- •1.Аналітична функція
- •1.1. Вибір методології аналізу підприємства як системи, розроблення та опрацювання його процедур
- •1.1.1. Установлювати мету і завдання аналізу, вибирати адекватні їм методики
- •1.1.2. Опрацювати процедури аналізу з урахуванням конкретних умов
- •1.1.3. Визначити інформаційну базу аналізу, способи її опрацювання, систематизації та подання
- •1.2. Діагностика конкурентного середовища підприємства
- •1.2.1. Уточнювати масштаби конкурентного середовища підприємства й оцінювати розстановку сил
- •1.2.2. Визначити становище підприємства щодо конкурентів, його конкурентні переваги
- •1.3. Аналіз ресурсів, процесів і результатів діяльності підприємства
- •1.3.1. Системно аналізувати діяльність підприємства
- •1.3.2. Аналізувати використання ресурсів
- •1.3.3. Оцінювати результати господарської діяльності підприємства
- •2.Планова функція
- •2.1. Підготовка сценаріїв і прогнозів змін зовнішнього середовища підприємства
- •2.1.1. Стежити за явищами і процесами, з’ясовувати їх чинники
- •2.1.2. Виявляти тенденції змін зовнішнього середовища і прогнозувати їх розвиток
- •2.1.3. Розробляти прогнози ситуацій у зовнішньому середовищі
- •2.2. Розроблення загальних і функціональних стратегій підприємства
- •2.2.1. Визначати стратегічну мету підприємства, окреслювати загальну стратегію його діяльності
- •2.2.2.Проводити ресурсне обгрунтування стратегії підприємства
- •2.2.3. Формувати стратегії діяльності підрозділів підприємства – суб’єктів ринку (стратегічних одиниць)
- •2.3. Розроблення довгострокових і поточних планів підприємства
- •2.3.1. Конкретизувати стратегії підприємства у довгострокових планах, здійснювати їх функціональне узгодження і ресурсне збалансування
- •2.3.2. Деталізувати довгострокові плани на средньо- і короткострокові періоди, коригувати їх з урахуванням поточних змін
- •2.3.3. Розробляти плани діяльності підрозділів підприємства
- •2.4. Обгрунтування проектів розвитку підприємства і розроблення бізнес-планів
- •2.4.1. Визначати напрями розвитку підприємства, здійснювати пошук засобів їх реалізації
- •2.4.2. Розраховувати економічну ефективність проектів, оцінювати і вибирати альтернативи
- •2.4.3. Складати бізнес-плани реалізації підприємницьких намірів
- •2.5. Удосконалення системи прогнозування і планування діяльності підприємства
- •2.5.1. Вивчати й аналізувати досвід та інновації щодо методичного забезпечення планування
- •2.5.2. Оптимізувати зміст прогнозів і планів, склад показників та методів їх обчислення
- •3. Організаційна функція
- •3.1. Поєднання та оптимізація всіх видів ресурсів для цілеорієнтованої діяльності підприємства
- •3.1.1. Адаптувати операційну систему підприємства до певного рівня її завантаження.
- •3.1.2. Оптимізувати матеріальні потоки підприємства, обґрунтовувати форми організації виробництва і праці
- •3.2. Організація процесів управління, прийняття господарських рішень і контроль за їх виконанням
- •3.2.1.Раціонально розподіляти повноваження та компетенцію у структурі апарату управління.
- •3.2.2.Формувати інформаційне забезпечення управління підприємством.
- •3.2.3. Формулювати управлінські рішення, оцінювати і вибирати їх альтернативи.
- •3.2.4. Організовувати й контролювати виконання управлінських рішень.
- •3.3. Побудова господарського механізму підприємства та організаційно-економічне забезпечення його функціонування.
- •3.3.1. Обґрунтовувати організаційно-правову форму підприємства.
- •3.3.2 .Визначати організаційну та економічну структури підприємства, статус його виробничих підрозділів.
- •3.3.3. Формувати механізм внутрішньовиробничих економічних відносин, систему планування і контролю діяльності підрозділів підприємства.
- •3.3.4. Обґрунтовувати внутрішні трансфертні ціни з урахуванням економічного статусу підрозділів.
- •3.4. Організація ділових контактів підприємства із зовнішнім середовищем.
- •3.4.1. Визначати вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства.
- •3.4.2. Установлювати, підтримувати та розвивати ділові відносини із суб'єктами зовнішнього середовища.
- •3.4.3. Вивчати можливості зовнішньоекономічних зв'язків, вести пошук перспективних іноземних партнерів.
- •3.4.4. Захищати інтереси підприємства в системі корпоративного бізнесу.
- •3.5. Розроблення ефективних систем мотивації та оплати праці персоналу
- •3.5.1. Оцінювати ефективність системи мотивації персоналу на підприємстві.
