Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦВ-0043 остан вар 24.04.doc
Скачиваний:
111
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
3.32 Mб
Скачать

7.3 Буксові вузли

7.3.1 Забороняється постановка в поїзд і пряму­вання в ньому вагонів, у яких буксовий вузол з роликовими циліндричними підшипниками має хоча б одну з наступних несправностей:

- ослаблення болта кріплення оглядової або кріпильної кришки букси;

- підвищене нагрівання верхньої частини кор­пусу букси. Температура верхньої частини букс у всьому составі повинна бути приблизно однако­вою.

Порівняння температури букс прово­дять з однієї сторони вагона чи состава. Дозволена експлуатація колісної пари з підвищеним нагрівом, якщо вона має пробіг не більше 600 км після повної ревізії букс за умов відсутності:

- несправностей підшипників;

- домішок і сторонніх тіл в мастилі;

- порушень складання візка.

7.3.2 Для вантажних вагонів бракувальними ознаками згідно з Інструкцією ЦВ-ЦЛ-0092, що вимагають відчеплення й заміни колісної пари з буксами, обладнаними касетними конічними підшипниками, є:

- підвищений нагрів підшипників та адаптерів (вище 55 °С відносно температури навколишнього середовища);

- обрив (відсутність) болтів М20 торцевого кріплення підшипників на осі;

- зміщення з посадочного місця напівбукси (адаптера) або її відсутність;

- відколи й тріщини на видимій частині підшипника;

- відколи й тріщини на поверхнях напівбукси (адаптера);

- свіжий викид мастила через ущільнення підшипника зі слідами патьоків на передній кришці;

- викид мастила на диск та обід колеса, викликаний можливим перегрівом підшипників.

Наявність в місці переднього ущільнення рівномірного валика мастила не є бракувальною ознакою.

7.3.3 Для пасажирських вагонів бракувальними ознаками згідно з Інструкцією ЦВ-ЦЛ-0092, що вимагають відчеплення й заміни колісної пари з буксами, обладнаними касетними конічними підшипниками (в т.ч. візків виробництва ВАТ ″КВБЗ″ моделей 68-7007, 68-7012), є:

- підвищений нагрів корпусу букси (вище 55 °С відносно температури навколишнього середовища);

- викид мастила на диск і обід колеса, викликаний можливим перегрівом підшипників;

- зрушення корпусу букси;

- обрив (відсутність) болтів М20 торцевого кріплення підшипників на осі;

- наявність води й металевих домішок у корпусі букси, викиди мастила на ущільнення підшипника або в оглядову кришку, що контролюється після зняття оглядової кришки буксового вузла при підозрі на несправність підшипника;

- відколи й тріщини на видимій частині підшипника;

- відколи й тріщини на поверхнях корпусу букси.

7.3.4 Забороняється постановка в поїзд і пряму­вання в ньому вагона, колісні пари якого мають різні буксові вузли (з роликовими циліндричними і касетними конічними підшипниками).

7.3.5 Оглядач при русі пасажирських та ванта­жних вагонів, а також на стоянках за зовнішніми ознаками виявляє несправні буксові вузли, темпера­тура яких може і не відрізнятися від температури справних (температура визначається приладами безконтактного виявлення перегрітих букс).

Порядок технічного обслуговування букси:

- перевірити стан буксового вузла дотиком руки;

- оглянути корпус букси, лабіринтне кільце, перевірити нагрівання букси (за допомогою термометра для безконтактного вимірювання температури або контактного) і порівняти його з ін­шими буксами цього ж вагона;

- шляхом простукування оглядової кришки ни­жче її центра визначити справність торцевого кріплення.

7.3.3 На викочені з-під вагона колісні пари з несправними буксовими вузлами, виявленими ві­зуально, за зовнішніми ознаками, на внутрішній поверхні диска колеса необхідно чітко нанести напис крейдою "За зовнішніми ознаками", а при виявленні нагрівання букс приладами ДИСК, ПОНАБ, АСДК-Б, КТСМ-01д наноситься напис "Аварійна – ДИСК, ПОНАБ, АСДК-Б, КТСМ-01д". Ре­зультати ремонту колісних пар з несправними бу­ксовими вузлами, забракованими працівниками ПТО, доводяться до відома оглядачів вагонів даного ПТО.

7.3.4 По всіх несправностях, виявлених за зов­нішніми ознаками нагрівання букс, оглядач пови­нен прийняти рішення про заміну колісної пари. Перелік найбільш характерних зовнішніх ознак несправних буксових вузлів з роликовими циліндричними і касетними конічними підшипниками наведений в таблиці 1.

