3.3.2 .Визначати організаційну та економічну структури підприємства, статус його виробничих підрозділів.

Внутрішній економічний механізм підприємства це система економічних методів та важелів, що, по-перше, забезпечує зовнішні зв’язки підприємства і створює відповідні умови отримання доходу, по-друге, сприяє розвитку виробничих відносин усередині підприємства

Організаційна структура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Організаційну структуру управління визначають також як категорію менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв’язку.

Основними елементами організаційної структури управління є: 1) склад та структура функцій управління; 2) кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

3) професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління; 4) склад самостійних структурних підрозділів; 5) кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними; 6) інформаційні зв’язки.

Організаційна структура повинна відповідати певним вимогам: адаптивність; гнучкість, динамізм; адекватність; оптимальність; оперативність; надійність; економічність; простота.

Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом: 1. Бюрократичні структури. 2. Адаптивні структури.

Бюрократичні (механістичні) організаційні структури характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями.

Адаптивні (органічні) організаційні структури розробляються та впроваджуються з метою забезпечення можливостей реагувати на зміни зовнішнього середовища та впроваджувати нову наукомістку технологію.

Теорія та практика менеджменту виробила велику кількість варіантів побудови бюрократичних організаційних структур управління.

Лінійний тип організаційної структури управління. Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожен виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожен працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). У практиці управління лінійна організаційна структура використовується рідко, як правило, малими та середніми фірмами.

Функціональний тип організаційної структури управління. При такому управлінні передбачається, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій). Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов’язковим для виробничих підрозділів.

Лінійно-функціональний (комбінований) тип організаційної структури функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців; вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців. Розглянемо найбільш відомі типи адаптивних організаційних структур управління, їх особливості, переваги та недоліки.

Матричний тип організаційної структури – сучасний ефективний тип організаційної структури управління, який створюється шляхом суміщення структур двох типів: лінійної та програмно-цільової. Відповідно до лінійної структури (по вертикалі) будується управління окремими сферами діяльності: НДДКР, виробництво, збут, постачання. Відповідно до програмно-цільової структури (по горизонталі) організовується управління програмами (проектами, темами).

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються в певних підрозділах. Виробничі підрозділи підприємства - цехи, ділянки, обслуговуючі господарства і служби (прямо чи опосередковано), що беруть участь у виробничому процесі. Зв'язки між ними взяті в сукупності складають його виробничу структуру.

За характером своєї діяльності цехи поділяються на: основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні.

До основних підрозділам відносяться цехи, які беруть участь у виготовленні продукції, призначеної для реалізації. До допоміжних підрозділам відносяться цехи, що виготовляють продукцію, споживану всередині підприємства, або виконують роботи для власних потреб. Обслуговуючі підрозділи (цехи) і господарства виконують роботу по обслуговуванню основного і допоміжного виробництва (транспортування і зберігання сировини, напівфабрикатів, готової продукції). Побічні цехи та підсобні господарства займаються, як правило, переробкою та використанням відходів основного виробництва. До них відносяться цехи виробництва товарів народного споживання, тарний, будівельний, відгодівельні пункти.

2 За формою та виникнення основних цехів всі підприємства можуть бути класифіковані на:

а) технологічно спеціалізовані, коли виконуються певні технологічні операції (наявність ливарного, ковальсько-штампувального, механічного, складального цехів).

б) предметно спеціалізовані, коли випускається конкретний продукт (предмет).

в) змішані, т. передбачають як поєднання технологічної так і предметної спеціалізації.