22

Лекція 4: Сутність податкового права План лекцій:

1. Поняття і предмет податкового права.

2. Метод правового регулювання і принципи податкового права.

3. Система податкового права. Джерела податкового права.

4. Поняття і види податкових норм. Структура податкової норми.

5. Поняття і зміст податкових правовідносин.

6. Класифікація платників податків. Права та обов’язки платників податків.

7. Податкові органи: їх повноваження і структура.

8. Види перевірок, що здійснюють податкові органи.

1. Поняття податку і податкового права. Предмет податкового права

Податки – це обов’язкові платежі юридичних осіб усіх форм власності і організаційно-правових форм діяльності і фізичних осіб, які мають джерело доходу, у бюджет на безвідплатно-індивідуальній основі.

Податкам властиві такі риси як обов'язковість платежу, переваж­но перехід права власності при сплаті податку, індивідуальна безоп­латність, регулярність стягнення.

Податки виконують ряд функцій, які випливають з їх економіч­ної природи і які у свою чергу є визначальними при формуванні податкової системи країни¹. Функції податків та податкової систе­ми в цілому як фінансової категорії випливають із функцій фінансів — розподільчої і контрольної. Податки безпосередньо пов'язані з роз­подільчою функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами. Водночас вони виступають методом централізації ВВП у бюджеті на загально­суспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію.

До функцій податків можна віднести такі:

- фіскальна — ця функція є визначальною для податків і поля­ гає в тому, що податки виконують своє головне призначення — на­ поповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Податкові над­ходження мають бути постійними і стабільними. Постійність означає, що податки мають надходити до бюджету не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами, а рівномірно протягом бюджетного року в чітко встановлені строки. Стабільність надходжень визначається достатнім рівнем гарантій того, що доходи, передбачені Законом про Державний бюджет на поточний рік, будуть отримані у повному обсязі;

- регулююча — через неї здійснюється регулювання державою виробництва та споживання, у першу чергу шляхом справляння непрямих податків, що є податками на споживання;

- розподільча — її завданням є наповнення доходної частини бюджетної системи країни з метою подальшого розподілу отриманих коштів для здійснення завдань і функцій держави та муніципальних органів;

- стимулююча — ця функція визначає орієнтири для розвитку та розгортання виробничої діяльності. Шляхом запровадження пільг окремим категоріям платників податків або пільгових режимів на певних територіях держава стимулює розвиток певних галузей на­ціональної економіки або здійснює політику підтримки певних верств населення;

- контролююча — за її допомогою держава регламентує фінан­сово-господарську діяльність підприємств та організацій, отриман­ня доходів громадянами, використання ними свого майна та коштів, додержання фінансової дисципліни.

Сукупність правових норм, які регулюють відносини при встановленні і стягненні податків, складають податкове право.

Податкове право є складним фінансово-правовим інститутом, що регулює основи формування доходної частини бюджетної системи країни, тобто регулює лише відносини, що пов'язані з рухом грошо­вих коштів від платників податків та зборів до бюджетів відповідно­го рівня. Податкове право взаємодіє з усіма інститутами фінансово­го права. Його норми зумовлені публічністю державних фінансів та регулюють діяльність зі стягування податкових платежів для загаль­нодержавних та регіональних потреб. Отже, можна сказати, що по­даткове право — це один з основних інститутів фінансового права.¹

Податкове право являє собою сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справ­ляння податків та обов'язкових платежів до бюджетів та держав­них цільових фондів, встановлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.

Інститут податкового права є відокремленим комплексом юридич­них норм, що забезпечують цільове регулювання різновиду відно­син, пов'язаних з надходженням до бюджетів податків та зборів. Податкове право — відносно самостійний сектор фінансового пра­ва і займає автономне становище щодо інших інститутів цієї галузі.

Предметом податкового права є група однорідних суспільних відносин, що визначають надходження грошових коштів від плат­ників до бюджетів у формі податків та зборів.