9.Суб’єкти мікроекономічних відносин, їх характеристика та особливості функціонування на ринку послуг житлово-комунальних підприємств.

До основних суб’єктів мікросистем відносяться:

-домогосподарства

;-підприємства;

-держава.

Домогосподарства – це група людей, які об’єднують свої доходи, мають спільну власність та разом приймають спільні рішення. Прикладом домогосподарства є сім’я. Але може бути окрема людина, яка самостійно формує та використовує свої доходи, не вступаючи в об’єднання з іншими громадянами. Роль домогосподарства в мікроекономіці подвійна. З однієї сторони вони на ринку ресурсів формують пропозицію так як вони є власниками трудових ресурсів, які поставляють для виробничих цілей. З другої сторони, вони виступають як споживачі, покупці (виступають на боці попиту, формують його на ринку товарів).

Підприємства(фірми). До них належать господарства, що займаються споживанням ресурсів і виробляють товари (чи надають послуги) для отримання прибутку. При цьому підприємство самостійно приймає рішення для придбання ресурсів, про випуск товарів, про ціни на ринку збуту і керується метою максимізації прибутку.

Держава в мікроекономіці розглядається як координатор та регулятор економічної діяльності в країні. Незважаючи на те, що держава є власником значної кількості підприємств, організовує виробництво товарів, послуг громадського користування, в мікроекономіці розглядається координаційна роль держави.

10.Карта кривих байдужості та її властивості.

К рива байдужості – це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності. Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів засто­совується карта байдужості – сукупність кри­вих байдужості , кожна з яких представляє ін­ший рівень корисності (рис. 4.2.). Вона описує поведінку споживача без врахування видатків на будь-який кошик і є „моделлю бажаного”. Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному і тому ж рівні корисності, але може змінювати набір товарів у кошику. Опуклість кривих байдужості до початку координат означає, що збільшення в кошику кількості одного товару супроводжується зменшенням кількості іншого, тобто споживач може лише замінювати один товар іншим.

Узагальненням кривих байдужості на випадок довільної кількості товарів є класи байдужості (поверхні байдажості).

Приклади:

1).У випадку досконало взаємозамінних товарів (рис.1), які є досконало взаємозамінними у відношенні іншому ніж 1:1.

2). Досконало взаємодоповнюючі товари, які описуються функцією корисності Леонтьєва, мають криві байдужості у вигляді ліктеподібних ламаних (рис.2). Рівняння цих ламаних

3). Найчастіше розглядаються опуклі криві байдужості (рис.3). Опуклість кривих байдужості є проявом строгої опуклості відношення переваги. Прикладом відповідної функції корисності є функція Коба-Дугласа. Рівняння кривих байдужості для цієї функції Опуклість кривих байдужості є наслідком опуклості відношення переваги, що є проявом схильності споживача до збалансованого споживання наявних товарів.

4). У випадку лексикографічного відношення переваги криві байдужості вироджуються у точки, оскільки для цього відношення переваги немає двох різних так само добрих наборів товарів.

Властивості

Якщо відношення переваги є монотонним, неперервним та строго опуклим, то криві байдужості:

• є кривими спадними. Від'ємний нахил кривої байдужості є наслідком монотонності — при зростанні кількості одного товару, кількість іншого повинна зменшитись щоб набір залишався на тому ж рівні корисності;

є строго опуклими. Якщо з набору послідовно забираємо одиниці першого товару, то, для утримання того ж рівня корисності, треба додавати щоразу більше другого товару. Опуклість кривих байдужості відповідає першому закону Госсена (принцип спадної граничної корисності).