- •3.5.2. Обґрунтовувати раціональні форми і системи оплати праці з урахуванням конкретних умов діяльності працівників.
- •3.5.3. Розробляти систему участі працівників у прибутку підприємства.
- •3.5.4. Передбачати інші форми морального й матеріального заохочення.
- •4. Контрольна функція
- •4.1. Контроль за використанням ресурсів
- •4.1.1. Оцінювати доцільність залучення ресурсів у виробництво.
- •4.1.2. Проводити факторний аналіз використання ресурсів.
- •4.1.3. Перевіряти додержання нормативних параметрів продуктивності використання ресурсів
- •4.2. Контроль за результатами діяльності підприємства та його підрозділів
- •4.2.1. З'ясовувати стан виконання виробничої програми і поставок продукції (надання послуг).
- •4.2.2. Перевіряти виконання зобов'язань підприємства перед споживачами продукції (послуг).
- •4.2.3. Перевіряти стан реалізації проектів.
- •4.3. Моніторинг стану підприємства та його становища на ринку
- •4.3.1. Оцінювати рівень економічної безпеки підприємства.
- •4.3.2. Обстежувати динаміку ринкової кон'юнктури й узагальнювати розвиток ситуацій.
- •5. Інформаційна функція
- •5.1. Забезпечення власних інформаційних потреб
- •5.1.1. Вести пошук, збирати, систематизувати й нагромаджувати потрібну для виконання посадових обов’язків нормативно-правову, соціально-економічну, науково-методичну, довідкову та іншу інформацію
- •5.2. Підготовка та надання консультаційних послуг щодо діяльності підприємства
- •5.2.1. Оцінювати складність і обсяг консультаційних послуг та оформляти договірні матеріали на їх виконання із замовником.
- •5.2.2. Організовувати роботу згідно з предметом консультаційної послуги.
- •5.2.3. Надавати консультаційну послугу у формі, обумовлену договором. Договір про надання консалтингових послуг
- •5.3. Підготовка інформації, розроблення та обґрунтування рекомендацій щодо розв'язання проблем функціонування і розвитку підприємства
- •5.3.1. Виявляти й аналізувати проблемні сфери діяльності підприємства і чинники його розвитку.
- •5.3.2. Розробляти і подавати вищому керівництву підприємства рекомендації щодо напрямків його розвитку, поліпшення фінансово-економічного стану, антикризових заходів.
- •6.Навчально-методична функція
- •6.1. Самоосвіта і підвищення кваліфікації
- •6.1.1. Об'єктивно оцінювати свій освітній і професійний рівень, ділову кваліфікацію
- •6.1.2. Стежити за спеціальними і періодичними виданнями фахового спрямування.
- •6.1.3. Вивчати і узагальнювати передовий досвід у сфері своєї професійної діяльності.
- •6.1.4. Ефективно використовувати організовані форми підвищення кваліфікації.
- •6.2. Навчання персоналу
- •6.2.1. Заохочувати працівників до навчання і підвищення кваліфікації та створювати їм для цього належні умови.
- •6.2.2. Вибирати оптимальні форми навчання, їх профіль і тривалість.
- •6.2.3. Оцінювати ефективність навчання персоналу.
- •6.3. Викладання економічних дисциплін у навчальних закладах
- •6.3.1. Розробляти робочі програми дисциплін.
- •6.3.2. Опрацьовувати форми і зміст занять.
- •6.3.3. Методично забезпечувати вивчення визначених дисциплін (готувати кейси, виробничі ситуації, задачі, передбачати форми контролю і атестації).
- •6.3.4. Планувати заняття і раціонально їх проводити.
- •7. Науково-дослідна функція
- •7.1. Обґрунтування тематики і планів (проектів) наукових досліджень
- •7.1.1. Визначати проблеми і тематику наукових досліджень.
- •7.1.2. Складати календарний план досліджень.
- •7.1.3. Встановлювати джерела і форми збирання первинної інформації.
- •7.2. Проведення наукових досліджень
- •7.2.1. Опрацьовувати інформацію, аналізувати й узагальнювати її.
- •7.2.2. Робити наукові висновки із досліджень, належним способом оформляти їх результати.
3.5. Розроблення ефективних систем мотивації та оплати праці персоналу
3.5.1. Оцінювати ефективність системи мотивації персоналу на підприємстві.
