45.Функції Торнквіста. Товари першої та другої необхідності і предмети розкошу за Торнквістом.

Шведський економіст Торнквіст запропонував спеціальні функції для трьох груп благ: благ першої необхідності, благ другої необхідності та предметів розкоші.

Згідно з Торнквістом, функція залежності попиту від доходу для благ першої необхідності має вигляд

х(І) = а₁І/(І + с₁), а₁ >0, с₁ > О.

Очевидно, що

х(І)->а₁, І прямує до нескінченності.

Цей факт відображає наявність насичення щодо благ першої необхід­ності. Наприклад, досягши певного рівня доходу, людина не споживає більше хліба за подальшого зростання своїх доходів.

Для благ другої необхідності функція Торнквіста має вигляд

х(І) =а₂(І - b₂)/(І + с₂), І>b₂, а₂>а₁, с₂ > 0.

Ця функція також має горизонтальну асимптоту, але розташовану на вищому рівні, ніж асимптота для благ першої необхідності, причому спо­живання благ другої необхідності починається за досягнення певного рівня доходу.

Прикладом благ другої необхідності може слугувати побутова радіо­електронна апаратура.

І нарешті, для предметів розкоші запропонована така функція:

х(І) =а₃(І - b₃)/(І + с₃), І>b₃, b₃>b₂, с₃ > 0.

Вона відображає факт безмежності людських бажань. При зростанні доходу споживання предметів розкоші зростає до нескінченості.

Функції Торнквіста зображені на рис. 5.

Спектр залежностей споживання благ від доходу, безумовно, не обме­жується функціями Торнквіста. Прикладом є, хоча б, блага низької спо­живчої цінності.

Рисунок 1 Функція Торнквіста

46. Особливості функціонування фірми на ринку монополістичної конкуренції. Попит, сукупний та граничний дохід фірми на ринку монополістичної конкуренції

Більшість реально існуючих ііалузей організовані як суміш повної конкуренції та чистої монополії, що утворює монополістичну конкуренцію та олігополію.

Монополістична конкуренція — це такий тип ринкової структури, де:

1) на ринку діє багато продавців і покупців, частка кожного з них в обсягах ринкових продажів не є значною;

2. продукція різних виробників неоднорідна (диференційована);

3. вхід на ринок і вихід з нього є вільними;

4. виробники не взаємодіють між собою;

5) існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.

Суттєвою характеристикою монополістичної конкуренції є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження у галузь нових фірм.

Ступінь диференціації продукції невисока — у межах задоволення одна­кових потреб, і досягається за рахунок торгових марок, тобто дещо відмінної якості продукції, та реклами. Завдяки диференціації споживачі здатні розрізнити на ринку продукцію різних фірм, отже, попит на продукцію окремої фірми вже не є абсолютно еластичним, хоча й залишається високо-еластичним. Це означає, що фірми мають певну ринкову владу і можуть варіювати ціни (дуже обмежено) без ризику втратити всіх покупців. Типовим прикладом монополістичної конкуренції є ринки безалкогольних напоїв, виробів побутової хімії, ліків.

Крива попиту на продукцію окремої фірми має традиційний нахил униз, хоча вона і близька до горизонтальної абсолютно еластичної лінії (мал. 9.1), як це має місце у випадку повної конкуренції. Крива MR проходить нижче кривої D) (так само як і у випадку монополії).

Задача максимізації прибутку розв'язується аналітично і графічно подібно до випадку монополії: спочатку з використанням правила граничного випуску, МR=МС (точка А на мал. 9.1) знаходимо оптимальний випуск Qмк

, а потім з використанням оберненої функції попиту знаходимо ціну.

Точка Еmk на лінії попиту D є станом короткострокової р рівноваги монополістично конкурентної фірми

У довгостроковому періоді виникає ситуація, відмінна від випадків монополії і повної конкуренції (мал. 9.2).

Необхідна умова максимізації прибутку довгострокового періоду, дозволяє знайти обсяг Ц_мк Тоді стан довгострокової рівноваги монополістично конкурентної фірми визначається точкою Е_мк на кривій попиту Б_т і кривій довгострокової середньої вартості LRAC.

Тобто економічний прибуток у довгостроковому періоді дорівнює нулеві (що є симптомом конкурентного ринку), а це відрізняє монополістичну конкуренцію від монополії. Монополістична конкуренція через відкритість галузі для входження нових фірм не дає можливості отримувати економічний прибуток у довгостроко­вому періоді — спрацьовує конкурентний механізм.

Отже, рідкісних ресурсів у випадку монополістичної конкуренції витра­чається більше, ніж при повній конкуренції (а це симптом монопольного ринку).

Одним із пояснень нижчої ефективності цієї ринкової структури є те, що монополістично конкурентні фірми мають додаткові видатки на дифе­ренціацію продукції та її рекламу, що збільшує вартість виробництва, ско­рочує обсяги і веде до підвищення цін. Це своєрідна плата суспільства за повніше задоволення смаків споживачів та за інформування їх щодо пере­ваг окремих товарів або послуг на ринку неоднорідної продукції.