72 Види педагогічного переконання. Вимоги до педагогічного переконання учнів

Убеждение—сто метод педагогического воздействия при помощи которого воспитатель обращаться к сознанию чувствам, опіту учащихся с целью формирования у них сознательного отношения к действительности. Понятие убеждения имеет 2 значення:

- Убеждение как составная часть мировоззрения(ето твердне научнне знання перешедшие во внугреннюю позицию личности + опыт Понято+пережито +принято+сделано

- Убеждение как метод воспитания(воздействия на сознание, чувства й повєдение учеников,вооружение их морально-зтическими нормами поведения.)

Когда слова расходяться с делом зто називається когнитивньїм диссонансом.

Лучше всего убеждать не словом а создавать воспитьівающие ситуации.

ТРЕБОВАНИЯ К УБЕЖДЕНИЮ:

1.Содержание й форма убеждения должньї отвечать уровню возрастного розвитая личности.

2.Учет индивидуальньїх особенностей школьников

3.Убеждение должно бьіть последовательно логическим.

4. Убеждать других—самому глубоко верить в то, что.

5.Страстность змоциональность речи учителя

Педагогическое внушение—словеснеє воздействие на психику учеников, рассчитанное на некритическое восприятие.

Внушение бьівает:

І.преднамеренное й непреднамеренное

2.положительно й отрицательное

З.Прямое(командьі,приказьі,наставления) й косвенное(намек,внушающее одобрение)

Лучше использовать косвенное й положительное внушение.

Перцепция—сто умение по лицу ученика. Пример: однаждьі А.С. Макаренко увидел по глазам ученика что именно он сьел курицу....

73 Контроль в навчальному процесі. Задачі, види і методи контролю.

Організація перевіркистану будь-якого з питань навчального процесу складається з кількох етапів: визначення мети контролю - складання плану перевірки - вибір форм і методів контролю - констатування фактичного стану справ - об'єктивна оцінка цього стану - висновки, які випливають з оцінки - пропозиції по вдосконаленню навчально-виховного процесу або усунення недоліків - визначення термінів усунення недоліків і, якщо потрібно, повторний контроль за виконанням пропозицій.

До внутрішнього контролю ставляться такі вимоги:його індивідуальний характер, що вимагає здійснення контролю за роботою кожного члена колективу; систематичність і раціональність на всіх етапах навчально­виховного процесу; всебічність і різноманітність форм; об'єктивність, що виключає суб'єктивні і помилкові оціночні судження і висновки; дифере­нційований підхід, що враховує специфічні особливості та індивідуальні якості контрольованих; єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.

Контроль навчально-виховного процесу керівниками школи: розподіл сфер контролю між керівниками школи; види контролю; методи контролю; гласність результатів контролю; контроль і допомога вчителям.

Види внутрішкільного контролю:

а) класно-узагальнюючий: рівень знань і вихованості учнів якогось класу, якість і методи викладання в класі, якість роботи класного керівника, виконання батьківських обов'язків у вихованні дітей;

б) фронтальний: стан викладання окремих предметів в усіх або окремих класах, стан роботи класних керівників у всіх або окремих класах;

в) тематичний: робота всього колективу над якоюсь проблемою, рівень знань і вмінь учнів з якоїсь теми або предмета, стан роботи класних керівників у якомусь напрямку і т.п.;

г) персональний: продуктивність викладацької діяльності, методичний рівень учителя в цілому або якоїсь сторони його діяльності;

д) оглядовий: стан шкільної документації, стан трудової дисципліни. стан навчального обладнання.

Методи внутрішкільного контролю:

а) спостереження: відвідування уроків, позакласних заходів з наступни~ обговоренням;

б) перевірка документації: робота з класними журналами, щоденнка і учнів, планами уроків, особовими справами учнів і т.п.;

в) опитування: 1) усне: невимушена або цілеспрямована бесі: ха за спеціально підготовленою програмою; 2) письмове - контрольна робота (зріз): перевіряються варіанти відповідай на запрограмовані запитання. анкетування закрите - варіанти відповідей обмежені;

г) тестування: метод психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних відмінностей;

д) ретроспективний розбір: оцінка діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналіз} вступних іспитів і т.п.

За ознакою логічної послідовності внутрішкільний контроль може бути: поточний, попередній, проміжний підсумковий, а також епізодичний і періодичний.

Зміст внутрішкільного контролю основних видів діяльності:

а) навчальний процес: виконання навчальних програм, рівень знань і навичок учнів, продуктивність праці вчителя, індивідуальна робота з обдарованими дітьми, якість позаурочної предметної діяльності, наявність в учнів навичок самостійної роботи;

б) виховний процес: рівень вихованості учнів, рівень громадської активності учнів, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів, якість профілактичної підготовки з педагогічно занедбаними дітьми;

в) методична робота: методичний рівень кожного вчителя, методичний рівень кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів;

г) наукова і експериментальна діяльність: відповідність ЦlЄl діяльності концепції розвитку школи, ступінь наукової обгрунтованості нововведень, результативність нововведень, рівень наукової освідченості педагогів, науково-дослідницька робота учнів;

д) психологічний стан: ступінь психологічного комфорту

(дискомфорту) учнів, учителів, психологічна підготовленість колективу до вирішення певної проблеми, введення якоїсь нової структури і т.п.;

е) забезпечення навчально-виховного процесу необхідними умовами: охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, забезпеченість навчально-технічним обладнанням.

Форми внутрішкільного контролю:

а) колективна форма: до контролю залучаються всі ступені управління: адміністрація, керівники кафедр, досвідчені вчителі, учні, батьки;

б) взаємоконтроль: до контролю залучаються керівники кафедр, досвідчені вчителі і класні керівники через наставництво, взаємовідвідування навчальних занять і виховних заходів;

в) самоконтроль: делегується найбільш досвідченими учителям класним керівникам з обов'язковою періодичною звітністю за

пропонованими схемами;