Над поличкою

7.6.2 Вимоги до перевірки автозчепного при­строю під час ТО вантажних вагонів, при ТО-1 пасажирських вагонів, при підготовці вагонів під навантаження і технічному обслуговуванні в інших випадках, спе­ціально встановлених "Укрзалізницею".

Забороняється постановка в поїзди і прямуван­ня в них вагонів інших одиниць рухомого складу, в яких автозчепний пристрій має хоча б одну з таких несправностей (в тому числі тріщини, ви­явлені в зоні, видимій при огляді з пролазкою):

а) тріщина корпусу автозчепу;

б) тріщина тягового хомута, злам клина тягово­го хомута або валика, несправне або нетипове їхнє кріплення. Ознаками, які свідчать про злам клина є:

1) вигин болта, підтримуючого клин ближній до кінцевої балки;

2) місцева деформація і спрацювання на заплечиках клина;

3) металевий пил на хомуті;

4) збільшений або зменшений вихід автозчепу;

5) подвійний удар при ударі молотком по клину знизу;

в) злам або тріщина центруючої балочки, маятни­кових підвісок (або напрямної рейки центруючого пристрою безмаятникового типу), неправильно по­ставлені маятникові підвіски вантажних вагонів (широкими головками вниз), злам пружин, відсут­ність гайок або обрив болтів центруючого пристрою;

г) спрацювання або інші пошкодження корпусу і механізму зчеплення, при яких можливе саморозчеплення автозчепів;

д) наявність клина з заплечиками, відсутність запобіжної планки у вузлі кріплення тягового хо­мута поглинального апарата Ш-6-ТО-4 і еластомірного апарата ЭПА-120.

е) злам направляючого зуба замка (який визна­чається по виходу його з отвору корпусу автозчепу);

ж) відсутність сигнального відростка замка;

и) наявність сторонніх предметів під головками маятникових підвісок на центруючій балочці під хвостовиком автозчепа (у місці розташування роз­етки).

Правильне розміщення і наявність верхнього плеча запобіжника автозчепів вантажних вагонів перевіряють спеціальним ломиком (ри­сунок 16).

Для перевірки ломик загостреним кінцем вво­дять зверху в простір між ударною стінкою зіву одного автозчепу і торцевою поверхнею замка другого (суміжного) автозчепу (положення І). Повертаючи виступаючий кінець ломика в напрямку стрілки, натискають за­гостреним кінцем на замок. Якщо він не входить усередину кармана і при цьому чути чіткий мета­левий стук від удару запобіжника в противагу замкоутримувача, значить запобіжник і противага замкоутримувача взаємодіють. Таким же чином перевіряють і суміжний автозчеп.

В автозчепів вантажних вагонів, якщо вантаж, який знаходиться в них перешкоджає введенню ломика зверху, його вводять знизу, через отвір в нижній стінці кармана і, упираючись в кромку отвору, натискають на замок в нижній частині (положення 1а).

Якщо при перевірці дії запобіжника виявлено, що замок розгойдується більше, ніж на 20 мм (ви­значають це за допомогою загостреної частини ло­мика, яка має ширину 20 мм) або він виходить за кромку ударної поверхні малого зуба, то необхід­но перевірити, чи надійно лежить на поличці вер­хнє плече запобіжника. Для цього зігнутий кінець ломика заводять на виступ замка (положення II) і натискають на виступаючу частину ломика в на­прямку стрілки, виштовхуючи замок із кармана корпусу до відказу.

Якщо замок нерухомий або його вільне коли­вання значно зменшилось, то це значить, що запо­біжник зіскочив із полички.

Коли автозчепи натягнуті, і ввести замки все­редину кармана корпусу ломиком неможливо, ро­бота механізму визначається за станом замкоут­римувача, запобіжника і полички. Щоб перевірити замкоутримувач, ломик вводять в простір між ударними поверхнями автозчепів зверху або знизу в отвір корпусу, призначений для відновлення зчепленого стану у помилково розчеплених авто­зчепів (положення III), і натискають на лапу зам­коутримувача.

