- •1.Товарознавча характеристика, будова коренеплоду і походження томатів, хімічний склад і хвороби.
- •2 Характеристика хімічного складу цибулі.
- •2. Вимоги до якості цибулі
- •4 Безалкогольні напої: класифікація, асортимент, вимоги до якості, дефекти, зберігання.
- •2 Товарознавча характеристика плодів персика, сливи, абрикосу, аличі, терну, тернослива, кизилу.
- •3Вимоги до якості капустяних овочів.
- •4 Чай чорний байховий: виробництво, хімічний склад, показники якості, торговельні сорти, зберігання.
- •2. Дефекти плодових і овочевих консервів.
- •3. Товарознавча характеристика редьки і редису.
- •2.Виробництво плодово-ягідних і овочевих соків.
- •4. Горілка: сировина, виробництво, класифікація, вимоги до якості.
- •3. Класифікація свіжих плодів. Товарознавча характеристика горіхоплодних, субтропічних і тропічних плодів.
- •4. Кухонна сіль: способи виробництва, показники якості, асортимент, пакування та зберігання.
- •2. Сушіння плодів і овочів.
- •3 Товарознавча характеристика, хімічний склад, хвороби та хвороби насіннячкових плодів.
- •4. Пиво. Сировина, виробництво, класифікація, вимоги до якості, зберігання.
- •3. Ботанічна характеристика, розповсюдження, хімічний склад і вимоги до якості перцю і баклажанів.
- •4 Плодово-ягідні соки. Сировина, виробництво, класифікація, вимоги до якості, зберігання.
- •2. Товарознавча характеристика винограду та інших справжніх ягід, їх хімічний склад, хвороби ягід винограду.
- •3. Хвороби коренеплодів моркви.
- •4. Плодово-ягідні вина. Сировина, виробництво, класифікація, вимоги до якості, зберігання.
- •2. Характеристика складних (малина, ожина) і несправжніх (суниця і полуниця) ягід.
- •3. Гриби свіжі і перероблені
- •4. Ігристі вина. Сировина, виробництво, класифікація, вимоги до якості, зберігання.
3 Товарознавча характеристика, хімічний склад, хвороби та хвороби насіннячкових плодів.
До цієї групи належать- яблука груші айва горобиа глід, мумула ірга.
Яблуко скл з шкірочки(захист)-гладенька, шорстка, тонка, сер, товста; мякоті-зовн і вн-груба,нгіжна, соковита,суха; чашечки-закрита, напівзакр, відкрит; плодоніжки-за довж і товщ; насіннєвої камери де насіння. Форма- куляста, плескато-куляста, полеската, циліндрична, широко циліндрична, яйцеподібна, кулясто-конічна,конічна,широко конічна,дзвоноподібна.
За розміром – дрібні до 75 г, середні 75-125, великі.
Містять Ц-фруктоза і глюкоза 8-15%, Орг Кис-яблучна, винна,мін, пектинові реч, дубильні реч, К248 мг/100г, Na, Fe,Ca. Мало міді, цинк, марганець, нікель. Вітаміни-С, В1,2,6,РР,Е.
За товарознавч к-єю:ранні(літні), ранньосінні, осінні, ранньозимові,зимові, пізньозимові.
Літні(ранні)0- налив білий прибалтійський, мельба, прима,
Осінні- слава переможцям,антонівка,теремок
Зимові- спартан, голден делішес, ренет симиренка, катерина,
Груші- високоякісні лише в криму, пд. Степу ,закарпаття,придністровя. Шкірочка- зсклад з більш товстостінних клітин, у деяких сорт утвор пробко подібна тканини, що робить поверхню шорсткішою. За кольором шквірочки- однокольорова, забарвлена, іржава. Консистенція м’якоті- велико чи дрібнозерниста, ніжна,груба, напівтала, тала,соковита, суха.
За розмірами- дрібні до 50 г середні 50 200г великі 200-300г дуже великі за 300г.
За формою- кулясті конічні яйцеподібні кулято-грушоподібні, грушоподібні видовжено-грушоподібні.
Хім. Скла-д- цукор 6,6 -13,6 перважає фруктоза, глюкоза 1,0-3,7 цукроза – 0,4-2,6 пектинові речов- 0,2-0,7 ,кислоти 0,1-0,6 яблучна переважає,
Багаті на спирт сорбіт 2% , крохмаль- 0,3-0,4%. Дубильних речов менше ніж у яблуках.. груші містять глікозид арбутин, що має дезінфікуючі властивості. Більше ніж у ябл віт С, каротин, віт В1,В2,В12,ЗЗ, цінна завдяки фолієвій кислоті В9 , Ка кальцій, фосфор 16, натрій 14, залізо 2,3 мг на 100г , мікроелементи- ванадій,молібден, нікель, фтор,цйод, цинк,мідь, кобальт , марганець.
Літні сорти груш- бере жіффар,вільямс ,лимонка, улююбенна клаппа.
Осігнні- бере боск, гранд чемпіон, десертна, мовчанка,осінь буковини.
Зимові- васса, деканка зимова, золотиста, ізюминка криму.
