- •1.Аналітична функція
- •1.1. Вибір методології аналізу підприємства як системи, розроблення та опрацювання його процедур
- •1.1.1. Установлювати мету і завдання аналізу, вибирати адекватні їм методики
- •1.1.2. Опрацювати процедури аналізу з урахуванням конкретних умов
- •1.1.3. Визначити інформаційну базу аналізу, способи її опрацювання, систематизації та подання
- •1.2. Діагностика конкурентного середовища підприємства
- •1.2.1. Уточнювати масштаби конкурентного середовища підприємства й оцінювати розстановку сил
- •1.2.2. Визначити становище підприємства щодо конкурентів, його конкурентні переваги
- •1.3. Аналіз ресурсів, процесів і результатів діяльності підприємства
- •1.3.1. Системно аналізувати діяльність підприємства
- •1.3.2. Аналізувати використання ресурсів
- •1.3.3. Оцінювати результати господарської діяльності підприємства
- •2.Планова функція
- •2.1. Підготовка сценаріїв і прогнозів змін зовнішнього середовища підприємства
- •2.1.1. Стежити за явищами і процесами, з’ясовувати їх чинники
- •2.1.2. Виявляти тенденції змін зовнішнього середовища і прогнозувати їх розвиток
- •2.1.3. Розробляти прогнози ситуацій у зовнішньому середовищі
- •2.2. Розроблення загальних і функціональних стратегій підприємства
- •2.2.1. Визначати стратегічну мету підприємства, окреслювати загальну стратегію його діяльності
- •2.2.2.Проводити ресурсне обгрунтування стратегії підприємства
- •2.2.3. Формувати стратегії діяльності підрозділів підприємства – суб’єктів ринку (стратегічних одиниць)
- •2.3. Розроблення довгострокових і поточних планів підприємства
- •2.3.1. Конкретизувати стратегії підприємства у довгострокових планах, здійснювати їх функціональне узгодження і ресурсне збалансування
- •2.3.2. Деталізувати довгострокові плани на средньо- і короткострокові періоди, коригувати їх з урахуванням поточних змін
- •2.3.3. Розробляти плани діяльності підрозділів підприємства
- •2.4. Обгрунтування проектів розвитку підприємства і розроблення бізнес-планів
- •2.4.1. Визначати напрями розвитку підприємства, здійснювати пошук засобів їх реалізації
- •2.4.2. Розраховувати економічну ефективність проектів, оцінювати і вибирати альтернативи
- •2.4.3. Складати бізнес-плани реалізації підприємницьких намірів
- •2.5. Удосконалення системи прогнозування і планування діяльності підприємства
- •2.5.1. Вивчати й аналізувати досвід та інновації щодо методичного забезпечення планування
- •2.5.2. Оптимізувати зміст прогнозів і планів, склад показників та методів їх обчислення
- •3. Організаційна функція
- •3.1. Поєднання та оптимізація всіх видів ресурсів для цілеорієнтованої діяльності підприємства
- •3.1.1. Адаптувати операційну систему підприємства до певного рівня її завантаження.
- •3.1.2. Оптимізувати матеріальні потоки підприємства, обґрунтовувати форми організації виробництва і праці
- •3.2. Організація процесів управління, прийняття господарських рішень і контроль за їх виконанням
- •3.2.1.Раціонально розподіляти повноваження та компетенцію у структурі апарату управління.
- •3.2.2.Формувати інформаційне забезпечення управління підприємством.
- •3.2.3. Формулювати управлінські рішення, оцінювати і вибирати їх альтернативи.
- •3.2.4. Організовувати й контролювати виконання управлінських рішень.
- •3.3. Побудова господарського механізму підприємства та організаційно-економічне забезпечення його функціонування.
- •3.3.1. Обґрунтовувати організаційно-правову форму підприємства.
- •3.3.2 .Визначати організаційну та економічну структури підприємства, статус його виробничих підрозділів.
- •3.3.3. Формувати механізм внутрішньовиробничих економічних відносин, систему планування і контролю діяльності підрозділів підприємства.
- •3.3.4. Обґрунтовувати внутрішні трансфертні ціни з урахуванням економічного статусу підрозділів.
- •3.4. Організація ділових контактів підприємства із зовнішнім середовищем.
- •3.4.1. Визначати вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства.
- •3.4.2. Установлювати, підтримувати та розвивати ділові відносини із суб'єктами зовнішнього середовища.
- •3.4.3. Вивчати можливості зовнішньоекономічних зв'язків, вести пошук перспективних іноземних партнерів.
- •3.4.4. Захищати інтереси підприємства в системі корпоративного бізнесу.
