48. Будова і хімічний склад м'язевої тканини тварин.

М'язева тканина за кількісним вмістом є важливою тканиною орг-му тварини. Вона має найвищу харч.цінність. Основними її структурними елем-ми є: 1.)м'зеве волокно, що склад-ся з міофібрил (містить актоміозин, тропоміозин), саркоплазми (містить міоген, глобулін, міоальбумін, міоглобулін, нуклеопротеїди), ядра (міст. нуклеопротеїди, кислий білок, залишковий білок) і сарколеми (міст.колаген, ретикулин, еластин); 2). міжклітинна речовина у вигляді рихлої з'єднувальної тканини. Група м'яз. волокон утв-є первинні м'язеві пучки, які покриті ендомізієм. Первинні пучки об'єднуються у пучки вторинні, третинні і т.д. Група пучків утворює окремий м'яз, вкритий щільними з'єднувальними плівками – фасціями.

За будовою і хар-ром скорочення м.тканина поділяється на: 1). поперково-смугасту скелетну (складає скелетну мускулатуру, скорочується довільно, має червоний колір). 2). гладку ( стінки травного тракту, дихальні органи, діафрагма); 3). серцеву.

Хім. склад, %: вода – 72-80; білки – 18-22; ліпіди – 1-1,5; небілкові азотисті екстрактивні речовини – 0,7-1,5; вітаміни (В₁, В₂, В₆, В₁₂); ферменти – 50 ферментів; вуглеводи (глікоген) – 1-2; мінеральні реч-ни – 0,7-1,5.

49. Класиф-я риб. Найважливіші промислові родини.

Риби – нижчі хололднокровні водні хребетні тварини, які дихають зябрами та пересуваються за допом. плавців. У товарознавчі науці риби класиф-ють за видами та родинами.

За будовою скелета:

1). хрящові (акула, мінога, скат);

2). кісткові, які ділять на справжньокісткові (осел., тріскові, ставридові, окуневі) та хрящокісткові (осетрові).

За способом життя і місцем розмноження:

1). морські – живуть і нерестують у солоній воді

а). епіпелітні (поверхневий шар води) – анчоусові, скумбр., тунцеві, осел.

б). мезопелагіальні (товща води) – путасу, макрорусові

в). донні (придонний шар води) – камбала, палтус, минтай, тріска

2). прохідні - живуть у морі, нерестують у прісних водоймах або навпаки (лососеві, осетрові, осел.)

3). напівпрохідні – живуть у солонуватій воді, нерестсують у верхів'ях рік (лящ, сазан, вобла, судак, сом, окунь)

4). прісноводні – живуть і нерестують у прісних водах (коропові, щука, форель, стерлядь)

За статтю: самки, самці

За хар-ром живлення:

1). хижі – щука, акула, тріскові

2). планктоноїдні – живляться тваринними і росл.орг-мами (оселедцеві)

3). бентосоїдні – живлення донними організмами (короп, сазан)

4). травоїдні – товстолобик, амаур, короп, сазан.

За вгодованісю: худі, середньої, доброї вгодованості.

За вмістом жиру:

1). нежирні – не більше 2% (щука, тріскові, окунь)

2). сер. жирності – 2 – 8% (короп, тунець, камбала)

3). жирні – 8 – 15% (скумбр., палтус, осетр, сайра)

4). особл.жирні – від 15 до 25 – 30% (хамса, товстолобик, осел., вугор)

За вмістом білкових речовин:

1). низький – 8 – 12% (камбала, риба-шабля)

2). середній – 13 – 18% (осел., тріскові, коропові)

3). високий – більше 18% (акули, тунцеві, парусникові)

За розмірами:

1) за довжиною – по прямій лінії від вершини рила до середніх променів хвостового плавця

2) за масою

Основні родини:

Осетрові – осетр, шип, білуга, калуга, севрюга, стерлядь

Коропові – короп, сазан, товстолобик, амур, лящ, карась, вусач, плотва, вобла

Анчоусові – хамса, анчоус

Оселедцеві – оселедець атлант., тихоокеан., азовочорномор., салака, кілька, сардина

Лососеві – кета, горбуша, лосось, сьомга, кіжуч, нерка, сиг, мускан

Окуневі – судак, окунь, берш, йорж

Тріскові – тріска, пікша, сайда, минтай, навага, путасу

Камбалові – камбала, палтус

Скумбрієві – скумбрія, макрель

Ставридові – ставрида, лихія

Мерлузові – хек звичайний, сріблястий, тихоокеан.