Діагностика середовища

Відомо, що впливова роль соціального середовища на учнів пов'язана з активною діяльністю референтної ірупи ровесників або лідерів шдліікових груп, які нерідко мають широкий діапазон негативної поведінки. Як показали наші дослідження, 90% підлітків, які прийняли досвід наркотичної поведінки, мають до 7 осіб знайомих або друзів, що позитивно ставляться до наркотичних речовин або мають досвід протиправних дій.

Залежність від мікросередовища помітна в умовах кримшогенносп тою соціального середовища, в якому активно проявляються традиції підліткової субкультури.

Діагностика передбачає застосування діагностичного інструментарію та мультидисциплшарноі команди фахівців.

На основі аналізу матеріалів установ системи служб соціальної роботи, зокрема служб \ справах неповнолітніх, соціальних служб для молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, районних наркологічних відділень, недержавних організації можна з'ясувати, які негативні явища та моделі типової поведінки діяльності

134

чарактерні для територіальних меж мікрорайону. У відповідності до цього доцільно виділити об'єкти, що відповідають територіальному поділу того чи іншого району (мікрорайону). У цьому плані важливим є знання соціального паспорта мікрорайону. Сюди входять:

1. Дані про населення мікрорайону: його загальна кількість і, юкрема, кількість учнів, дітей дошкільного віку (окремо - хто відвідує дитячий садок, а хто виховується вдома), пенсіонерів, багатодітних сімей, непрацюючого дорослого населення, 15-річної молоді, яка не вчиться і не працює, неповнолітніх, які перебувають па обліку в органах у справах неповнолітніх та звільнених з місць перевиховання.

2. Наявність соціальної інфраструктури: кількість шкіл, ліцеїв, пмназій, коледжів та учнів у них; учнів ПТУ, середніх спеціальних навчальних закладів та учнів у них; вищих навчальних закладів та сіудентів у них; позашкільних установ (будинків дитячої творчості, установ юних техніків, туристів, натуралістів, музичних, художніх, спортивних шкіл іа ін., в них учнів різних вікових категорій, «окрема, наявність кімнат і клубів за місцем проживання, спортивних майданчиків, корив, кіноіеатрів, дискотек та інших місць дозвілля дітей і молоді); наявність медичних, юридичних, правоохоронних, психологічних та інших служб допомоги неповнолітнім; наявність платних і безплатних форм позашкільної діяльності учнівської молоді, їх кількісний склад; місця продажу алкогольних і тютюнових виробів.

3. Відомості про суб'єкти асоціального впливу на дітей і молодь: неблагополучні (аморальні) сім'ї; неформальні об'єднання молоді асоціальною змісіу; особи, які повернулися з місць позбавлення волі; молодь, яка перебувала в школах та училищах соціальної реабілітації; наявність батьків - алкоголіків, наркоманів, осіб, які перебувають на обліку у правоохоронних органах; неповнолітніх, які перебувають на обліку кримінальної міліції та служб у справах неповнолітніх як лідери асоціальних та кримінальних груп.

4. Наявність суб'єктів виховного впливу на неповнолітніх; учителів 1 - XII класів у школах; вихователів дошкільних установ;

135

класних керівників, вчителів молодших класів; педаюгів у середи і\ та вищих навчальних закладах; керівників гуртків і методистів \ позашкільних установах; громадських вихователів; спеціалістів не роботі з важко виховуваними підлітками.

5. Участь владних стр>ктур у вирішенні проблеми превенцп правопорушень неповнолітніх: розгляд питань превенцп протиправних дій на засіданні Рад народних депутатів, державних адміністрацій; участь закладів освіти, охорони здоров'я правопорядку, культури, спорту в управлінні процесом попередження і подолання правопор> шень у мікрорайоні; створення громадської думки щодо порушників порядку, наявність гласноси. оперативність реагування на протиправні дії, роль прокуратури, служб у справах неповнолітніх у захисті їх прав і допомозі дітям та підліткам.

Наявність такого аналіз} дає можливість керівникам шкіл, інших навчальних закладів, владним структурам прогнозувати ситуацію, науково і методично обґрунтовано будувати корекційну діяльність у системі школа (навчальний заклад) учні - батьки соціальне середовище. При всьому розмаїтті сучасних форм діяльності центром профілактичної роботи в мікрорайоні має бути школа. Тому якраз через школу слід проводити корекцію соціально-педагогічних ситуацій життєдіяльності підлітків, організації системи превенцй правопорушень \ цілеспрямованому циклі: "школа -позашкільна сфера - школа".

