76. Парето-ефективність в обміні. Побудова кривої контрактів.

Концепція ефективності конкурентної ринкової системи базується на понятті „ефективності за Парето”. Ефективність за Парето (Парето-оптимум) означає, що ресурси розподілені оптимально, якщо ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого.  Основним критерієм ефективності за Парето є наявність або відсутність розтрати ресурсів. Парето-оптимальними є розподіли, за яких будь-які подальші вигідні зміни неможливі.

Для кількісної характеристики можливості перетворення (або трансформації) одного блага в інше служить гранична норма продуктової трансформації, яка показує, наскільки треба скоротити виробництво одного блага для виробництва іншого блага при оптимальному використанні наявних ресурсів.

Межа можливих корисностей – модель економіки з двома економічними суб’єктами, які розподіляють між собою обмежений обсяг благ (рис. 12.1), – ілюструє множину комбінацій рівнів корисностей, які можуть бути досягнуті учасниками обміну. Всі точки відповідають Парето-ефективним розподілам. Проте різні варіанти розподілу добробуту суттєво відрізняються з точки зору справедливості.  Парето-оптимальний розподіл ресурсів може не давати соціального оптимуму, допускаючи крайню нерівномірність розподілу наявних благ у суспільстві. Неефективний розподіл ресурсів іноді може бути більш справедливим, ніж ефективний.

Ефективність (оптимальність за Парето) у виробництві досягається при такому розподілі ресурсів між галузями, що неможливий їх перерозподіл, який збільшував би виробництво будь-якого блага без зменшення виробництва хоча б одного з інших благ.

Крива контрактів єднає всі точки ефективного розподілу обмежених благ між двома індивідами . Кожна точка на кривій контрактів відповідає точці ринкової рівноваги і ефективна за Парето, оскільки у цих точках жоден зі споживачів не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому стану іншого. На основі кривої контрактів будується межа можливих корисностей .

77. Рента як ціна за використання землі та інших природних ресурсів. Розрахунок ренти та її види.

Рента:

1. додатковий дохід, який отримується підприємцем понад певний прибуток на затрачені труд і капітал; утворення ренти обумовлено більш сприятливими умовами, в яких один підприємець знаходиться у порівнянні з іншим, наприклад, обробляє кращу ділянку землі, має привілей тощо.

2. Вид державного займу, по якому держава платить певні відсотки на позичений капітал, не визначаючи строку його викупу;

3. Вид страхування, при якому особі забезпечується певний пожиттєвий дохід

Під рентою розуміють періодичні виплати або внески, що виконуються на початку або в кінці обумовленого періоду (місяця, кварталу, півріччя, року).Якщо розрахунки за рентою виконуються на початку кожного періоду, то рента називається пренумерандо, якщо в кінці періоду, то постнумерандо.

Види ренти

1. Мертва рента - арендна плата, яка виплачується за невикористану власність.

2. Земельна рента

3. Фіансова рента

4. Природна рента

5. Гірнича рента

Види земельної ренти

Існування абсолютної земельної ренти — доходу земельних власників з усіх без виключення ділянок землі, в тому числі й найгірших — відстоює виключно марксистська економічна теорія.

Виникнення абсолютної ренти пояснюється існуванням монополії приватної власності на землю.

Монопольна рента виникає в тому випадку, коли ринкова ціна продукту перевищує звичайний рівень. Це стосується товарів, попит на які дуже високий, а виробляються вони на рідкісних ділянках землі з унікальними властивостями і не можуть вироблятись деінде (особливі сорти винограду, деревини, деякі фрукти і овочі, натуральний каучук, какао, кава, чай. тютюн тощо).

Ціною послуг природних ресурсів (землі) є земельна рента R – орендна плата за користування землею протягом певного періоду (року).

Економічна рента – це ціна, яка виплачується за використання землі та інших природних ресурсів, кількість яких (їх запаси) обмежена. Саме унікальна умова пропозиції землі та інших земельних ресурсів – їх фіксована кількість – відрізняє рентні платежі від заробітної плати, проценту та прибутку.

Рента – доход з землі, який отримує її власник (землевласник) на відміну від доходу, який отримує підприємець (орендар – землекористувач), використовуючи землю, як об’єкт господарювання.

Ціна землі як запасу визначається поточною цінністю майбутньої ренти. Якщо відомі процентна ставка r і щорічна рента R, то поточна цінність ренти (ПЦР) за N років складатиме:

ПЦР = R / (1+r) + R / (1+r)2 + R / (1+r)3 + …+ R / (1+r)N (1)

Через те що земля може давати ренту необмежено довго, ціна її Р визначатиметься поточною цінністю ренти за формулою (1), коли N прямує до нескінченності; ця величина може бути підрахована як сума членів спадної геометричної прогресії і дорівнюватиме:

Р = R / r (2)

Обсяг землі обмежений – і в національному масштабі, і на рівні окремих домогосподарств та сільськогосподарських підприємств. Щодо якості землі, то вона може з часом бути покращена або погіршена, залежно від того як ведеться господарювання.