- •3.5. Розроблення ефективних систем мотивації та оплати праці персоналу
- •3.5.1. Оцінювати ефективність системи мотивації персоналу на підприємстві.
- •3.5.2. Обґрунтовувати раціональні форми і системи оплати праці з урахуванням конкретних умов діяльності працівників.
- •3.5.3. Розробляти систему участі працівників у прибутку підприємства.
- •3.5.4. Передбачати інші форми морального й матеріального заохочення.
- •4. Контрольна функція
- •4.1. Контроль за використанням ресурсів
- •4.1.1. Оцінювати доцільність залучення ресурсів у виробництво.
- •4.1.2. Проводити факторний аналіз використання ресурсів.
- •4.1.3. Перевіряти додержання нормативних параметрів продуктивності використання ресурсів
- •4.2. Контроль за результатами діяльності підприємства та його підрозділів
- •4.2.1. З'ясовувати стан виконання виробничої програми і поставок продукції (надання послуг).
- •4.2.2. Перевіряти виконання зобов'язань підприємства перед споживачами продукції (послуг).
- •4.2.3. Перевіряти стан реалізації проектів.
- •4.3. Моніторинг стану підприємства та його становища на ринку
- •4.3.1. Оцінювати рівень економічної безпеки підприємства.
- •4.3.2. Обстежувати динаміку ринкової кон'юнктури й узагальнювати розвиток ситуацій.
- •5. Інформаційна функція
- •5.1. Забезпечення власних інформаційних потреб
- •5.1.1. Вести пошук, збирати, систематизувати й нагромаджувати потрібну для виконання посадових обов’язків нормативно-правову, соціально-економічну, науково-методичну, довідкову та іншу інформацію
- •5.2. Підготовка та надання консультаційних послуг щодо діяльності підприємства
- •5.2.1. Оцінювати складність і обсяг консультаційних послуг та оформляти договірні матеріали на їх виконання із замовником.
- •5.2.2. Організовувати роботу згідно з предметом консультаційної послуги.
- •5.2.3. Надавати консультаційну послугу у формі, обумовлену договором. Договір про надання консалтингових послуг
- •5.3. Підготовка інформації, розроблення та обґрунтування рекомендацій щодо розв'язання проблем функціонування і розвитку підприємства
- •5.3.1. Виявляти й аналізувати проблемні сфери діяльності підприємства і чинники його розвитку.
- •5.3.2. Розробляти і подавати вищому керівництву підприємства рекомендації щодо напрямків його розвитку, поліпшення фінансово-економічного стану, антикризових заходів.
- •6.Навчально-методична функція
- •6.1. Самоосвіта і підвищення кваліфікації
- •6.1.1. Об'єктивно оцінювати свій освітній і професійний рівень, ділову кваліфікацію
- •6.1.2. Стежити за спеціальними і періодичними виданнями фахового спрямування.
- •6.1.3. Вивчати і узагальнювати передовий досвід у сфері своєї професійної діяльності.
- •6.1.4. Ефективно використовувати організовані форми підвищення кваліфікації.
- •6.2. Навчання персоналу
- •6.2.1. Заохочувати працівників до навчання і підвищення кваліфікації та створювати їм для цього належні умови.
- •6.2.2. Вибирати оптимальні форми навчання, їх профіль і тривалість.
- •6.2.3. Оцінювати ефективність навчання персоналу.
- •6.3. Викладання економічних дисциплін у навчальних закладах
- •6.3.1. Розробляти робочі програми дисциплін.
- •6.3.2. Опрацьовувати форми і зміст занять.
- •6.3.3. Методично забезпечувати вивчення визначених дисциплін (готувати кейси, виробничі ситуації, задачі, передбачати форми контролю і атестації).
- •6.3.4. Планувати заняття і раціонально їх проводити.
- •7. Науково-дослідна функція
- •7.1. Обґрунтування тематики і планів (проектів) наукових досліджень
- •7.1.1. Визначати проблеми і тематику наукових досліджень.
- •7.1.2. Складати календарний план досліджень.
- •7.1.3. Встановлювати джерела і форми збирання первинної інформації.
- •7.2. Проведення наукових досліджень
- •7.2.1. Опрацьовувати інформацію, аналізувати й узагальнювати її.
- •7.2.2. Робити наукові висновки із досліджень, належним способом оформляти їх результати.
3.2. Організація процесів управління, прийняття господарських рішень і контроль за їх виконанням
3.2.1.Раціонально розподіляти повноваження та компетенцію у структурі апарату управління.
