
- •Розділ 1. Становлення превентивної педагогіки як інноваційної дисципліни
- •1.1. Основні поняття та категорії
- •Превентивна педагогіка
- •1.2. Структура і динаміка превентивної педагогіки
- •1.3. Превентивна педагогіка в системі педагогічних наук
- •1.4. Превентивна педагогіка як наукова дисципліна
- •2.4. Проблеми освігн
- •4.1. Соціологічний напрям
- •4.2. Псилолої ічний напрям
- •5.3. Превентивно орієнтована освіта
- •5.5. Роль підліїків у превеніивному процесі
- •1. Педагогічниіі або освішій підхід.
- •2. Просвітницький підхід.
- •4. Підхід мобілізації ресу рсів.
- •5.6. Нревсніивні іехнолоіії в концепції саморозвитку нсповноліініх
- •5.7. Роль учителя в становленні превентивної діяльності школи
- •6.1. Первинна превенція
- •Нсдаї огічиа діаі носійка
- •Діагностика вчинку
- •Діагностика сім'ї
- •Діагностика школи
- •Діагностика класу
- •Діагностика середовища
- •6.2. Вторинна превенція в діяльності навчального закладу
- •6.3. Третинна педагоіічна иревенція
- •7.1. Морально-духовниіі розвиток неповнсіііініх у контексіі завдань превентивної педагогіки
- •7.2. Профілакіика іевіашної поведінки неповнолітніх
- •7.3. Превентивна педагогіка сім'ї
- •7.6. Соціально-правовий захист неповнолітніх
- •Вис іювки
- •Література
- •Додатки
- •1. Обгрунтування актуальності проблеми
- •2. Сутність, мета і завдання превентивної о виховання
- •5. Превентивне виховання дітей і молоді
- •7. Очікувані результат
- •Набутий досвід
- •Основні поняття
- •Підходи освіпш "рівний-рівному"
- •Принципи реалізації методу
- •Завдання Концепції
- •Напрями впровадження методу:
- •Умови реалізації Концепції
- •Концепція
- •II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •III. Суб'єкти спільної діяльності та цільові групи з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •V. Чміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
- •VI. Управління та функції навчально-виховної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
- •VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •Наказую:
- •1. Загальні положення
- •2. Організація і основи діяльності
- •3. Напрями діяльності Центру:
- •4. Управління Центром
- •5. Матеріально-технічна база
- •6. Заключні положення
Діагностика класу
Третій етап - діагностика на рівні класу. Це найвідповідальніша ділянка профілактичної роботи, яка повністю залежить від професійної майстерності класного керівника. Передусім, така діагностика ставить за мету з'ясувати рівень душевного комфорту учнів у шкільному та класному колективах шляхом таких анкет як "Я і мій клас", "Ми і наші вчителі", "Ти і твої батьки" та ін.
Наприклад, за допомогою анкети "Я і мій клас" можна з'ясувати, з яким настроєм учень іде до школи; який рівень
131
сформованою і класного колективу; наявність у кожного з друзів, тих, хто користується авторитетом, хто лідер як у позитивних, так і в негативних справах; як учень проводить вільний час; наявність тих, ', ким можна піти на виконання відповідального і складного завдання Важливим є виявлення стосунків між учнями (добрих, напружених, конфліктних); наявність мікрогруп, що будуються як на позитивних, так і на негативних засадах; чи сприяє мікроклімат у класі доброму настрою. За допомогою згаданої анкети з'ясовується також наявність позитивних традицій в класному колективі, чи є взаємодопомога, які фактори заважають добре вчитися тощо.
Не менш важливим є з'ясування взаємостосунків між учнями і вчителями за допомогою анкети "Ви і ваші вчителі'". Такс дослідження допомагає визначити рейтинг того чи іншою вчителя, рівень викладання предметів, ступінь довіри до вчителя тощо.
Така діагностика допоможе виявити ті тривожні фактори, що спричиняють виникнення непорозумінь і конфліктних ситуацій у стосунках між учнями. Такими факторами, зокрема, є низький рівені. успішності навчання з окремих предметів; відсутність довіри і педагогічного такту в учителів, розбіжності у взаєминах класного керівника і батьків. Глибокий аналіз цих відомостей виведе класного керівника на необхідність кропіткої колективної роботи з учителями-предметниками, яка чи не найважча в системі діяльності класного керівника.
