1 Місце фінансового ринку у фінансові системі

Як показує світовий досвід, основними елементами ринкової економіки повинні бути тісно пов'язані між собою ринки: матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, основних фондів, предметів споживання, фінансовий та інші. Ринки, на яких обертаються досить однорідні матеріальні або фінансові активи, можуть входити до складу інших, більш об'ємних. До такої категорії складних ринків належить фінансовий ринок.

Фінансовий ринок є похідною трансформаційних процесів і повинен бути створений відповідно до таких критеріїв, як відкритість, справедливість і необоротність. Він повинен управляти потоками інформації, заохочувати тих, хто виконує правила, карати порушників і гарантувати кожному інвестору, що він може розбагатіти чи збанкрутувати на зовсім рівних умовах з усіма іншими.

Сучасний рівень розвитку фінансового ринку в розвинених країнах обумовлюється, головним чином, рівнем накопичення, господарськими традиціями, розмірами суспільного багатства та благополуччя нації. На фінансовому ринку формуються взаємовідношення заощаджень та інвестицій, де для залучання заощаджень вкладника необхідно запропонувати прибуток, що мінімально компенсуватиме втрати від інфляції. Інакше заощадження будуть переведені у товарну форму.

Найбільш ефективною формою організації економіки є ринок, про що свідчить досвід багатьох країн світу. Для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси мають здійснюватись на фінансовому ринку, у своєрідній сфері, де визначається попит і пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу.

2. Поняття фінансового ринку та його структура

Для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їхній розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси повинні здійснюватись на фінансових ринках. Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли преважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб'єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу.

За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення.

Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринкує незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших

Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.

За економічною сутністю фінансовий ринок — це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів. Під фінансовим ринком розуміють сферу прояву відносин у галузі економіки, що виникають між продавцями та можливими покупцями грошових і фінансових ресурсів, інвестиційних цінностей (як інструменту утворення фінансових ресурсів), а також з приводу їх реальною і споживчої вартості.

Структура фінансового ринку визначається такими, що входять в нього компонентами. Це валютний, капіталів, цінних паперів (фондовий), грошовий (готівкові гроші, грошові цінні папери та грошові кошти в інших формах). Крім цього виділяють ринок золота та вкладів (депозитів) у комерційних банках.

Фінансовий ринок являє собою неформальну або організовану систему торгівлі різноманітними фінансовими інструментами. В системі цього ринку відбуваються процеси обміну грошей, надання кредитів і мобілізації капіталів.

Головна роль на цьому ринку відводиться фінансовим інститутам, які зайняті напрямком потоків грошових коштів від їхніх власників до тимчасових позичальникам. Роль товару грають власне гроші і, крім того, цінні папери.

Структура фінансового ринку характеризує стан економіки країни. Наслідки інтеграції фінансового ринку Росії в міжнародні відносини в галузі фінансового ринку можна виділити як позитивні, так і негативні. Серед останніх - певна залежність від стану міжнародних ринків.

Базовими компонентами фінансового ринку є ринок грошовий і ринок капіталів. Тому структура фінансового ринку починається саме з цих обов'язкових елементів.

Грошовий ринок складається з валютного, облікового, міжбанківського ринків. Особливістю цього компонента фінансових відносин є залучення в нього тільки короткострокових (до одного року) кредитів.

Грошовий ринок - особлива сфера ринку позичкових капіталів, яка характеризується наданням цих капіталів у позички на термін не більше року. Використовуються вони переважно на обслуговування не основного, а оборотного капіталу. На цьому ринку грошова маса виступає в знеособленому вигляді, при якому стираються всі сліди її походження.

Валютний ринок відіграє ключову роль у сфері забезпечення взаємодії фінансових ринків у світовому масштабі. З його допомогою встановлюються відносини між покупцями та продавцями валют. Товаром у цих відносинах виступають будь-які фінансові вимоги, які позначені в іноземній валюті. Учасниками - банки, експортери, інвестори, підприємства, приватні особи та ін Структура фінансового ринку виділяє цьому компоненту особливу роль.

Обліковий ринок - перерозподіляє короткострокові кошти в грошовому вигляді між кредитними інститутами через купівлю-продаж цінних паперів з терміном погашення до року. Ринок базується на облікових і переоблікові операціях банків.

Міжбанківський ринок - відносини із залучення тимчасово вільних ресурсів кредитних установ у грошовій формі, які розміщуються між банками у формі короткострокових депозитів.

Ринок капіталів - Це сфера товарних відносин, в якій звертаються довгострокові інвестиційні інструменти. У ці відносини вплітаються попит на капітал і його пропозицію. Інфраструктура фінансового ринку розглядає цей елемент як один з ключових.

На ринку капіталу обертаються цінні папери без терміну погашення або з терміном більше року. Цей ринок необхідний для забезпечення потреб суб'єктів господарювання у фінансуванні на довгостроковій основі.

Формою руху позикового капіталу є кредит. Джерелами такого капіталу служать грошові кошти, які вивільняються в процесі виробництва (амортизаційний фонд підприємств, частина оборотного капіталу в формі грошей, прибуток, заощадження населення, нагромадження держави і т.д.).

Ринок позичкових капіталів має дві ланки: кредитна систему (середньострокових і довгострокових кредитів банків) і ринок цінних паперів.