Організація (як функція управління) - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість людям ефективно працювати разом для досягнення поставлених цілей. Існує два основні аспекти організаційного процесу: поділ організації на підрозділи (відповідно цілям і стратегіям); співвідношення повноважень, які зв'язують вище керівництво з нижчими рівнями. Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює співвідношення повноважень, являється делегування. Делегування означає передачу завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Однак відповідальність не може бути делегована разом з повноваженнями. Існують дві концепції процесу передачі повноважень. Перша концепція (класична) передбачає передачу повноважень по ієрархії управління від вищих рівнів до нижчих. Друга виходить з того, що можливий варіант, коли підлеглий відмовляється приймати повноваження від керівника. При цьому передача повноважень не відбувається. Ця концепція визнає існування такої влади, яка зменшує можливість керівника застосовувати свої повноваження. Щоб організація могла досягти своїх цілей і розвиватися, керівництво не може розподіляти повноваження автоматично. Воно має виконувати цей процес ефективно, чітко розділяючи штабні та лінійні повноваження. Традиційно до лінійної діяльності відносяться виробнича, збутова, фінансова. Штабна діяльність звичайно представлена консультаційними і обслуговуючими функціями. Лінійна діяльність – це діяльність, яка безпосередньо пов'язана зі створенням, фінансуванням і збутом товарів або послуг, які виробляються організацією. Зв'язок між координацією і лінійними повноваженнями реалізується через два поняття: єдиноначальність і норму керованості. Принцип єдиноначальності полягає у тому, щоб підлеглий відповідав тільки перед одним начальником і одержував накази також тільки від одного начальника. Норма керованості являє собою кількість працівників, які безпосередньо підлеглі одному керівнику, норма керованості повинна знаходитись у межах 7 чоловік підлеглих. Щоб делегування було діяльним, необхідно дотримуватись принципу відповідності, згідно з яким обсяг повноважень має відповідати прийнятій виконавцем відповідальності. Основні фактори, що перешкоджають активному делегуванню повноважень: 1. Недовіра до підлеглих. 2. Недооцінка здібностей підлеглих. 3. Бажання керівника самому брати участь у розв'язанні всіх конфліктів і виробничих колізій. 4. Прагнення до влади, небажання поступитися частиною своїх прав. 5. Наявність несанкціонованих завдань. 6. Спроби підлеглих покласти свої функції на безпосередніх менеджерів (делегування знизу). 7. Побоювання викликати незадоволення підлеглих.
3.2.2.Формувати інформаційне забезпечення управління підприємством.
Слід визнати, що на сучасному етапі інформація — це фактор економічного розвитку, який не лише набуває більшої ваги в забезпеченні ефективності господарювання, але й значною мірою обумовлює життєздатність та маневреність національних економік, інтернаціоналізацію продуктивних сил. Існують 5 типів організації, які складають індустрію інформації: 1. Виробники інформації, які збирають, систематизують, переводять у форму для читання ЕОМ. 2. Власники автоматизованого банку даних (АБД). 3. Власники мереж ЕОМ і телекомунікаційних засобів, які забезпечують доступ користувачів до АБД. 4. Інформаційні посередники (брокери), які займаються пошуком інформації за замовленням користувача. 5. Користувачі АБД.
Сьогодні функціонує так звана концепція трансакційних витрат, суть якої полягає в тому, що функціонування економіки та її суб’єктів можна і слід розглядати з інформаційної точки зору, зосередитися на витратах на обмін інформацією з метою усунення (зменшення) її неповноти і пов’язаною з цим невизначеністю. З економічної точки зору інформація має такі ознаки: неможливість однозначної вартісної оцінки отриманого обсягу інформації; невизначеність корисності інформації; швидке старіння інформації, необхідність наявності “фільтрів”, які просіюють великі потоки інформації. Заслуговує уваги той факт, що впровадження інформатики в суспільстві призведе до зменшення робочих місць в інших галузях і збільшення в інформаційних. Стан формування інформаційних масивів, пов’язаний з існуванням подвійної проблеми, а саме — недостатній рівень забезпечення інформаційною технологією, з одногобоку, та ненадійність носіїв з іншого, призводить до відставання України від розвинутих держав в питаннях розвитку інформаційних технологій та комунікацій. Блоки вимог, які формують інформаційні потоки у сфері підприємництва, це: 1. Законодавча база, норми якої є обов’язковими для дотримання. 2. Прийняті у суспільстві норми, стандарти поведінки (зазвичай для підприємництва вони мають рекомендаційний характер). 3. Інформаційні потоки, що характеризують стан ринків і ринкової інфраструктури (динаміка попиту, пропозиції на сировину, матеріали). 4. Інформація, що відображає виробничу ситуацію на підприємстві. За характером дії інформаційні потоки підприємства поділяються на дві групи: зовнішні — перші 3 блоки; внутрішньовиробничі — 4-й блок.__