3. Види пакувальних матеріалів та тари для м’ясопродуктів.

М'ясо птиці. Тушки всіх видів птиці випускають в реалізацію упакованими в пакети з полімерної плівки або без упаковки. Напівпотрошені тушки упаковують в пакети з полімерної плівки з попередньо відділеними ногами. Укладають тушки птиці в ящики дощаті та з гофрированого картону або в багатообробну тару окремо за видами, категоріям вгодованості та способу обробки (напівпотрошені і потрошені).

М’ясні копченості. Копченості повинні бути обгорнуті пергаментом, упаковують в дощаті ящики з полімерних матеріалів, металічні, контейнери. Тара повинна бути міцною, чистою, сухою, без наліту плісняви і стороннього запаху масою нетто не більше 40 кг. В кожну одиницю тари упаковують продукти тільки одного найменування. В спеціально обладнаному транспорті копченості можна перевозити без упаковки.

Ковбасні вироби. Упаковують ковбасні вироби в металічні, дощаті і фанерні ящики, картонні коробки і в полімерну тару. Маса брутто не повинна перевищувати 30 кг. Найкращою тарою є перфорировані поліетиленові ящики - стінки, дно і кришки мають отвори для доступу повітря. В кожну одиницю тари упаковують ковбаси тільки одного найменування.

М’ясні консерви. Консерви фасують в металічні круглі, прямокутні, в скляні банки. Консерви в споживчій тарі (банках) упаковуються в транспортну тару – дощаті ящики, ящики з гофрированого картону або термоусадочну плівку, так щоб банки не могли вільно переміщуватися всередині ящика. Скляні банки, в які розфасовують консерви повинні бути чистими, без поверхневих, і внутрішніх пузирів, без тріщин, підтіків, герметично закупореними. Кришки з прокладками у вигляді резинових кілець покривають лаком або емаллю, вони можуть бути літографованими. Якщо кришки не літографовані, то на банку наклеюють бума жну етикетку з маркуванням.

М’ясні напівфабрикати. Натуральні, паніровані і рублені напівфабрикати упаковують в дерев’яні ящики. В кожному ящику повинно бути не більше 4-х вкладишів. Маса брутто ящика – до 20 кг. Натуральні, паніровані і рублені напівфабрикати охолоджені упаковують на вкладиші в 1 ряд не завернутими. Дрібношматкові напівфабрикати попередньо загортають в целофан або поліетиленову плівку. Крупно шматкові безкісткові напівфабрикати упаковують в пакети з полімерної плівки, які зкріплюють металічними скобами або термозварюють. Укладають натуральні, паніровані і рублені напівфабрикати в зворотні ящики з отворами в стінках для циркуляції повітря. Пельмені в коробках упаковують в обгортуючий папір в пачки, або в картонні контейнери, дерев’яні ящики, ізотермічні зворотні ящики.

4. Жива товарна риба. Товарні властивості, умови зберігання, керування якістю під час товароруху.

Жива риба при перевез. та зберіг. перебуває в умовах: голодне утримання, щільне закладання, обмежена рухливість, нестабільний газовий та темпер. режим. Умови впливають на фізіол. стан. Живу рибу краще перевозити та зберігати при понижених Т води та навк. серед. На фізіол. Стан живої риби значною мірою впливає якість води. Не реком. джерельну воду, воду з артезіанських свердловин. Під час зберіг. рибу не годують, що запобігає забрудненню води та зменшенню у ній кисню. Земляні садки –побудовані за типом ставків рибниц. господарств, де риба зимує. Дерев’яні садки- великий пліт з деревини, який лягає на дно або утрим. на воді рік, озер, водосховищ. Залізобетонні садки- мають кілька відсіків і обладнані спец. механізмами для завантаження і вивантаження риби, приладами для контролю та регул. Т води. При тривалому зберіганні в її м’язовій частині зменшується к-ть хім.. речовин,-білків, жирів, а також збільшується вміст небілкового азоту і вільної води. Кіл-ть зв’язаної води при цьому зменшується . Поживні власт. мяса з такої риби знижуються. Підвищення Т води при зберіг. сприяє активізації гнилісних процесів в результаті розкладу виділяючою рибою слизі і екскрементів. При цьому накраплюються отруйні речовини. Перевозять залізничним, водним, автомобільним. Рекомендований строк перевезення риби залізо дорожнім транспортом взимку – до 6 діб, восени і влітку – до4 діб.ПЕрепад Т води при перевезенні живої риби не повинен перевищувати 4 ^оС Морські риби – не вище 6 ^оС.