Айва- подібні до плодів яблук і груш, великі 300-600г до 1 кг,яблуко-грушоподібн форми ребристі, шкірка зеленувато – жовта, оранжева , з опушеністю або гладньаю м’якоть щільна, дрібнозерниста, середньо соковита, терпка, солодкувата, жовтого або кремового забарвлення. Достигає до вересня-жовтня,свіжу айву ене споживають оскільки вона має дуже виражений в’яжучий смак має і багато камянистих клітин.
Хім. Склад- цукри 2,1-8,7 фруктоза 96 %, кислоти- 0,8-2,5 яблучна переваж, пектинові 1,1-2,3, крохмаль- 0,3 ,клітковина 1,5 зольні- 0,8 , віт В1В2РР бета-каротин. Плоди мають антимікробну дію.
Осінні та зимові сорти
Осінні- вересень збирають, зимові- у жвтні бирають,
Осінні- золотиста,мир,скоростигла; зимні- янтарна,,кубанська, мускатна.
Горобина-плоди малі, круглі, гіркувато-вяжучі на смак. Ц-фруктоза, глюкоза, К до 3,6 яблучна 20%, винна, янтарна, віт С від 200-400 мг –більше ніж в лимоні, каротину в 2 р більше ніж в моркві, фолієва кислта, амінокислоти- аспарагінова к-та, тирозин, лізин, заліза в 2 р більше ніж в яблуках.
Чорноплідна – солодко-терпкий смак, плоди чорні, блискучі, з міцною шкірочкою. Ц більше, кислот мен – яблучна, багато віт С, каротину, віт К, Е ,фолієвої к-ти. Флавоноли-флавони, антиціанами, лейкоантоціанами. Використ для в-ва варення, джемів, соків, сиропів, сушать, заморожують – при лікування нервових, серц-суд, шлунк-кишк, зсіданні крові.
Хвороби
Мікробі альні- плодова гниль-грибок уражає під час росту яблук грушу та айву та при зберіганні, коричнева пляма розростається уражає веесь плід , після на ураж частині утвор сіро-бурі або сіро-жовті подушечки ,розміщені концентричними колами, плод гниль швидко пошир на здрові особливо на мех. Пошкодж плоди.
Гірка плодова гниль- гриби що ураж під час росту ябл і груш . уиттвор різко окреслені бурі заглиблні плми на яких зявляються правильні концентр розміщені кола оранжевих або рожевих подушечок конідій. Швидко передається здоровим плодам,.
Сіра гниль- зустріч лише у деякис сортів ябл Пепін лондонський, нагадує плодову гниль,
Чорна гниль- на ураж плодах зяв темно-коричневі плями, консистенція м’якоті сає щільною, прит збиранні плодів у партіях можуть бути окремі гнилі плоди, це не є підставою для зниження сорту, гнилі плоди відкидають і враховують окремо, для роздр торг мережі не повинні бути гнилі плоди.
Парша- темно сіфрі, чорні плми на шкірочці або цятки, ящо плями сухі моуь утвор тріщини, може виникнути плодова гниль. Уражаються плоди під час росту і беріг. Не розвив і не передається здоровим плодам. У партіях ябл і гр. 1 та 2 сортів допуск парша з евними обмеженнями площі.
Сажовий гриб- буровато-чорні темні плями на шкірочці, псує зовн вигляд, швидко розвив у зонах підвищеної вологості повітря, у дощ. Не пердається іншим плдам, зберігається нормально.
Фізіологічні розлади- побуріння шкір ябл-і гр.- темно-корч плями виник у наслідок накопич спирту і ацетальдегіду. Допускається лише у партії 1-го і2 сортів середнього і пізнього терміну зберіг. Буває слабке сильне пов’язане з окиснення фенольних сполук.
Побуріння м’якоті- темнокоричневі бурі ділянки розміщ у різих часинах м’якоті у гр. І ябл . уражаються лише деякі світлозабарвл сорти антонівка, за стандартом не допускається.
Побуріння серцевини-у яблуках і грушах пізніх строків достигання не опускається.
Підкіркова плямистість- виник у ябл і гр. Під час росту, у разі порушення нормального водообміну,засухи. Плями яскрав забарвл на червоній шкірочці- темно-червоні на зеоленій-темно-зелені ,а поитім бурішають . допуск лишу у ябл 2 сорту, серед і пізніх термін достиг.
Спухання плоду- плоди стать борошнистим, сухуватими, шкірочка розривається і може бути уражена мікроорг. При виявленні перших ознак хвороби необхідно негайно реалізовувати.
Склоподібність плодів- надлишкове надходження вологи в плоди при досиганні, уитвор склоподіб прозорі ділянки , плід сає твердим і важким. Можна виявити лише у розрізаних плодів, тому нормування не передбачено.
Зів’янення плодів у разі зберігання у сховищах при недостатній вологості повітря. Для ябл і гр. 1-го і 2 сортів пізніх термінів дозрівання доускається.
Передчасне перестигання плодів- зна кольору смаку аромат втрачається, соковитість, смак,консистенція, плід розтріскується.