Отже, правильно проведена діагностика дає можливість грамотно будувати превентивну роботу в системі вчителі -- учні батьки - соціальне середовище на основі гуманістичного завдання допомоги і захисту дитини. Ця робота спрямовується, по-перше, на виявлення чинників негативного впливу на учнів; по-друге, па пошуки стратегії соціально цінної адаптації підлітків на основі їхнього захисту і допомоги, визначення алюритмів профілактичної роботи на різних рівнях; по-третє, на прогнозування можливих ситуацій ризику. Маючи загальні відомості про класний колектив, уявлення про особистості школярів з відхиленнями в поведінці, класний керівник має розробити програму вивчення і виявлення рівня морально-етичного і соціального розвитку та виховання "важкого" учня. До програми слід включити такі напрями, питання:
132
Анкетні дані вихованця: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження, місце навчання (школа, клас).
Прізвище, ім'я, по батькові батьків (опікунів), їхнє місце робоїи, норми поведінки; атмосфера в сім'ї; внутрісімейні стосунки; і\ пилив на формування особистості учня; чи є батьки прикладом для шіхованця; як ставились до дитини у дошкільні роки; як ставляться до неї зараз; наявність судимості в сім'ї (якщо є, то коли, за що); яка сім'я (повна, неповна, повторно створена); скільки років було дитині, коли один з батьків залишив сім'ю; як батьки ставляться до роботи, чи часто її міняють і чому; що стало причиною розпад)' сім'ї (пияцтво, бійки, аморальний спосіб життя та ш), доля вини батьків; матеріальні, побутові, житлові умови сім'ї.
Кількість дітей в сім'ї, їх вік, місце навчання або роботи; характер взаємостосунків між дітьми. Якщо конфліктні, недоброзичливі, то чому.
Умови виховання учня в сім'ї: наявність кімнати або місця для занять: режим дня; хто більше займається вихованням (батько, мати, бабуся, дідусь, брат та ін., або ніхто), яку роботу вдома виконує учень; як проводить вільний час; де; чи допомагають батьки школі; чи є єдність вимог школи і сім'ї у вихованні учня. Статус дитини в сім'ї.
5. Статус учня в класі. Взаємостосунки з однолітками. Як ставляться до учня в класі: поважають, визнають лідером, байдуже, недружелюбно, "цькують", глузують тощо. Причина відповідного ставлення. Хто має вплив на підлітка в класі й поза школою, хто його захищає або кривдить. Хто для учня найбільший авторитет.
Коротка характеристика стану здоров'я підлітка (при наявності захворювань - зазначаються конкретно які). Вплив відповідного знаку Зодіаку на стан здоров'я, психічний розвиток, взаємовідносини з людьми тощо. Ставлення учня до свого здоров'я, здорового способу життя, занять спортом, наркотичних речовин.
На основі яких соціальних, психологічних або медико- біологічних ознак слід зарахувати даною учня до важковиховуваних. Вказати конкретно по пунктах: неуспішність з яких предметів і чому; помилки сімейного виховання (які); прорахунки навчально- виховної роботи в школі (в чому вони полягають); стан здоров'я або
133
особливості фізичного та психічного розвитку, що викликають відхилення у поведінці) та ін.
Особливості поведінки в сім'ї, школі, в громадських місцях Ставлення до навчання, праці; до участі в громадському житп; до спорг), здорового способу жштя.
Особливості темпераменту, характеру, інтересів і нахилів, пам'яті, сприймання, уяви, уваги, мови.
10. В чому головне упущення у вихованні даного учня, що стало причиною деформації його поведінки.
Профілактичні заходи, проведені з вихованцем, їх результати.
Які заходи іреба вжити для успішного подолання важковиховуваності учня (ліквідація прогалин у знаннях, корекція взаємостосунків з деякими вчителями, залучення до активного житія класу, позашкільної діяльності; направлення в спецшколу, ізоляція від негативних лідерів та референтних груп, позбавлення впливу негативних чинників у сім'ї, поліпшення здоров'я та ін).