Якщо лапа, після припинення натискання, по­вернеться в початкове положення і буде притиску­ватись до ударної поверхні малого зуба суміжного зчепу, то замкоутримувач справний. У випадку, коли противага у замкоутримувача відламана, лапа вільно коливається і при натисканні на неї ло­миком, перевіряючий не відчуває помітного опо­ру. Заїдання замкоутримувача всередині кармана корпусу, виявлене при натисканні на його лапу ломиком зверху, свідчить про можливий вигин по­лички для верхнього плеча запобіжника, що переш­коджає вільному повороту замкоутримувача. Наявність верхнього плеча запобіжника пе­ревіряється ломиком, який вводять у карман кор­пусу через отвір для сигнального відростка (поло­ження IV). Притискуючи ломик до замкоутриму­вача, упирають його зігнутий кінець в запобіжник і переміщають в напрямку до полички. Коли ло­мик відпускають, металевий звук від удару за­побіжника по поличці підтверджує, що верхнє плече запобіжника не поламане. Якщо ломик при переміщенні не упреться в поличку, значить вона відсутня;

к) тріщина або наскрізна протертість корпусу поглинального апарата, пошкодження, які викли­кають втрату пружних властивостей, про що свід­чить наявність зазору між упорними кутниками і упорною плитою або корпусом апарата;

л) зазор між стелею розетки і хвостовиком кор­пусу автозчепу менше 20 мм (для центруючого приладу з жорсткою опорою);

м) вихід вкладишів кріплення кришки поглина­льного апарата Ш-6-ТО-4 та зовнішні площини бі­чних стінок корпусу;

Рисунок 16 – Положення ломика при перевірці автозчепу

н) поглинальний апарат із ходом більше 70 мм, встановлений на вагони з розеткою старої конс­трукції, яка має довжину виступаючої частини 185 мм;

п) відстань від упора корпусу автозчепу до ударної розетки:

1) при довжині виступаючої частини ударної розетки 185 мм, поглинальному апараті Ш-1-ТМ (Ш-1-Т) – менше 60 мм і більше 90 мм;

2) при укорочених розетках з довжиною виступаючої частини 130 мм і поглинальних апаратах Ш-2-В, Ш-6-ТО-4, ПМК-110А, ПМК-110К-23 та еластомірних поглинальних апаратах типів 73ZW, 73ZW12, АПЭ-120-И.500, АПЭ-95-УВЗ, ЭПА-120 – менше 110 мм і більше 150 мм;

3) у восьмивісних ваго­нів та інших одиниць рухомого складу з апаратами Ш-2-Т – менше 100 мм і більше 140 мм.

При виявленні сумарного зазору між переднім упором і упорною плитою та заднім упором і корпусом еластомірного поглинального апарата (73ZW, 73ZW12, АПЭ-120-И.500, АПЭ-95-УВЗ, ЭПА-120) більше 50 мм вагон відчіпляється в поточний ремонт, апарати замінюються на пружинно-фрикційні. Далі вагон відправляють за встановленим маршрутом до найближчої сервісної дільниці, де пружинно-фрикційні апарати замінюються на еластомірні. Якщо сумарний зазор від 5 мм до 50 мм, вагон прямує за встановленим маршрутом до найближчої сервісної дільниці для заміни несправного апарата;

р) тріщина, злам або нетипове кріплення план­ки, підтримуючої тяговий хомут, відсутність хоча б одного болта;

с) послаблення кріплення упорів, упорної плити, кронштейна, держа­вки розчіпного привода;

т) довгий ланцюг розчіпного привода (визнача­ється при ставленні рукоятки важеля на горизон­тальну поличку кронштейна, при цьому нижня ча­стина замка не повинна виступати за ударну стін­ку зіву корпусу автозчепу);

у) короткий ланцюг розчіпного привода (про це свідчить неможливість покласти рукоятку важеля на горизонтальну поличку кронштейна), обрив або нетипове (дротом) кріплення ланцюга розчіпного важеля;

ф) розчіпні важелі автозчепів двох вантажних вагонів, які знаходяться під загальним вантажем, а також пасажирських вагонів, вагонів електро- і дизель- поїздів всередині состава, а також міжсекційного з'єднання локомотивів, дизель-поїздів, по­винні бути заблоковані (важелі вантажних вагонів прив'язують до кронштейна дротом);

х) висота осі автозчепу над рівнем головок ре­йок:

1) більше 1080 мм – на локомотивах, порожніх ва­нтажних і пасажирських вагонах і на спеціальному рухомому складі;

2) менше 980 мм – на локомотивах, вагонах із пасажирами та завантаженому спеціальному рухомому складі;

3) менше 950 мм – на заванта­жених вантажних вагонах;

4) менше 1000 мм – на порожніх рефрижераторних вагонах;

5) менше 990 мм – на інших типах вагонів;

ц) різниця по висоті між поздовжніми осями зчеплених автозчепів:

1) більше 100 мм (окрім локо­мотива і першого навантаженого вантажного ва­гона, на яких різниця допускається не більше 110 мм);

2) на пасажирських поїздах:

- бі­льше 70 мм на тих, які курсують із швидкістю не більше 120 км/год;

- бі­льше 50 мм, в поїздах, які курсують зі швидкіс­тю більше 120 км/год, а також на вагонах електро- і дизель-поїздів і на локомотивах між секціями;

3) між локомотивом і першим вагоном пасажирського поїзда - більше 100 мм.

