Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
микро.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
1.99 Mб
Скачать

117.Встановлення державою нижньої межі цін і його наслідки для суспільства.

Нижня межа передбачає необхідність втручання держави у суспільні відносини, що спричиняється їхньою важливістю для держави і суспільства.

 

Роль держави у здійсненні правового регулювання суспільних відносин залежить від об’єктивних процесів соціального розвитку суспільства, тому в одні історичні періоди розвитку суспільства спостерігається розширення сфери державного регулювання, в інші –звуження. На перший погляд, можна зробити хибний висновок, що змінюється сама сфера правового регулювання. На нашу думку, в такому випадку рухливістю характеризуються межі окремих видів правового регулювання, які змінюються першою чергою, залежно від зміни об’єктивних процесів розвитку суспільства, а вже потім – від результатів діяльності законодавця. Проте мінливість таких меж правового регулювання не є абсолютною, існують крайні кордони сфери правового регулювання, за які, незалежно від історичного розвитку суспільства, не можуть вийти межі конкретного виду правового регулювання. І такі крайні межі визначаються діалектичними категоріями можливості та необхідності.

 

Провідною складовою частиною сфери правового регулювання є правові відносини, оскільки вони визначають його характер. Залежно від виду суспільних відносин застосовуються певні правові засоби регулювання, їх конструкції і системи, які найефективніше можуть здійснювати регулювання. Очевидно, що ці засоби залежать від об’єктивної природи самих суспільних відносин.

 

Сферу договірного регулювання за трудовим правом становить соціальний простір, основу якого становлять трудові та тісно пов’язані з ними відносини, які за своїм змістом потребують правового регулювання і можуть бути ним урегульовані. Тому сфера договірного регулювання як видового поняття зумовлюється сферою правового регулювання та визначається межами його доцільності та необхідності.

118.Утворення похідного попиту.

Підприємство, виявляючи попит на фактори виробництва, прагне максимізувати корисність від їх використання, що виявлятиметься у прирості прибутку. Така цільова функція реалізується на ринку благ і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевий продукт підприємства.

Виторгом від гранічного продукта називають додаткову кількість виробленого продукту в результаті використання додаткової одиниці додаткового фактора. Він обчислюється як добуток граничного продукту фактора виробництва і граничного виторгу від продажу додаткової одиниці продукту.

Граничними факторними витратами називається зміна витрат, викликана залученням додаткової одиниці фактора виробництва. Вони обчислюються як добуток граничного продукту фактора виробництва і граничних витрат виробництва продукту із залученням додаткової одиниці і-го фактора.

119.Співвідношення ефективності і справедливості у ринковій економіці.

Справедливість. Ефективний розподіл ресурсів у результаті ідеальних конкурентно-ринкових умов або виважених державних дій, не забезпечує ефективного (з точки зору суспільного добробуту) розподілу доходів. Розподіл доходів надзвичайно нерівномірний і несправедливий з таких причин:

• він не забезпечує засобами існування у повному обсязі непрацездатних осіб (дітей, інвалідів, пенсіонерів);

• значна диференціація в оплаті зумовлена різним рівнем кваліфікації, навичок і вмінь працівників, а здобуття вищої освіти — послуга часто платна, тому не всім доступна;

• певна частина осіб одержує доходи не лише від участі у виробництві, а й від власності (акцій, нерухомості, отриманої спадщини), а інша цілком позбавлена цього джерела доходу.

Цільовою настановою держави повинні стати не тільки показники, які характеризують досягнутий рівень виробничого потенціалу суспільства, а й ті, що визначають рівень соціально-економічного розвитку та якості життя: тривалість життя, ВВП на душу населення, рівень зайнятості, ступінь реалізації прав людини, стан навколишнього середовища.

Сучасним розвиненим країнам не властива тенденція до забезпечення рівномірного розподілу й рівності у доходах — така соціалістична вимога зводить нанівець стимули й мотивацію економічної діяльності, знищує конкуренцію, ігнорує ефективність. Знадобилося чимало часу, щоб суспільство усвідомило й визнало, що розподіл доходів, справедливий з точки зору ринку, є несправедливим у загальнолюдському сенсі.