Під позашкільною сферою маються на увазі різноманітні види позашкільної діяльності учнів у трудових об'єднаннях, клубах, гуртках, секціях.

Вивчення виховної ролі позашкільних установ у роботі і важковиховуваиими учнями свідчить, що ці учні, як правило, не є учасниками музичних, дитячих і юнацьких спортивних шкіл, гуртків, Будинків дитячої творчості, установ юних техніків, натуралістів і туристів. Дослідження показало, що важковиховувані учні мають бажання займатися в гуртках і секціях, але їх не беруть: через погану успішність і поведінку - 35,2%; тому, що перебувають на обліку в правоохоронних органах - 21,4%, через необхідність оплачувати участь у роботі позашкільних установ - 57%.

136

Виховна робота за місцем проживання малоефективна не лише чсрсч слабку матеріально-технічну базу, відомчі бар'єри, псу іі одженість в діяльності шкіл і позашкільних установ, а й через шпьку професійно-педагогічну кваліфікацію вихователів, нідсу шість профілактичної роботи в мікрорайоні.

Соціальна діагностика поведінки неповнолітніх

Витоки соціальної діагностики пов'язані з іменами відомих вчених XIX ст. А.Кетле та Е.Дюркгейма. Досліджуючи різноманітні фактори впливу на соціальну організацію, вони визначали їх системний характер виливу на поведінку людини. При цьому, відзначали залежність соціоекологічних чинників від відхилень у поведінці. Впливовий фон мікросередовища проявляється у вигляді сприятливих умов, що позитивно впливають на емоційні і поведінкові реакції \чнів. Формування сприятливих умов здійснюється через вивчення і розвиток інтересів та соціально схвалюваних нахилів учнів. Особливу роль відіграє діагностика потенційно негативних чинників. На основі її даних і розробляються напрями іа методи превентивної діяльності. Тому, діагностуючи мікрорайон, дуже важливим є виявлення часових періодів скоєння протиправних дій. Для цього слід аналізувати дні, юдини, тижні і місяці, протягом яких фіксувати протиправні дії. Вони розрізняються за видами (правопорушення і злочини) і за характером скоєння дій (індивідуальні і групові).

Практика засвідчує, що на першому етапі в добовому аналізі скоєння правопорушень виділяються, як правило, три періоди, протягом яких учнями шкіл скоюється найбільша кількість правопорушень. Ними виявились проміжки між 14—16 годинами, 16-21 і 24 - 1 год. ночі.

Статистика органів внутрішніх справ свідчить про постійну проблему підлітків, затриманих у стані сп'яніння. Вживання наркотичних речовин неповнолітніми теж є правопорушенням, активним криміногенним фактором, що сприяє зростанню правопорушень і злочинів. Аналіз підтверджує, що часові періоди вживання алкоголю співпадають з періодами скоєння правопорушень. Наприклад, під час вживання алкоголю, пік якого

137

припадає на 15 годину, підлітками скоюється більшіси індивідуальних правопорушень. Вживання алкоголю о 19 годиш збігається із скоєнням комплексу всіх видів протиправних дій.

В останні роки в середовищі неповнолітніх широко розповсюдилось вживання наркотичних речовин (тютюн, алкоголі, наркотики, токсичні речовини). Однак, обмежена іехнічна біна правоохоронних органів не дає можливості уточнити ви. і наркотичної речовини. Тому підлітки, які перебувають у стані сп'яніння, сприймаються лише як такі, що вживають алкоголь, а цс обмежує превентивну роботу як правоохоронних органів, гак і педагогічних колективів шкіл. Проведений аналіз часу скоєння протиправних дій дає можливість згрупувати часові періоди протягом доби, відповідно 15-16, 19 -20 і 1 год. ночі.

Правопорушення і злочини, скоєні підлітками у нічний час свідчать про поганий сімейний контроль. Тому необхідна роз'яснювальна робота з батьками.

Динаміка скоєння протиправних дій. розподіл перюдичносп скоєння правопорушень учнями шкіл за тижневий цикл навчальної життєдіяльності дає можливість виділити часовий період ризик\ скоєння протиправних дій - понеділок. Цим днем відмічена найбільша кількість правопорушень, скоєних шд впливом алкогольних напоїв (75%). В результаті аналізу часу скоєння протиправних дій протягом навчального року, можна виділити сплески зростання кількості правопорушень в діапазонах: вересень листопад, січень, березень, травень. Найбільш активно протиправні дії проявляються у вересні і травні.

Характерне в цьому аналізі те, що часові періоди ризик\ скоєння правопорушень утворюються при переході учнів з одної с середовища життєдіяльності в інше. До них відносяться: навчально виховний період - вільний час; канікулярний час - час заняіь вільний час - час сімейного спілкування.

