7. Управління фінансовим потенціалом підприємства.

Управління фінансовим потенціалом перш за все передбачає управління формуванням оборотних активів підприємства, які безпосередньо необхідні для безперервного відтворення виробничого процесу. Тому при вирішенні проблеми формування оборотних активів необхідно відповісти на два основні питання: Яка необхідна величина оборотних активів? Які джерела їх утворення?

Оскільки відтворення процесу оборотного капіталу проходить декілька стадій: закупівля сировини і матеріалів; процес виробництва; реалізація готової продукції; оплата реалізованих товарів, тому необхідно визначити тривалість кожної стадії та розрахувати необхідні нормативи.

Що ж стосується джерел формування оборотних активів, то вони можуть бути: 1. Власні 2. Позикові 3.Залучені

Оптимізація структури джерел фінансування оборотного капіталу передбачає визначення таких джерел за якими його вартість буде найменша. А саме: найдорожче джерела фінансування – позикові, а найдешевші – власні, але на підприємстві існує завжди обмеженість щодо власних коштів, тому виникає дилема: щоб сформувати оборотні активи за найменшою вартістю необхідно їх сформувати з власних джерел, які досить обмежені.

Потенційні можливості підприємства щодо зменшення вартості формування оборотного капіталу лежать в підвищенні швидкості його обертання, що дає змогу зменшити його необхідну величину та вартість. Тому розвиток його має відбуватися в напрямку підвищення ефективності його використання.

8. Особливості інвестиційного відтворення потенціалу підприємства.

В області наук.-техн. іннов. політики існує необхідність стратег. упр-ня, обумовлена тим, що інтереси учасників ринк. відносин визнач-ся коротко строк. цілями отримання прибутку.

Згідно ЗУ “інновації - це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організ.-техн. рішення виробн., амін., комерц. або ін. хар-ру, що істотно поліпшують структуру та якість вироб-ва і (або) соц-ної сфери.

Інновац. п-во - це п-во (об'єднання п-ств), що розробляє, виробляє і реалізує інновац. продукти і (або) прод-цію чи послуги, обсяг яких у грош. вимірі перев. 70 % його заг. обсягу прод-ції (послуг).

Інновац. продук - це результат наук.-дослідн. і (або) дослідно-конструкт. розробки, що відповідає вимогам, встановленим Законом

Іннов. продукція - це нові конкурентозд. товари чи послуги, що відповідають вимогам, встановл. ЗУ “Про інн. Діяль.”

Об'єктами інноваційної діяльності є: іннов. програми і проекти; нові знання та інтелект. продукти; виробн. облад. та процеси; інфраструктура вироб-ва і підпр-цтва;орган—техн. рішення виробн., амін., комерц. або ін. хар-ру, що істотно поліпшують струк-ру і якість вироб-ва і соц. сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми форм-ня споживч. ринку і збуту товарн. продукції.

• Суб'єктами іннов. діяль. можуть бути фіз.. і (або) юр. ос. Укр.., фіз.. і (або) юр. і ос. іноз. держав, ос. без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Укр.. іннов. діяль. і (або) залучають майнові та інтелект. цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Укр..

Формув. системи упр-ня іннов. процесом в умовах переходу до ринк. екон-ки повинно бути направлено на збіль. внеску наук. організацій в ств. високорозв. вироб-тва промис. продукції; освоєння ресурсозбер. і екологічно чистих технологій.

Осн. ціллю розвитку іннов. підпр-цтва є формув-ня сприятливих умов для становлення і розв. в Укр.. підприємн. діяль., пов’язаною із розробкою і реалізацією досягнень науки і техніки.

Метою до заснування інновац. фірм виступає можливість отримання засновниками, при продажі свого п-ва крупній корпорації, прибутку

Інновац. інфраструктура це - сукупність п-ств, орган-цій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезп-ня іннов. діяль.і (фінан., консалтингові, маркетинг., інформац.-комунікативні, юрид., освітні ).

В організац. структуру інновац. середовища входять також інновац. консорціуми і господ. асоціації.

Осн. задачею інновац. центрів є прискорення процесу доведення кожної наук.-технічн. інновації до ринк. продукту і відповідне збіль. доходів наук. центру від інновац. діяль..

Науково-техніч. потенціал п-ва – це накопичений товариством рівень знань у співвідношенні із з матер. і організац. умовами, які забезпечують викор-ня цих знань в цілях наук.-техніч. і соц.прогресу.

Інформ. базою наук.-техн. потенціалу є данні стат. звітності наук.-техн. організацій та вузів.