При неможливості встановити причину нагрі­вання букси, колісна пара повинна бути замінена і направлена у вагонне депо для ремонту.

Таблиця 1

Ознаки несправних буксових вузлів

Можливі несправності

1

2

При зустрічі поїзда з ходу (букси з роликовими циліндричними і касетними конічними підшипниками)

Букси пасажирських і вантажних вагонів

Колісна пара йде юзом при віджатих гальмових колодках, чути посту­кування

Підшипник зруйнова­ний, ролики заклинені і не обертаються

Викид мастила пластівцями на диск і обід колеса, великі патьоки в зоні кришок

Підшипник зруйнова­ний

Букса у пасажирському вагоні переміщується вздовж шийки осі, а у вантажного – бокова рама візка разом з буксою зміщені вздовж шийки осі, кольори мінливості, окалина на огля-довій чи кріпильній кришці, дефор-мація кришки

Підшипник зруйнова­ний, по-шкодження тор­цевого кріплення, гайка M110 повністю зійшла з шийки осі, або обірвані головки болтів М20

Викид іскор пучком з боку лабіринту

Провертання внутрішнього кільця чи руйну­вання заднього підшип­ника

Букси пасажирських вагонів

Між колісною парою і буксою, а також рамою візка і колісною парою видно іскри, чути скрип, постукування

Злам шийки осі коліс­ної пари

Візок вібрує, один йо­го кінець трясе, букса має часті вертикальні коливання, чути різкий стукіт важільної переда­чі, розроблені отвори у кронштейні для валика підвіски башмака, випа­ли валики важільної пе­редачі

Зруйновано сепаратор, ролики згрупували­ся в нижній частині бук­си

Букси вантажних вагонів

Корпус букси має на­хил відносно шийки осі; бокова рама візка спира­ється на корпус букси одним краєм

Прокручування внутрішнього кільця підшипника на шийці осі, стирання шийки осі

Продовження таблиці 1

1

2

При огляді вагонів під час стоянки поїзда (букси з роликовими циліндричними підшипниками) *)

Букси пасажирських і вантажних вагонів

Сліди викиду масти­ла через лабіринтне ущі­льнення на диск і обід колеса, зовнішню обши­вку підлоги вагона, де­талі важільної передачі. У мастилі видно металеві включення (латунь, сталь), витоки мастила в зоні оглядової і кріпиль­ної кришок. На задній (лабіринтній) частині корпусу букси є валик мастила чорного кольо­ру з металевим включенням (латунь, сталь)

Підшипник зруйно­ваний через заклиню­вання роликів, провороту внутрішнього кільця, зламу перемичок сепа­ратора, обводнювання мастила, зламу бурта внутрішнього кільця,

пошкодження торцевого кріплення. Спрацювання поверхні сепаратора, що центрує, злами переми­чок сепаратора, злам бурта внутрішнього кільця, обводнювання мастила, заклинювання роликів

На задній (лабіринт­ній) частині корпусу бу­кси є валик мастила, по­критий пилом, корпус букси у пасажирського вагона та бокова рама візка з буксою у вантаж­ного вагона зміщені щодо лабіринтного кільця і видно блискучу смужку металу лабіринтного кі­льця

Пошкоджене торцеве кріплення, зірвана нарізь на гайці Μ 110 і шийці осі або обірвані головки болтів Μ 20

Підвищене нагріван­ня в межах температури робочого нагрівання будь-якої частини букси в порівнянні з іншими буксами состава

Початок руйнування букси, зайва кількість мастила

На оглядовій або кріпильній кришці видно окалину, кришка деформована у вигляді кругів, опуклих смуг або окремих опуклостей, протертостей, пробоїн, кришка нагріта більше корпусу букси

Пошкоджене торцеве кріплення, гайка М 110 повністю зійшла з шийки осі або обірвані болти М 20 тарільчастої шайби

При обстукуванні пе­редньої частини оглядо­вої (кріпильної) кришки нижче її центра чутно бряжчання чи подвійні удари (відбої)

Пошкоджене торцеве кріплення (обірвані бол­ти стопорної планки, зламана планка, гайка М 110 відкрутилася чи на ній зірвана нарізь, обі-рвані головки болтів М 20)

Передня частина ко­рпусу букси нагріта бі­льше задньої

Зруйновано передній підшипник

Задня частина корпу­су букси нагріта більше передньої

Відсутній зазор між лабіринтною частиною корпусу букси і лабіринтним кільцем або зруйнований задній підшип-ник

Кінець таблиці 1

1

2

Напилювання масти­ла на маточину колеса, ослаблення болтів чи поява іржі під шайбами болтів кріпильної криш­ки