Часові періоди скоєння протиправних дій >чнями можуть бупі необхідним матеріалом для пошуку оптимальних шляхи; педагогічної превенщі правопорушень. Наприклад, наявшеїь сплеску правопорушень учнями у вересні примушує прискориш процес формування мережі позашкільної зайнятості різноманітних

іуріків, клубів, секцій. Класним керівникам слід використати індивідуальні підходи до підлітків, щоб ''розрядити" їхні негативні і'моцп після уроків. У період 19-21 год. необхідно об'єднати іусилля правоохоронних органів, різних громадських організацій за місцем проживання, батьківської громадськості для посилення контролю за місцями групового спілкування підлітків.

Для зняття психічного навантаження пгеля напружених уроків доцільно організувати хвилини розвантажувального ауотренінгу, педагогічної психотерапії. Особливо позитивний вплив у періоди фізичної перевтоми в кінці навчальних чвертей коли навчальний процес є особливо інтенсивний, має фітотерапія.

На шкалі часу виявляється, що інформація про скоєння правопорушень формується нерівномірно. Для одних днів тижня характерна масовість проявів криміногенною і, для інших-підносний спад активних проявів. Ці та інші дані спостережень дають можливість сформулювати кілька висновків.

Криміногенні прояви поведінки характернг для першої половини тижня:

• найбільша кшькгсть правопорушень припадає на понеділок;

• прояви кримшогенності з'являються в період переходу учнів з одного виду життєдіяльності (вихідні дні, вільний час) - в іншу навчальну.

Як свідчать результати опитування учнів про їхні відчуття в цей день, відповіді розподіляються гак. неусвідомлений неспокій 67%, неспокій, пов'язаний з відсутністю бажання навчатися - 60%, очікуваний неуспіх у цей день -- 10%, очікуваний конфлікт з учителями - 40%.

На запитання "За допомогою яких заходів ти вважаєш можливим знизити напруження?", 50% учнів вгдгговіли, що викурили о сигарету, 10% випили б будь-якого алкогольного напою. Отже, головний висновок: при зміні середовища життєдіяльності учні відчувають психічне напруження. При цьому яскраво проявляються дві профілактичні ірупи з ризиковою поведінкою. Для однієї з них характерні незначні конфлікти з педагогами та соціально орієнтованими учнями. При цьому конфліктність поведшки г характер міжособистісного спілкування знаходяться в рамках

13:

139

правових норм Для учнів цш групи характерна наявним і виправданих моіивів поведінки

Для другої групи підлітків характерна висока конфлікшість і педагогами і а соціально орієнтованими учнями, а також демонстраіившсгь нристрасн до тютюну й алкоголю Для зміни свого стану майже 70% підлітків вважають можливим скористатися тюіюном і алкоюлем Аналіз часових періодів ризику показ} є, що кількість правопорушень і відхилень у поведінці групується в діапазонах, бчизьких до зміни основних видів життєдіяльності учнів

Перехід від одного сшлю життя до іншою (наприклад, п стилю життя вільного час} до стилю жихія навчального час}), в деяких школярів пов'язаний з емоційним дискомфортом і проявляється у неадекватному реаіуванні на вимоги, що ставляться до них у школі Це нерідко призводить до конфліктів, які в певної групи учнів проявляються в таких агресивних формах протиправної поведінки, як образа вчиїеля, псування шкільною інвентарю жорстокість до малюків, або у формах пасивного протесту куріння вживання алкогольних, наркотичних, токсичних засобів

Дослідження і практика переконують, що збільшення кшькосп негативних явищ, відхилень у поведінці безпосередньо пов'язані і недосіаінім умінням учнів адаптуватись до зміни сєредовищ.і

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Знання часових періодів правопорушень дає можливісіь прогнозувати періоди ризик} Ігнорування цих даних обов'язково негаіивно позначиться на стані правопорушень Ми в цьом\ неодноразово переконалися, коли, попереджаючи школи про наступний криміногенний сплеск, не знаходили розуміння в педаюпчних колекіивах і вони не вживали пропонованих їм заходів У всіх таких випадках прогнозовані неіативні дії з боку учнік обов'язково відбувалися І, навпаки, 90% очікуваних протиправних дш вдавалося уникну ги при своєчасному врахуванні даних нроінозу

Питання для самоконтролю:

1. Поняття про педагогічну діагностику

2. Види діагностичного інструментарію

З Особтвасті застосування педагогічної діагностики г> різних сферах житті діяльності неповно птнього

140