Варіант №9
Дати визначення поняттю "співвітчизники" та розкрити їх правовий статус.
Співвітчизники - особи, що народилися в одній державі, проживають, або проживали в ній і володіють ознаками спільності мови, релігії, культурної спадщини, традицій і звичаїв, а також нащадки вказаних осіб по прямій низхідній лінії. Також можливо трактувати як: особи, що народилися в одній державі, які проживають або проживали в ній, а також нащадки вказаних осіб по прямій низхідній лінії, незалежно від національності, мови, релігії, культурної спадщини, традицій і звичаїв.
Правовий статус
В Україні поняття «співвітчизник», є також правовим статусом:
1. Співвітчизниками є особи, що народилися в одній державі, які проживають або проживали в ньому і володіють ознаками спільності мови, релігії, культурної спадщини, традицій і звичаїв, а також нащадки вказаних осіб по прямій низхідній лінії.
Закон України "Про правовий статус закордонних українців" тлумачить дане поняття:
2. Під поняттям «закордонний українець» (далі - співвітчизники) маються на увазі:
особу, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України
- Особи та їхні нащадки, що проживають за межами території України і пов'язані, як правило, з народами, що історично проживають на території України, а також зробили вільний вибір на користь духовного, культурного і правового зв'язку з Україною; особи, чиї родичі по прямій лінії раніше проживали на території України, в тому числі:
- Особи, що перебували в громадянстві СРСР, які проживають в державах, що входили до складу СРСР, що отримали громадянство цих держав або стали особами без громадянства (далі - особи, що перебували в громадянстві СРСР);
- Вихідці (емігранти) з України, СРСР, що мали відповідну громадянську приналежність і стали громадянами іноземної держави або мають вид на проживання або стали особами без громадянства.
Правовий статус зарубіжних українців за законодавством України.
Українська держава сприяє розвитку національної свідомості українців, які проживають за межами України, зміцненню зв'язків з батьківщиною та поверненню їх в Україну. Відповідно до статті 12 Конституції України (254к/96-ВР) держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за її межами.
Закон України "Про правовий статус закордонних українців"
Стаття 1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
· закордонний українець - це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України;;
· громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
· іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
Стаття 3. УМОВИ НАДАННЯ СТАТУСУ ЗАКОРДОННОГО УКРАЇНЦЯ.
Умовами надання особі статусу закордонного є:
1) українська самоідентифікація;
2) українське етнічне походження або походження з України;
3) письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця;
4) досягнення особою 16-річного віку;
5) відсутність громадянства України.
Українське етнічне походження або походження з України заявник підтверджує відповідними документами або свідченнями громадян України, закордонних українців чи громадських організацій закордонних українців.
Стаття 9. ПРАВА, СВОБОДИ І ОБОВ'ЯЗКИ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ
Закордонний українець, який перебуває в Україні на законних підставах, користується такими самими правами і свободами, а також несе такі самі обов'язки, як і громадянин України, за винятками, встановленими Конституцією (254к/96-ВР), законами України чи міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.