Руйнування торцево­го кріплення

Здуття фарби на кор­пусі букси зверху, виті­кання мастила коричне­вого чи зеленого кольорів

Руйнування чи спра­цювання сепаратора

Букси пасажирських вагонів

Ослабли болти кріп­лення основи шпінтона, видна іржа між рамою візка і шпінтоном, в ос­нові пружин і ресор, на горизонтальних ковзунах

Може бути зруйнований сепаратор, ролики згрупувалися у нижній частині букси

Виділення диму, по­ява запаху з букси (при зустрічі з ходу і після зупинки поїзда на шляху прямування)

Несправність полі­амідного сепаратора підшипника буксового вузла

Розроблено втулку в кронштейні для валика підвіски башмака, валик випав з отвору підвіски башмака, зламана пружина буксового підвішуван-ня, наявність свіжої іржі на пружинах центрального підвішування в місці контакту з надресорною балкою на елементах еліптичної ресори, а також в місці контакту пружин буксового підвішування на основі шпінтона

Один або обидва підшипники можуть бу­ти зруйновані

Зазор між поздовжньою рамою

візка та стелею букси менше 35 мм

Можливе повне зруйнування підшипників або їхніх деталей

Вихід лабіринта з корпуса букси більше 1,7 мм (вимірюється шаблоном Басалаєва)

Пошкоджене торцеве кріплення

* При огляді вагонів під час стоянки поїзда, колісні пари яких обладнані касетними конічними підшипниками, контролюють:

а) на пасажирському поїзді:

1) послаблення болтів М20 кріплення кріпильної кришки;

2) обрив і послаблення болтів М20 торцевого кріплення підшипників (постукуванням оглядової кришки);

3) витікання та викиди мастила на диск колеса й через ущільнення;

4) нагрів корпусу букси;

б) на вантажному поїзді:

1) наявність напівбукси (адаптеру) та її стан;

2) обрив та послаблення болтів М20 торцевого кріплення підшипників;

3) витікання та викиди мастила на диск колеса й через ущільнення;

4) при виявленні відсутності або обриву зв’язувального дроту, болта (чи болтів) М20 контролюють послаблення торцевого кріплення постукуванням по торцевій шайбі. Заборонено наносити удари молотком по передній кришці, іншим елементам підшипника

7.4 Візки

7.4.1 Забороняється постановка в поїзди і прямування в них вагонів, у візках яких є хоча б одна з наступних несправностей:

а ) вантажні вагони

1) видимі тріщини в литій боковій рамі; надресорній ба­лці литої конструкції (вирубки дефектів сталевого литва, зроблені після виготовлення надресорних балок, не служать підставою для бракування); тріщина в балансирі, з'єднувальній або шворневій балці тривісного візка; тріщини в консолях з'єдну­вальної балки чотиривісних візків; тріщина в під­п'ятнику, п'ятнику, у зоні, яку видно оглядачеві ва­гонів при огляді;

2) відсутність, злам або тріщина шворня;

3) тріщина чи злам ковзуна, відсутність або злам ковпака ковзуна візка типу ЦНИИ-Х3, планки ковзуна тривісного візка чи відремонтова­них з порушенням чинних технічних вимог;

4) відсутність болта або гайки кріплення ковпака ковзуна візка типу ЦНИИ-Х3;

5) сумарний зазор між ковзунами по обидва боки візка:

- на всіх типах чотиривісних цистерн, на хоперах для перевезення зерна, цементу, мінеральних добрив, обкотишів і хоперів-дозаторів типу ЦНИИ-ДВЗ – більше 14 мм і менше 4 мм;

- на хоперах для перевезення вугілля, гарячого агломерату, апатитів і хо-пер-дозаторах ЦНИИ-2, ЦНИИ-3, думпкарах ВС-50 – більше 12 мм і менше 6 мм;

- на думпкарах ВС-80, ВС-82, ВС-85 – більше 20 мм і менше 12 мм;

- на всіх інших типах вантажних вагонів – більше 20 мм і менше 4 мм.

Дозволяється від­сутність зазорів між ковзунами одного боку віз­ка. Зазор між ковзунами по діагоналі вагона менше 4 мм не допускається.

6) на восьмивісних цистернах сумарний зазор:

- між ковзунами з'єднувальної і шворневої балок по обидва боки одного кінця цистерни – менше 4 мм і бі­льше 15 мм;

- між з'єднувальною і надресорною ба­лками з обох кінців одного двовісного візка – ме­нше 4 мм і більше 20 мм.

