1. Нецінові фактори та їх вплив на попит. Зміщення кривої попиту.

Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 2.3). Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбут­ніх цін.

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рів­них умов.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на даній кривій попиту (рис. 2.2).

2.Крива "ціна споживання" і виведення кривої попиту за а. Маршалом.

Досліджуючи криві "доход—споживання" та кри­ві Енгеля, ми виходили з припущення, що змінюєть­ся лише доход, а інші фактори попиту залишаються незмінними. Якщо змінити вихідні посилання, зафік­сувати як незмінний доход, а ввести в модель як еко­номічну змінну ціни, то можна побудувати криву "ціна—споживання".

Зниження цін на товар X призведе до повороту кривої бюджетних обмежень до нової точки її перети­ну з віссю X, більш віддаленої від початку координат. Якщо доход і ціни на інші товари залишаються не­змінним, то точка перетину з віссю Y залишиться по­передньою.

Крива "ціна—споживання" показує, як змінюєть­ся обсяг закупок товару X (точки Flt F2, F3 на рис. •Ь) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.

„ КРИВ°Ї "ціна—споживання" можна перейти до ^ривої індивідуального попиту. Тангенс кута нахилу

й бюджетних обмежень відповідає ціні товару X.

цін ° Помітити» Щ° зменшення кута нахилу (зниження а товар X) супроводжується збільшенням обсягі

закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Рх) та розміром його бажаних закупок для спожива­ча відображає крива попиту (рис. 3.7).

Попит (demand) — це та кількість продукту, яку споживач готовий та може придбати за тими чи ін­шими цінами протягом певного періоду. Крива попи­ту та крива "ціна—споживання" — це два різних спо­соби описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що ін­ші фактори не діють).

Оскільки залежність між цінами товару та попи­том на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який наголошує, що із зростанням цін

на товар розмір попиту на нього зменшується, а зни­ження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку, бажає придбати споживач.

3.Особливості функціонування конкурентної фірми. Попит та граничний дохід для окремої фірми на ринку досконалої конкуренції. Конкурентна фірма — це фірма, яка продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.

Мета діяльності конкурентної фірми - максимізація прибутку.

Припущення про максимізацію прибутку продавцями лежить в основі моделі пропозиції конкурентної фірми, її раціональної економічної поведінки.

Попит на продукцію конкурентної фірми

В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.

Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як задану (price-taker).

Крива попиту досконало конкурентної фірми — це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Графічно попит конкурентної фірми зображається у вигляді горизонтальної лінії, він досконало еластичний за ринковою ціною (графік 1.1,а). На графіку 1.1,6 зображена крива ринкового попиту.

Графік 1.1. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми.

а - попит з точки зору конкурентної фірми;

б - ринковий попит;

P — ціна;

Q - обсяг ринкового попиту;

q— обсяг попиту конкурентної фірми;

P1 — ринкова ціна.

Конкурентна фірма — це фірма, що приймає ціну. Фірма, що приймає ціну, — це продавець такого обсягу товарів чи послуг, який є занадто малим відносно їх загальної кількості на ринку, щоб вплинути на ринкову ціну. Конкурентна фірма може продати стільки, скільки бажає, по ринковій ціні P1 тому граничний доход конкурентної фірми буде дорівнювати ціні.

МR=Р,

МR— граничний доход;

P — ціна.

Графік 1 Граничний доход конкурентної фірми.

Фірма зацікавлена в додатковому доході, який може бути отриманий від продажу додаткової одиниці товару.

Приріст валового доходу від продажу кожної додаткової одиниці продукції — це граничний доход графік 1

МR = (q2-q1)

Граничний доход — це зміна валового доходу відповідно до зміни кількості товару, що продається:,

де МR - граничний доход;

DTR- зміна валового доходу;

DQ - зміна обсягу попиту.

Оскільки конкурентна фірма може продати стільки, скільки бажає (будь-яку кількість товарів), по ринковій ціні, то додаток до валового доходу від продажу додаткової одиниці товару буде такий самий, як ринкова ціна, або: MR=P1 ,MR- граничний доход; Р1 — ринкова ціна.

Граничний доход в умовах досконалої конкуренції незмінний