82. Взаємозв’язок сукупного, середнього та граничного продукту фірми. Оптимальна кількість змінного фактору виробництва.
Сукупний продукт змінного фактора зростає у міру того, як збільшуються
затрати праці.
Середній продукт змінного фактора можна визначити, якщо виміряти нахил
променя, проведеного від початку координат через відповідну точку кривої
сукупного продукту.
Середній продукт досягне свого максимуму за умови використання кількості
праці, яка відповідає точці дотику променя, що виходить від початку
координат, та кривої сукупного продукту.
ередній продукт буде збільшуватися доти, поки граничний продукт буде
більший за нього. Якщо до виробництва залучається нова порція ресурсу,
продуктивність якої більша за середню, то таке залучення, звичайно,
збільшить і середній показник. Навпаки, якщо гранична продуктивність
змінного фактора виявиться менше середньої, то нове залучення зменшить
середні показники. Тому свого максимального значення середній продукт
змінного фактора досягатиме в точці перетину кривих середнього та
граничного продуктів, тобто при АР = МР.
рис.1
рис. 2
Рис. 1. Крива сукупного продукту змінного фактора
Рис. 2. Криві середнього та граничного продуктів
83. Побудова кривої пропозиції для конкурентної фірми. Точка самоокупності і точка припинення операцій.
Крива попиту досконало конкурентної фірми — це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Графічно попит конкурентної фірми зображається у вигляді горизонтальної лінії, він досконало еластичний за ринковою ціною (графік 1.1,а). На графіку 1.1,6 зображена крива ринкового попиту.
Графік 1.1. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми.
а - попит з точки зору конкурентної фірми;
б - ринковий попит;
P — ціна;
Q - обсяг ринкового попиту;
q— обсяг попиту конкурентної фірми;
P1 — ринкова ціна.
Конкурентна фірма — це фірма, що приймає ціну. Фірма, що приймає ціну, — це продавець такого обсягу товарів чи послуг, який є занадто малим відносно їх загальної кількості на ринку, щоб вплинути на ринкову ціну.
Там, де граничні витрати (МС) дорівнюють середнім сукупним витратам (АТС), визначається точка самоокупності (точка В) ( графік 1.3). Там, де граничні витрати (МС) дорівнюють середнім змінним витратам (АVС), визначається точка припинення операцій (точка А), при будь-якій ціні, що нижча за Р0,фірма припиняє виробництво.
84. Діяльність фірм на ринку олігополії при відсутності змови між ними. Модель ламаної кривої попиту.
Олігополія – це галузь, в якій більша частина продажу здійснюється кількома великими фірмами, кожна з яких спроможна впливати на ринкову ціну власними діями. Олігополія відноситься до реальних ринкових структур і найбільш поширена у сучасних високотехнологічних галузях промисловості. Олігополія охоплює значний ринковий простір між чистою монополією і монополістичною конкуренцією. Вона існує, коли число фірм в галузі настільки мале, що кожна з них у визначенні своєї цінової політики повинна приймати до уваги реакцію з боку конкурентів. Олігополію відрізняють наступні характерні риси: · нечисленність фірм в галузі; · однорідна або диференційована продукція; · всезагальна взаємозалежність фірм; · значний контроль над ціною;
· значні перешкоди входження в галузь.
На олігополістичних ринках деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки великій долі своєї продукції у загальній кількості товару. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець очікує від фірм, які суперничають з ним, у відповідь на зміни встановлених ним ціни, обсягу випуску чи зміни діяльності в області маркетингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.
Модель „ламаної кривої попиту” ілюструє негнучкість олігополістичних цін. Модель описує імовірну поведінку фірм-конкурентів у ситуації, коли одна з них почне змінювати ціну. Інші фірми можуть або слідувати зміні ціни, або її ігнорувати. Коли фірми слідують зміні ціни, то при її зниженні ціни однією з фірм обсяг її продажу збільшиться незначно, тому що інші фірми також почнуть знижувати ціни. Якщо ж одна з фірм підвищить ціну, то не буде витіснена з галузі, її обсяг продажу значно не скоротиться. Такого типу реакція характерна для нееластичного попиту, якому відповідає крива (рис.10.6). Коли фірми ігноруватимуть зміну ціни, то при зниженні ціни однією з них обсяг її продажу суттєво зросте, а якщо одна фірма підвищить ціну, то сама втратить покупців, обсяг її продажу значно впаде. У цьому випадку попит є більш еластичним і відповідає кривій попиту на рис.10.6.