Забороня­ється відправляти із пунктів формування і обороту пасажирські, електро- і ди­зель-поїзди, якщо автозчепи їхніх вагонів і локомотивів не мають обмежувача вертикальних переміщень.

Забороняється відправляти пасажирські вагони, довгобазні вантажні вагони (восьмивісні суціль­нометалеві, двоярусні платформи для перевезення автомобілів, платформи для перевезення лісу в хлистах, платформи-контейнеровози, цистерни для перевезення небезпечних вантажів та інші), вантажопідіймальні крани та їх підстрілові плат­форми, пасажирські локомотиви, електро і дизель-поїзди, автозчепи яких не мають типових справних обмежувачів вертикальних переміщень.

У пунктах формування не пізніше, ніж через два місяці в пасажирських поїздах, а у швидких, швидкісних, міжнародних і міждержавних поїздах - не пізніше, ніж через один місяць, проводять огляд перехідних площадок, буферів, автозчепного обладнання, обміри автозчепів шаблоном 940р з розтягуванням між вагонами відповідно до заздалегідь розроблених, затвердже­них і узгоджених графіків. Забороняється в пасажирських, електро- і ди­зель-поїздах прослідування вагонів:

а) які мають тріщини в стаканах, злам пружин буферних комплектів і безбуферних пристроїв;

б) з накладками на робочих поверхнях буфер­них тарілок із спрацюванням кромок знімних тарі­лок більше 6 мм і ослабленням заклепок більше трьох, ослабленням кріплення або нетиповим крі­пленням буферних комплектів, повернутими сте­ржнями буферів відносно стаканів;

в) із товщиною тарілок безбуферного пристрою менше 3 мм, із тріщинами у вертикальних стояках і поперечних кутниках рам і кронштейнів безбу­ферних пристроїв, при наявності накладок на тарілках, що не відповідають кресленикам.

Автозчепи кінцевих вантажних вагонів поїздів, груп вагонів, окремо стоячих вагонів і локомоти­вів перевіряють шаблоном № 873 (рисунок 17, е), а пасажирських вагонів і локомотивів – шаблоном 940р (рисунки 13 – 15) в такому порядку:

а) ширина зіву вважається достатньою, якщо шаблон, прикладений до кута малого зуба (рису­нок 17, а), а другим своїм кінцем не проходить по­вз носок великого зуба;

б) довжина малого зуба правильна, якщо шаблон не надівається на нього повністю (існує зазор, ри­сунок 17, б). Перевірку здійснюють на відстані 80 мм вверх і вниз від поздовжньої осі автозчепу;

Рисунок 17 - Перевірка автозчепу шаблоном 873

в) відстань від ударної стінки зіву до тягової поверхні великого зуба вважається правильною, якщо шаблон не входить в цей простір (існує за­зор, рисунок 17, в). Перевіряють в середній частині великого зуба по висоті на 80 мм вверх і вниз від середини (перевірку проти вікна для лапи замкоутримувача не проводять);

г) товщина замка нормальна, якщо розмір вирі­зу в шаблоні менше цієї товщини (існує зазор, ри­сунок 17, г);

д) при перевірці дії запобіжника від саморозчеплення, шаблон встановлюють перпендикулярно до ударної стінки зіву автозчепу так, щоб шаблон одним кінцем упирався в лапу замкоутримувача, а кутником – в тягову поверхню великого зуба (ри­сунок 17, д).

Запобіжник придатний, якщо замок при натис­канні на нього входить в карман корпусу автозчепу не більше, ніж на 20 мм і не менше 7 мм.

Зберігаючи таке ж положення шаблона, переві­ряють дію механізму на утримання замка в розчепленому стані до розведення вагонів, для чого по­вертають валик підйомника до відказу і потім від­пускають його. Автозчеп придатний, якщо замок утримується у верхньому положенні, а після при­пинення натискання шаблоном на лапу опускаєть­ся під дією власної ваги в нижнє положення.

Шаблоном 873 можна перевірити різницю по висоті між поздовжніми осями зчеплених автозче­пів. Для перевірки шаблон кінцем 1 (рису­нок 17, е) упирають знизу в замок автозчепу, розмі­щеного вище. Якщо при цьому між виступом 2 шаблона і низом другого, розміщеного нижче автозчепу, буде зазор, то різниця між поздовжніми осями автозчепів складає менше 100 мм (рису­нок 18). Різницю по висоті також можна перевіри­ти і шаблоном 940р за допомогою відкидної ско­би.

Рисунок 18 – Перевірка різниці по висоті між по­здовжніми осями

зчеплених автозчепів шаблоном 873