Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4_pitannya_zibrane.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
425.47 Кб
Скачать

2.5.2. Оптимізувати зміст прогнозів і планів, склад показників та методів їх обчислення

Вихідні дані для розробки планів: прогнози розвитку країни, галузі, підприємства; державні замовлення і контракти; замовлення споживачів, торгових організацій, договори на поставку продукції; виробничі і ресурсні можливості підприємства; економічні нормативи, за допомогою яких формуються відносини з банком, постачальниками, споживачами мають постійно досліджуватись і оптимізуватись. Основні етапи розробки і оптимізації перспективного і поточного планів: 1 ет. - виявлення проблем; визначення їх значимості; вибір проблеми, яка буде вирішуватись в даному періоді. 2 ет. – розробка альтернативних варіантів; їх оцінка і вибір варіанту; 3 ет. - розробка плану по обраному варіанту; 4 ет. – контроль за виконанням плану; проведення відповідних коректив; 5 ет. – оцінка виконання планів. Основні етапи розробки і оптимізації стратегічних планів: 1 ет. Збір та аналіз інформації про результати діяльності підприємства та його підрозділів. 2 ет. Прогнозування розробки стратегічного плану. Встановлюється час (період) на який дається прогноз, напрямки (тенденції), кількісні значення. 3 ет. Розробляється стратегія росту. Інтенсивний зріст – визначає можливе покращення стану підприємства в існуючих межах діяльності підприємства в існуючих межах діяльності підприємства. Інтеграційний зріст – це можливості інтеграції в межах галузі. Диверсифікаційний зріст – виявляються можливості за межами галузі. 4 ет. Розробка варіантів, їх оцінка та вибір варіанту, що буде покладено в основу плану. 5 ет. Формування цілей – визначення чітко цілі і строків її досягнення; 6 ет. Розробка програми дій і складання графіку робіт. 7 ет. Бюджетування програми, в процесі якої визначається вартісна оцінка програми і розподілення ресурсів. 8 ет. Контроль і корегування планів у процесі його виконання.

3. Організаційна функція

3.1. Поєднання та оптимізація всіх видів ресурсів для цілеорієнтованої діяльності підприємства

3.1.1. Адаптувати операційну систему підприємства до певного рівня її завантаження.

Операційна система підприємства не може постійно функціонувати в одному й тому самому режимі. Необхідність зміни параметрів системи виникає з різних причин, серед яких особливе місце займає фактор зміни рівня зайнятості. У зв’язку з цим природно постає завдання пристосування операційної системи до виконання заданого обсягу роботи шляхом установлення відповідних параметрів (кількість одиниць обладнання, час та інтенсивність його використання). Розгляд окремих положень цього питання досліджено Гюнтером Фанделем, буде здійснено на основі виробничої функції Гутенберга. Обсяг роботи, виконуваної певним засобом праці, залежить від часу та інтенсивності його використання. Останні умови, як правило, можуть варіювати у визначених межах, що дає змогу змінювати обсяг виконуваної роботи. Отже, стає очевидним питання, які форми адаптації можуть бути використані підприємством при зміні зайнятості його операційної системи. Якщо значення показників кількості агрегатів m і часу їх роботи t — задані та незмінні, то запланований обсяг роботи може досягатися шляхом зміни інтенсивності роботи . У цьому разі має місце адаптація машин до заданого рівня зайнятості замашин інтенсивністю. Якщо задані і незмінні інтенсивність використовуватися може різна кількість m агрегатів. У цьому випадку мова йде про адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількістю агрегатів. У господарській практиці часто мають місце змішані форми адаптації. Процес адаптації вважається економічно ефективним, або оптимальним, якщо з усіх технічно можливих варіантів він виявляється найдешевшим для підприємства, тобто загальні витрати, що пов’язані з випуском заданої кількості кінцевої продукції, є мінімальними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]