39. Структура потенціалу підприємства та її оптимізація.
Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами. На думку М.Ф. Овчинникова, структура – це «інваріантний» аспект системи. В.І.Кремянський також звертає увагу на те, що структура виражає не всю сукупність зв'язків об'єкта, а тільки його найсуттєвіші зв'язки: «Структура є розгорнуте вираження сутності». Існує і ширше тлумачення структури, згідно з яким розрізняють два типи структур: макро- і мікро. Макроструктура виражає найстійкіші (інваріантні) зв'язки системи, а мікроструктура – змінні (імовірнісні). Сукупність макро- і мікроструктури об'єкта або процесу, тобто сукупність усіх зв'язків, і становить їхній зміст.
Організаційне проектування передбачає розподіл організаційних структур на блоки за напрямами діяльності відносно розробленої підприємством стратегії і спрямованої, перш за все, на оптимізацію організаційної структури управління.
В економічній літературі наявні різні підходи до визначення структури потенціалу підприємства. Більшість дослідників розглядає ресурсну структуру потенціалу, однак з урахуванням у ньому різної кількості складових. В одному випадку до його складу рекомендується включати тільки засоби праці, в другому – засоби праці і робочу силу, в третьому – засоби праці, робочу силу і природні ресурси, які застосовуються в процесі виробництва, у четвертому – засоби праці, робочу силу і предмети праці. Є й значно ширші поняття структури потенціалу підприємства, доповнені описами систем збирання, обробки і використання інформації, досвіду господарювання, використовуваної енергії тощо. Необхідно зазначити, що навіть за збігу поглядів на структуру потенціалу підприємства ресурсний підхід не дає повної характеристики цього терміна. Особливий науковий інтерес викликають дослідження багатоаспектного аналізу структури потенціалу, де поряд з ресурсним розглядаються ще й інші аспекти структури, що дає повніше уявлення про його елементний склад. Беручи загалом, до елементів потенціалу підприємства можна віднести все, що пов'язане з функціонуванням і розвитком підприємства. Відбір найважливіших із цих елементів становить дуже складну проблему, що підтверджується безліччю різних думок науковців з цього приводу.
Об'єктні складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування. До них належить; інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.
Інноваційний потенціал – сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.
Виробничий потенціал – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:
потенціал землі та природно-кліматичні умови;
потенціал основних фондів;
потенціал оборотних фондів;
потенціал нематеріальних активів;
потенціал технологічного персоналу.
Суб'єктні складові пов'язані із суспільною формою їх виявлення. Вони не споживаються, а становлять передумову, загальноекономічний, загальногосподарський соціальний чинник раціонального споживання об'єктних складових. Усе це свідчить, що суб'єктні складові потенціалу підприємства за їхнім впливом на розвиток основних чинників виробництва й ефективність функціонування економічних систем, у міру ускладнення останніх та їхнього «навколишнього середовища», набувають вирішальної ролі. Відомо, що навіть ті підприємства, які мають близькі за розміром потенціали, часто суттєво різняться за результатами діяльності. З цих умов (зо браком зовнішніх «перешкод») різницю в результатах можна пояснити лише неоднаковим рівнем точності цільової орієнтації системи. Інакше кажучи, за інших однакових умов величина результату буде то більшою, що вдалішим буде організаційно-економічне забезпечення досягнення заданих цілей. Наукове забезпечення виробництва та міра його ефективності також залежать від якості управління.
До суб'єктних складових потенціалу підприємства відносяться: науково-технічний потенціал, управлінський потенціал, потенціал організаційної структури управління, маркетинговий потенціал.
Оптимізація організаційної структури управління передбачає наявність певної інформації:
- загальна характеристика об`єкту управління;
- мету ізадачі управління; наявність матеріальних цінностей у підприємств і у постачальників;
- інформаційні потоки; маршрут руху інформаційних потоків;
- кількість рівнів управління;
- кількість підрозділів, які входять в об'єкт управління;
- норми керованості;
- кваліфікація працюючих за посадами і спеціальністю;
- рівень механізації і автоматизації робіт.
Оптимізація організаційних структур управління передбачає наявність ряду параметрів оцінювання:
- витрати на утримання системи управління;
- інформація про навантаження на працюючих;
- час на обробку інформації;
- витрати часу на виконання функції;
- час на вирішення завдань управління;
- наявність помилок в управлінських рішеннях.
При оптимізації структури управління необхідно враховувати і інші фактори:
Ознаками оптимальної структури є:
1.Невеликі підрозділи з висококваліфікованим персоналом.
2.Невелике число рівнів керівництва.
3.Наявність у структурі груп фахівців.
4.Орієнтація графіків роботи на споживачів.
5.Швидка реакція на зміни.
6. Висока продуктивність.
7.Низькі витрати.
Фактори, які впливають:
1.Технологія.
2.Зовнішнє оточення.
3.Розмір підприємства.
4.Стратегія бізнесу.
5.Наявний персонал.
6.Система рішень.
7.Сформована структура.
Ознаки структуризації:
1.Функціональне призначення.
2. «Обслуговуваний» продукт.
3.Група обслуговуючих споживачів.
4.Обслуговуваний регіон.
5.Інтервал робочого часу.
6.Кількість підлеглих.
7. Обслуговуючий процес.
Алгоритм оптимізації організаційної структури управління
