46 Діагн. Конкурентоспром. П-ії п-а

В умовах ринк.е-ки оцінка конкур-сті п-ії‚ яка випуск.‚ або перспект. є необхідним етапом у процесі у-ня п-вом. Конкур-сть – це властив. п-ї‚ що виражає можлив. успішного її продажу на даному ринку за певний період часу. Рівень конкур-сті п-ї визнач.відмін. аналізов. п-ї від п-ї-конкур. за ступенем відповідн. конкретній суспільній потребі та за затратами на її задовол.. На рівень конкурент. п-ї п-а впливає велика к-ть факторів: якість, ціна п-ії, надання гарантії та післягаранті.ремонт п-ї і т.д. Саме впливаючи на ці фактори п-во може підвищ. конкурентосп.своєї п-ії.Ціна. Через зниж.ціни п-во може підвищ.рівень продажів своєї п-ії і за рахунок цього збільш.свій прибуток. Проте зниж. ціни не є безмежним, нижня її межа обмеж. рівнем вироб.собів. Тобто для того, щоб досягти успіху ціновій конкур. боротьби повинно шукати шляхи щодо зниж. собів. своєї п-ії Якість. Підвищ. якості п-ї забезпеч.підвищ. міру задов. потреб спо..

Надання гарантії та післягарант.ремонт п-ії. Надання гарантії на п-ію надає впевн. спож., що він зможе використ.придбану п-ії протягом тривал. часу, а післяг.ні послуги, що пропон. дозвол. не мати проблем з викор. п-ії навіть після закінч. гарант. терміну. Це робить п-ію на яку надаються гарантій більш конкур. у порівнянні з тією, гарантія на яку не надається.Значення підвищ. я-сті і конкур. п-ва полягає в наступн.: високояк. та конкурен.п-ія завжди повніше й ліпше задов. суспільні потреби в ній;підвищ. якості п-ії є специф. формою вияву закону екон. роб. часу: загальна сума витрат сусп. праці на вигот.і викор. п-ї більш високої якості, навіть якщо досягн.останньої зв’язано з дод.витратами у в-во, істотно скороч.; конкурентоспр. п-я забезп. постійну фін.стійкість фірми та одерж.нею макс. можливого прибутку.

47 Теоретичні та організаційні основи фм

Об'єктами упр-ня на під-вах є: майно; майнові права; роботи і послуги; інформація; результати інтелектуальної діяльності; нематеріальні блага.

Основною характерною рисою всіх об'єктів упр-ня є те, що вони можуть вільно змінювати власника, якщо вони не обмежені в обігу і не вилучені з обороту.

Об'єктами ФМ є фінанси під-в та його фін. дія-сть, тобто екон. відносини, які опосередковані грошовим обігом, зміна розміру і складу власного та позикового капіталу під-ва.

Матеріальною основою ФМ є грошові потоки під-ва, які втілюються в реальному грошовому обігу, викликаному рухом вартості.

Головна мета ФМ - забезпечення зростання добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення в підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій як в поточному так і перспективному періодах (максимізація ринкової вартості п-ва).

В процесі досягнення головної мети ФМ вирішує багато задач, основними серед яких є:

- забезпечення високої фінансової стійкості під-ва в процесі його розвитку (відбувається шляхом втілення ефективної політики фін-ня госп. дія-сті п-ва, упр-ня фор-ням фін. ресурсів, оптимізації фін. структури п-ва);

- оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності п-ва (досягається за рахунок ефективного упр-ня грош. потоками п-ва, підтриманням ліквідності його активів, забезпеченням постійної платоспроможності п-ва);

- забезпечення максимізації прибутку п-ва (здійснюється за допомогою ефективного упр-ня активами п-ва, оптимізації їх складу, структури, розміру. При цьому важливе значення має скорочення різниці між величиною номінального прибутку і реальним прибутком, що забезпечується реальним надходженням грош. коштів на п-во);

- забезпечення мінімізації фінансових ризиків (реалізується шляхом ефективного упр-ня фін. ризиками, що передбачає оцінку окремих видів фін. ризиків, застосування превентивних заходів і ефективних форм зовнішнього та внутр. страхування).

Завдання ФМ: 1) забезпечення фор-ня достатнього обсягу фін. ресурсів виходячи з виробничої програми роз-ку п-ва на наступний період; 2) забезпеч. ефективного використання сформованого обсягу фін. ресурсів в розрізі осн. напрямків д-сті п-ва; 3) забезпеч. Оптимізації грош обороту – збалансування грош. потоків за видами, за обсягами і в часі; 4) забезпеч. максимізації прибутку при заданому рівні фін. ризиків; 5) забезпеч. мінімізації фін. ризиків при заданому рівні прибутку досягається шляхом: *диверсифікації активів; *хеджування ризиків; *страхування в страхових компаніях; *створення резервів; 6) забезпеч. постійної фін. рівноваги п-ва в процесі його роз-ку (досягається при оптимальній структурі активів, капіталу та при забезпеченні необхідного рівня фін. стійкості та платоспроможності п-ва).