Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т. 3 Правові засади організації фінансового кон...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
227.84 Кб
Скачать

7. Повноваження Рахункової палати Верховної Ради України у здійсненні фінансового контролю

Відповідно до ст. 98 Конституції України контроль за використан­ням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата. Закон України «Про Рахунко­ву палату» до її завдань у сфері фінансового контролю відносить:

  • організацію і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільо­вих фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

  • здійснення контролю за утворенням і погашенням внутріш­нього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та до­цільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінан­сових ресурсів;

  • контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

  • контроль за додержанням законності щодо надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

  • контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Держав­ного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

  • аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу в цілому;

  • регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій.

За ст. 110 Бюджетного кодексу України до повноважень Рахунко­вої палати щодо додержання бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:

  1. використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;

  2. утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

  3. ефективністю використання та управління коштами Держав­ного бюджету України;

  4. використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місце­вому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади щодо доходів і видатків.

У визначених законодавством межах Рахункова палата України уповноважена здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валют­них ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм. Для забезпечення виконання своїх завдань контролери Рахункової па­лати проводять фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді України органах, у місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, в об'єднаннях грома­дян, недержавних фондах та інших недержавних некомерційних громадських організаціях у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.

Ревізії та перевірки Рахункової палати можуть бути як планови­ми, так і позаплановими. Однак, на відміну від інших контролюючих органів, які особисто виступають ініціаторами проведення позапла­нових перевірок, останні проводяться за рішенням колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верхов­ної Ради України, звернень парламентських комітетів та запитів на­родних депутатів України, за якими парламент прийняв рішення, а також звернень та пропозицій Президента України та Кабінету Міністрів України. На думку Л. А. Савченко такий підхід є непра­вильним, і Рахунковій палаті як вищому контрольному органу на за­конодавчому рівні слід дати можливість за власною ініціативою про­водити позапланові перевірки1.

Здійснюючи ревізії (перевірки), контролери мають право отри­мувати від керівників установ та організацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-госпо­дарську діяльність, у тому числі усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з проведенням ревізій (перевірок). За підсумками конт­рольної діяльності посадові особи Рахункової палати складають довід­ки або акти (зокрема, за підсумками ревізій). При оформленні ре­зультатів контрольних заходів має додержуватися об'єктивність, достовірність, обґрунтованість, ясність і вичерпність опису виявле­них фактів і даних. Не допускається включення до акта різних вис­новків, припущень та непідтверджених даних про адміністративну, розпорядчу та фінансову діяльність об'єкта контрольного заходу.

Проте посадові особи Рахункової палати України не наділені пра­вом застосовувати до порушників фінансової дисципліни санкції. Вони можуть направляти матеріали ревізій (перевірок) та обстежень Кабінету Міністрів України, відповідних центральних органів вико­навчої влади, Національного банку України, Фонду державного май­на України, підприємств, установ та організацій для розгляду і вжит­тя необхідних заходів. Крім того, Рахункова палата України за рішен­ням колегії може порушувати перед Верховною Радою України, Пре­зидентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у пору­шенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди.

У разі виявлення під час ревізій (перевірок) та обстежень фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань контролери Рахункової палати можуть передавати матеріали ревізій (перевірок) та обстежень до правоохоронних органів з інформуван­ням про це Верховної Ради України.

Для підвищення фінансової дисципліни та реагування на підго­товлені Рахунковою палатою матеріали ревізій (перевірок) Прези­дент України 19 вересня 2000 р. видав Указ, в якому визначено пра­вові засади взаємодії органів державної влади з органом вищого фінансового контролю1. Зокрема, Міністерству фінансів, Фонду дер­жавного майна, Державному казначейству, Державній податковій адміністрації, Державній митній службі, іншим державним контро­люючим органам для забезпечення взаємодії з Рахунковою палатою необхідно сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її за­питами інформацію про контрольно-ревізійну роботу та інші конт­рольні заходи, а також забезпечувати участь своїх представників у здійсненні Рахунковою палатою контрольно-ревізійної діяльності. Генеральній прокуратурі України, іншим правоохоронним органам було запропоновано забезпечити належний розгляд матеріалів, пе­реданих Рахунковою палатою про виявлені факти порушень у вико­ристанні коштів Державного бюджету України, державних цільових фондів та про завдані державі збитки, а також забезпечити своєчас­не інформування Рахункової палати про заходи реагування на одер­жані від неї матеріали.

Прикладом контрольних повноважень вищих контрольних орга­нів може бути діяльність Рахункової палати Франції, яка є однією з найстаріших державних установ країни і на яку покладено виявлен­ня і запобігання бюджетно-фінансовим зловживанням. Законодав­че до її компетенції віднесено здійснення загального контролю за державними фінансами. Такий самий контроль у комунах, департа­ментах і регіонах за місцевими державними установами здійснюють регіональні рахункові палати, створені у 1982 р. Рішення цих палат можуть бути оскаржені в Рахунковій палаті Франції2. Рахункова па­лата Франції контролює фінансову діяльність адміністративних інсти­тутів, виявляє їх помилки і прорахунку що завдають шкоди держав­ним фінансам. Зокрема, вона перевіряє, як саме використовуються кредити, фонди і цінності, управління якими доручено державним службам та іншим офіційним юридичним особам, здійснює контроль за різними установами у сфері соціального забезпечення, рахунками державних підприємств та їх філій, а також у деяких випадках за приватними юридичними особами з числа тих, що одержують фінан­сову допомогу держави.