Мотивація в контексті підприємства - це процес, за допомогою якого керівник спонукає інших людей працювати для досягнення організаційних цілей, задовольняючи тим самим їх особисті бажання та потреби. Тому особливого значення набуває питання щодо визначення її ефективності в межах окремого підприємства. Безперечно, ефект мотивації праці має економічні і соціальні виміри. Тому постає питання щодо визначення основних критеріїв оцінки їх ефективності. Оцінка ефективності мотивації праці є дуже складною, оскільки результати мотиваційного впливу залежать від множини змінних, відокремлення ролі кожної з яких є досить проблематичним. Більшість авторів погоджуються, що оцінка ефективності мотивації праці повинна відображати ступінь досягнення тих цілей, які ставить керівництво підприємства і працівники. Вважаємо цей підхід цілком логічним, адже мотивація у сфері праці - це є процес спонукання до праці з метою досягнення особистих цілей і цілей організації. Сутність розробки методики визначення сили економічної та соціальної мотивації працівника і колективу працівників відбиває наступний алгоритм:1) використовуючи експертний метод, виявити та сформувати перелік мотивів, потенційно здатних впливати на активізацію трудової діяльності персоналу; 2) здійснити розподіл мотивів на дві групи - економічні та соціальні; 3) виділити “мотиваційне ядро” домінуючих економічних та соціальних мотивів трудової діяльності для подальшого аналізу економічної та соціальної ефективності мотивації. 4) використовуючи кваліметричні факторно-критеріальні моделі оцінити ступінь їх задоволення та рівень мотивації персоналу. Розроблена нами методика дозволяє визначити силу економічної та соціальної мотивації працівників, що дає змогу на конкретному підприємстві певною мірою судити про ефективність мотиваційних заходів, невикористані резерви для зростання трудової активності персоналу, необхідні соціально-економічні важелі та напрями посилення зовнішнього впливу на трудову поведінку для досягнення очікуваних результатів. Загальний показник ефективності мотивації може бути розрахований за допомогою показника продуктивності праці.
Оцінка ефективності методів мотивації праці персоналом потребує дослідження кількісних і якісних показників. До кількісних показників відносяться: фонд оплати праці, сукупні витрати на персонал, втрати від браку тощо; до якісних – задоволеність працею, ступінь свободи в прийнятті рішень та інформованість персоналу про діяльність підприємства. Для отримання якісних показників зазвичай використовуються результати соціометричних і соціологічних опитувань, які проводяться в межах соціологічних опитувань, наприклад опитування щодо дослідження рівня мотиваційного механізму на машинобудівному підприємстві.
3.5.2. Обґрунтовувати раціональні форми і системи оплати праці з урахуванням конкретних умов діяльності працівників.
Важливими складовими організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними і колективними). Найчастіше застосовують дві основні форми заробітної плати — відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша— кількості виробленої продукції, друга — кількості відпрацьованого часу.
Форми оплати праці будуть ефективними лише в тому разі, якщо вони відповідають організаційно-технічним умовам виробництва. Отже, вибираючи форму оплати праці для певної категорії робітників, необхідно враховувати конкретні умови їхньої праці, специфіку виробництва тощо.
Основними (загальними) умовами застосування тієї чи іншої форми заробітної плати є рівень технічної озброєності виробництва, характер технологічного процесу та організації виробництва і праці, ступінь використання виробничих потужностей і устаткування, стан нормування праці тощо.
Сьогодні в Україні переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна.
Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.
Відрядна і почасова форми оплати праці підрозділяються на кілька систем.
Системами відрядної форми оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, колективна бригадна) відрядна, а почасової — пряма почасова, почасова-преміальна, колективна (бригадна) почасова. Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і тарифна ставка.
Пряма відрядна система оплати праці. За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками. Відрядно-преміальна система оплати праці. Сутність її полягає в тому, що робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками. Відрядно-прогресивна система. За цієї системи оплати праці виробіток робітників у межах завдання виплачується за твердими нормами (розцінками), а виробіток понад завдання — за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання. Непряма відрядна система заробітної плати, її застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників. При цьому заробіток допоміжних робітників залежить від результатів роботи робітників-відрядників, яких вони обслуговують. Акордна система оплати праці. Вона застосовується для окремих груп робітників, її сутність полягає у тому, що відрядна розцінка установлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт загалом, виходячи із діючих норм часу і розцінок. Порівняно з прямою відрядною оплатою за акордної заздалегідь визначені обсяг робіт і строк їх виконання, відома сума заробітної плати за нарядом залежно від виконання завдання.
Застосування почасової оплати праці потребує: • точного обліку і контролю за фактично відпрацьований час; • правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації і з урахуванням кваліфікаційного рівня виконуваних робіт; • розроблення й правильного застосування обгрунтованих норм виробітку, (часу) нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності.
За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. Ефективнішою системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників.
В умовах становлення ринкової економіки, подальшої індивідуалізації заробітної плати, дедалі більшого поширення набуває контрактна система оплати праці, яка може застосовуватися поряд з існуючою на підприємстві системою оплати праці. Оплата праці за контрактом є складовою контрактної системи наймання і оплати, яка досить поширена в зарубіжних країнах.