106. Коригування зовнішніх ефектів згідно теореми Коуза, його переваги та недоліки.

Теорема присвячена проблемі зовнішніх ефектів (екстерналій). Так називають побічні наслідки будь-якої діяльності, що стосуються не безпосередніх її учасників, а третіх осіб.

  Приклади негативних екстерналій: дим із заводських труб, яким вимушені дихати оточуючі, забруднення рік стічними водами і т. п. Приклади позитивних екстерналій: приватний квітник чи газон, який милує око перехожих, установка індивідуального ліхтаря у дачному провулку і т. п. Існування екстерналій приводить до розходження між приватними і соціальними витратами (за формулою – соціальні витрати дорівнюють сумі приватних витрат і екстерналій, тобто покладених на третіх осіб). У випадку негативних ефектів приватні витрати виявляються нижчими від соціальних, при позитивних зовнішніх ефектах – соціальні витрати нижчі від приватних.

107. Парето-ефективність у виробництві. Побудова лінії виробничих можливостей.

Стан економіки називається Парето ефективним в розподілі благ між споживачами, якщо неможливо перерозподілити блага таким чином, щоб добробут хоча б одного з споживачів збільшувавсь без зменшення добробуту інших.

Симетрія умов Парето-ефективності в споживанні і в виробництві виконується за цілком конкурентній рівновазі, оскільки всі суб'єкти при досконалій конкуренції зіштовхуються з одним і тим ж співвідношенням цін, PX/PY, що й наводить їх при максимізації корисністі до зрівняння їх граничних норм заміни. Так само умова Парето-оптимальності виробництва благ MRTSXKL = MRTSYKL = ┘ (16.2) виконується умова досконалої конкуренції, бо кожне підприємство в цих умовах зіштовхується з одним і тим ж співвідношенням цін виробничих ресурсів До і L, що й наводить їх при максимізації прибутку до зрівняння їх граничних норм технічної заміни виробничих ресурсів. Нарешті, умова Парето-ефективності в структурі випуску MRPTXY = MRSAXY = MRSBXY = ┘ (16.3) також виконується в умовах досконалої конкуренції, оскільки абсолютно конкурентні підприємства прирівнюють свої граничні витрати з тими самими цінами, з якими зіштовхуються покупці: MCX/MCY = PY/PX (16.4)

Побудова та аналіз діаграми Еджворта дає змогу визначити параметри кривої виробничих можливостей. Лінія виробничих можливостей показує максимально можливий обсяг виробництва певного товару за даного виробництва інших благ, фіксованого ресурсного забезпечення та рівня технології (рис. 3). Кожна точка дотику ізоквант двох товарів у коробці Еджворта відповідає точці на кривій виробничих можливостей. При русі вздовж цієї кривої змінюються пропорції загального виробництва, і ці зміни дає змогу аналізувати гранична норма трансформації товару А в товар В. Вона показує від якої кількості товару А слід відмовитися для збільшення випуску товару В на одну одиницю

Виробництво тоді буде ефективним, якщо воно буде максимізувати корисність для споживачів і водночас не виходитиме за межі наявних ресурсів, тобто знаходитиметься на кривій виробничих можливостей. Отже, межа виробничих можливостей та крива байдужості, що відображає максимальний рівень задоволення потреб, будуть мати тільки одну загальну точку -- точку дотику