102. Особливості попиту та пропозиції на ринках житлово-комунальних послуг

Попит (Q_D) - це співвідношення між двома змінними – ціною і кількістю блага, яке споживачі хочуть і можуть купити за цією ціною. Попит – це перелік цін і кількостей. Основна властивість попиту полягає у тому, що при незмінності інших параметрів, зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту. І, навпаки, підвищення ціни веде до відповідного зменшення величини попиту (закон попиту).

Обсяг (величина) попиту – конкретна кількість блага, яку споживач хоче купити за конкретною ціною. Величина попиту змінюється із ціною, але зміна попиту вплине як на ціну, так і на величину попиту. Існує негативний, чи зворотній зв'язок між ціною і величиною попиту, яка називається законом попиту . Цей зв'язок можна зобразити у вигляді простого двовимірного графіка

Чинники, які впливають на попит.

Споживач, приймаючи рішення про купівлю товару, орієнтується не тільки на ціни. Серед реального життя споживач враховує ще й інші нецінові чинники: свій дохід, наявність можливих замінників товару, а також свої уподобання, моду та ін. Тобто можна зробити висновок, про те що функція попиту є функцією кількох змінних величин. Розглядаючи функцію попиту як функцію лише ціни, ми припускаємо, що всі інші чинники - постійні.

Зміна ціни приводить до руху уздовж кривою попиту (мал. 2).

Зміна нецінових чинників приводить до зміщення всієї кривої D₀вгору(D₁) чи вниз (D₂) (мал. 3)

Мал.3. Зміни величини попиту під впливом нецінових чинників

Нецінові чинники, які впливають на попит:

1) дохід; 2) ціни на спряжені товари; 3) смаки і уподобання; 4) кількість споживачів на ринку; 5) очікування споживачів; 6) пора року; 7) національні традиції

Обсяг (величина) пропозиції (Q_S) становить певна кількість товару, який фірма реалізує за певною ціною. Існує прямий (позитивний) зв'язок між ціною і кількістю запропонованого продукту. З підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції; зі зниженням цін скорочується і величина пропозиції. Цей специфічний зв'язок називається законом пропозиції. Цей закон показує, що виробники хочуть виготовити і запропонувати для продажу більшу кількість свого продукту за високою ціною, ніж вони хотіли б це робити за низькою ціною. Залежність між ціною і пропозицією можна зобразити у вигляді графіка

Мал.4 Зміни пропозиції під впливом нецінових чинників.

Мал. 7 Зміни ринкової рівноваги при зміні пропозиції.

Мал. 6 Зміни ринкової рівноваги при зміні попиту .

103. Точкова еластичність попиту за ціною, її розрахунок, переваги та недоліки.

Точкова еластичність попиту характеризує відносну зміну величини попиту, обу­мовлену відносною зміною ціни в характерній точці кривої попиту. Для визначення точкової еластичності попиту застосовують формулу:

E_d в точці А = ОР / РТ,

де О — початок координат; Р - ціна і в характерній точці; Т — точка перетину кривої попиту з віссю ціни.

Точкова еластичність попиту демон­струє всі види еластичності попиту.

Для аналізу використаємо криву попиту у вигляді прямої лінії. Припустимо, що точка А розташована вище середини кривої попиту Еd в точці А = ОР2 / Р2Т. оскільки ОР2 > Р2Т, то Еd в точці А більша за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним, як і у всіх точках, що знаходяться вище від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю ціни. Якщо точка А розташована посередині кривої попиту, оо попит у цій точці є одинично-еластичним. Еd в точці А = ОР1 / Р1Т. Оскільки ОР1 = Р1Т, то Еd в точці А дорівнює одиниці. Якщо точка А розташована нижче середини кривої попиту, то Еd в точці А = ОР3 / Р3Т. Оскільки ОР3 < Р3Т, то Еd в точці А менша за одиницю. Отже попит у точці А є нееластичним, як і в усіх точках, що знаходяться нижче від середини кривої попиту аж до перетину її з віссю величини попиту.