9. Рух фінансових потоків на фінансовому ринку

Фінансові ресурси — капітал у грошовій формі (фінансові активи, фінанси).

У світовому господарстві постійно відбувається переливання грошового капіталу, що формується в процесі кругообігу капіталу. Фінансові ресурси належать приватним особам, компаніям, національним і міжнародним організаціям, державам. Вони нерівномірно розподілені між країнами й тому постійно переміщуються між ними. Цей рух фінансових активів набирає форми міжнародного руху капіталу. Разом з тим частина фінансових ресурсів зайнята в обслуговуванні платежів, що виникають у міжнародній торгівлі товарами та послугами, за передачі знань (технологій) і міжнародної міграції населення. Цей рух фінансових активів у світі набирає форми міжнародних валютно-розрахункових відносин або фінансування міжнародної торгівлі.

Фактори, що впливають на рух фінансових потоків:

стан економіки;

взаємна лібералізація торгівлі країн-учасниць ГАТТ/ВТО;

структурна перебудова економіки;

масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв;

міждержавний розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок;

зростання масштабів незбалансованості міжнародних розрахунків;

випередження вивозом капіталу торгівлі товарами та послугами.

Основні канали руху світових фінансових потоків:

Валютно-кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів (зокрема особливого товару — золота) і послуг.

Зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал

Операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами.

Валютні операції.

Перерозподіл частини національного прибутку через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації тощо.

Основні характеристики світових фінансових потоків:

Єдність форми (грошова форма у вигляді різних фінансово-кредитних інструментів).

Місце реалізації (сукупний ринок — специфічна сфері ринкових відносин).

10. Діяльність банків як посередників на фінансовому ринку

Сучасна банківська система України складається з Національного банку України (НБУ) та інших банків, що створені і діють на території України відповідно до положень Закону України "Про банки та банківську діяльність". НБУ здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів і нормативно-правових актів НБУ. НБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює низку операцій: надає кредити комерційним банкам, здійснює дисконтні операції з векселями і чеками, купує та продає на вторинному ринку цінні папери, відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках, купує та продає валютні цінності, приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності, веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків, виконує операції з обслуговування державного боргу, веде рахунки міжнародних організацій та інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій. Банки України згідно з положеннями діючого вітчизняного законодавства, крім “традиційно банківських” (кредитних, ощадних), мають право надавати цілий ряд послуг “небанківського характеру”:

1. * випуск і розміщення власних цінних паперів;

2. *організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

3. * здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг);

4. * факторинг;

5. * лізинг;

6. * надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;

7. * здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

8. * здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

9. * довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

10. * депозитарну діяльність і діяльність

В Україні банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.

Банківська корпорaція - це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки; створюється з метою концентрації капіталів банків - учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю. Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для банків - членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки - члени корпорації - виконують свої розрахунки та платежі виключно через свої кореспондентські рахунки, відкриті в НБУ або безпосередньо у банківській корпорації.

Банківська холдингова група - це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки. Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками. Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зобов'язаннями своїх членів у межах свого внеску в капіталі кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.

Фінансова холдингова група - це банківське об'єднання, що складається з установ, які надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк і материнська компанія є фінансовою установою