39

Лекція: Правові засади організації фінансового контролю

1. Поняття, значення і завдання фінансового контролю.

2. Види фінансового контролю.

3. Аудиторський фінансовий контроль

4. Поняття і види ревізії як основного методу фінансового контролю.

5. Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансового контролю.

6. Контрольні повноваження Президента України у сфері фінан­сової діяльності держави

7. Повноваження Рахункової палати Верховної Ради України у здійсненні фінансового контролю

8. Здійснення фінансового контролю Пробірною палатою України.

9. Міністерство фінансів України як головний фінансовий орган у здійсненні фінансового контролю

10. Повноваження Державного казначейства України у сфірі фінансового контролю

11. Функції Державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні фінансового контролю

12. Повноваження Державної податкової служби України як головного контролюючого органа

13. Повноваження Державного митного комітету України в галузі фінансового контролю

14. Національний банк України як головний кредитний орган фінансового контролю

1. Поняття, значення і завдання фінансового контролю

Фінансовий контроль є універсальним явищем і застосовується у різних сферах суспільного життя. Суть фінансового контролю роз­кривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й сферою функці­онування фінансів. Економічним змістом фінансового контролю є функція управління, що включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийнятих рішень та результатів їх виконання.

Фінансовий контроль застосовується там і тоді, де функціонують фінанси. Фінанси, що виступають інструментом розподілу й пере­розподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу в процесі їх руху, забезпечують створення й використання фондів коштів для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства. Створення й використання фондів коштів, які є фінансовими ресур­сами, здійснюються під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних факторів, які в цілому зумовлюють об'єктивну необхідність фінан­сового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інстру­менту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави.

Фінансовий контроль ґрунтується на таких принципах, як за­конність, об'єктивність, поєднання державних і приватних інтересів. Розвиток суспільства обумовив динамічні інтеграційні процеси у сфері фінансового контролю, утому числі шляхом створення різних міжнародних організацій, що працюють над розробкою єдиних ви­мог до фінансового контролю. Необхідність проведення всебічного фінансового контролю, у тому числі органами державної влади й місцевого самоврядування, та додержання законності у розподілі, використанні та мобілізації фінансових ресурсів закріплено у нор­мах Конституції України.

Серед основних принципів фінансового контролю, зафіксованих у Лімській декларації керівних принципів контролю, що прийнята IX Конгресом Міжнародної організації вищих контрольних органів у жовтні 1977 р., були передбачені такі:

— незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибу­та демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ре­сурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

— визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

— гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою додержання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Зазначені принципи дістали подальше закріплення у національ­них законодавствах країн Європи, у тому числі й України. Зокре­ма, 8 червня 2001 р. у м. Києві керівниками вищих органів фінан­сового контролю держав—учасниць СНД на основі Лімської дек­ларації було прийнято Декларацію про загальні принципи діяль­ності вищих органів фінансового контролю держав—учасниць Співдружності Незалежних Держав. До принципів, на яких бу­дується діяльність вищих органів фінансового контролю, Декла­рація назвала законність, незалежність, об'єктивність, компе­тентність, оперативність, доказовість, гласність, додержання про­фесійної етики.

Об'єктом фінансового контролю виступає фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансово-кредитних інститутів тощо, які здійснюють фінансову діяльність. Предметом контролю є фінансові операції, пов'язані зі створенням та використанням фондів коштів. Проте об'єкт фінансового контролю є значно ширшим, ніж просто перевірка фінансових ресурсів, оскільки в кінцевому підсумку відбувається контроль і за використанням матеріальних, природних, трудових ресурсів у ході опосередкування фінансовими відносинами процесів національного виробництва та перерозподілу.

Головним завданням фінансового контролю є підтримка фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням та застосування заходів примусу за їх вчинення. Фінансова дисципліна — це стан додержання органами державної влади й місцевого са­моврядування, суб'єктами господарювання всіх форм власності, об'єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами встановлених законодавством та нор­мативно-правовими актами фінансово-правових норм. Фінансова дисципліна виражає одну зі сторін законності. Враховуючи взаємозв'язок здійснюваного фінансового контролю як з боку окремих підприємств, установ, організацій, так і з боку органів державної влади й місцевого самоврядування та їх посадових осіб, гарантується додержання законних прав обох сторін.

Фінансове правопорушення являє собою дію або бездіяльність органів державної влади, місце­вого самоврядування, суб'єктів господарювання усіх форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.

Отже, фінансовий контроль — це цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підпри­ємств, установ та організацій незалежно від форм власності, спря­мована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціо­нальності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держа­ви, тобто мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально-економічного розвит­ку всіх суб'єктів фінансових відносин.

Внаслідок реалізації завдань фінансового контролю відбувається зміцнення фінансової дисципліни всіх учасників фінансово-правових відносин. Юридична наука та чинне законодавство розробили й містять ряд основоположних принципів здійснення фінансового кон­тролю, використання яких дає змогу органам фінансового контро­лю у повному обсязі забезпечувати виконання своїх повноважень. До них належать принципи:

• законності, об'єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів;

• розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб'єктами;

• повноти охоплення об'єктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об'єктів;

• достовірності фактичної інформації, додержання якого забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що їх відображає ця інформація;

• збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості й забезпечує рівновагу фінансового контролю;

• превентивності контрольних дій, завдяки якому досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню істотних відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від встановлених норм;

• самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування й розвитку;

• ефективності, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності господарюючих суб'єктів і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично;

б) бути своєчасним за терміном здійснення, якісним і повним щодо охоплення об'єктів контролю;

в) бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним;

- принцип відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та господарюючих суб'єктів за наслідки контрольних дій.