за рахунок економії на інших товарах.

15. Індивідуальна крива Енгеля і крива витрат Енгеля.

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу споживача. На рис. 5.3 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та нейтральних (в) благ. Криві Енгеля і криві „доход – споживання” мають однаковий характер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний нахил, для нижчих – відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для нейтральних є вертикальними. Криві Енгеля мають практичне значення. Вони мо­жуть надати інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів буде найбільш ефективною.

16. Довгострокова рівновага фірми і галузі на ринку досконалої конкуренції.

Досконало конкурентна фірма виробляє продукцію на довгостроковому інтервалі тільки у тому випадку, коли ціна Р буде не нижчою, ніж довгострокові середні витрати (LAC) (графік а).

Графік а. Рівновага конкурентної фірми в довгостроковому періоді.

LMC – довгострокові граничні витрати.

LAC – довгострокові середні витрати.

Довгостроковий період – це період, достатній для входу нових фірм у галузь або виходу з галузі. В довгостроковому періоді всі види витрат розглядаються як змінні витрати; в довгостроковому періоді фірми можуть як збільшувати, так і зменшувати масштаби виробництва; в галузь можуть ввійти нові фірми, частина фірм може покинути галузь.

Конкурентна фірма знаходиться в стані довгострокової рівноваги, коли при рівноважному обсязі випуску продукції ціна (Р) дорівнює граничним витратам (МС), а також дорівнює середнім сукупним витратам (АС). Коли це відбувається фірма також досягає виробничої ефективності:

Р = МС = АС.

У довготерміновому періоді фірма просто покриватиме свої витрати.