Не допускається відсутність зазорів:

- у двох будь-яких ковзунах одного чотиривісного візка з одного боку цистерни;

- по діаго­налі цистерни між ковзунами з'єднувальної і шворневої балок;

- по діагоналі чотиривісного віз­ка між ковзунами надресорної та з'єднувальної ба­лок;

7) на напіввагонах моделі 12-132-03, обладнаних пружно-катковими ковзунами (візок моделі 18-578) зазор між ковзунами візка і опорною пластиною ковзуна рами менше 4 мм або більше 14 мм;

8) обрив заклепки фрикційної планки, злам чи тріщини у фрикційному клині, злам упорного бурту клина, наявність тріщин у зварному шві привареного упорного ребра фрикційного клина візка типу ЦНИИ-Х3;

9) обрив (відсутність) хоча б одного болта, що з'єднує шворневу балку з поперечними та надресорними балками тривісних візків;

10) відсутність хоча б одного з валиків, що з'єд­нують балансири з хоботами боковин тривісних візків або підкладок боковин;

11) тріщина в корпусі фрикційного гасника ко­ливань візків типу КВЗ-ЦНИИ, КВЗ-ЦНИИ-М, УВЗ-9М;

12) обрив однієї заклепки або болта кріплення п'ятника, тріщина на верхньо­му або нижньому поясах і в зоні крайніх п'ятників з'єднувальної балки візка восьмивісного вагона, на кронштейнах гальмівного обладнання;

13) на цистернах для перевезення газів сумарні зазо­ри в ковзунах менше 4 мм і більше 16 мм. При відсут­ності зазорів хоча б з однієї сторони одного візка вагон повинен бути відчеплений для перевірки зносів п'ятника і підп'ятника.

14) вільні (ненавантажені) підклинові пружини і клини на порожніх вантажних вагонах та завищен­ня клинів відносно нижньої опорної поверхні надресорної балки більше 8 мм, заниження клинів більше 12 мм. Цей розмір визначається як середня величина вимірювань рівнів правого і лівого клинів ресорного комплекту відносно опорної площини надресорної балки;

15) на вагонах з модернізованими (згідно з "Інструкцією з комплексної модернізації візків вантажних вагонів з використанням елементів компанії "А. SТUСKI" та коліс з нелінійним профілем ІТМ-73" С 03.04) візками моделі 18-100 або візками моделі 18-7020:

- висота Н ковзуна візка виходить за межі розміру 128 мм (рисунок 7, а);

- ослаблення нарізного кріплення корпусу ковзуна та зносостійкої планки;

- тріщина чи незвичайна деформація корпуса ковзуна;

- тріщини чи злам верхнього ковзуна;

- відсутність елементів нижнього ковзуна;

- товщина в видимої частини верхньої кромки поліуретанової накладки 2 (зазор між накладкою та похилою поверхнею надресорної балки) (рисунок 7, б) менше 2 мм, контролюється щупом товщиною 2 мм;

б

а б

а – перевірка висоти ковзуна

б – перевірка зазору між накладкою та

похилою поверхнею надресорної балки

Рисунок 7

- зазор між поліуретановою накладкою і похилою поверхнею надресорної балки 3 більше 0,5 мм, контролюється щупом товщиною 0,5 мм;

- видима частина клина 1 має тріщини;

- незвичайний знос клина чи його вертикальна поверхня не прилягає до фрикційної планки;

- тріщини зносостійкої фрикційної планки;

- відсутність однієї або більше заклепок, якими фрикційна планка прикріплена до бокової рами.

16) у візках, модернізованих згідно з С 14.01 "Модернізація візка моделі 18-100. Інструктивні вказівки":

- планки на похилих площинах надресорної балки з тріщинами, обривами зварних швів;

Заборонена експлуатація вагона з різними візками (модернізованими згідно з С 14.01 і не модернізованими).

17) при відсутності зазору а2 зазор а1 повинен становити не менше 5 мм, по всій довжині напрямних корпусу букси та бокової рами візка, не допускається при відсутності зазору у точці 1 відсутність зазору у точці 4 або менше 5 мм (аналогічно у точці 3 та 2) (рисунок 8).

Не допускається при відсутності зазору у точці 1 відсутність зазору у точці 4 або в сумі менше 5 мм (аналогічно у точці 3 та 2) (рисунок 9).

Рисунок 8

Рисунок 9

б)пасажирські вагони

1) тріщини на балках та зварних швах рами;

2) тріщини на деталях ресорного і люлечного під­вішування, доступних для візуального контролю при огляді вагонів або у видимій зоні, тріщини за­побіжних скоб і несправності їхнього кріплення, тріщини піддонів центрального підвішування віз­ків КВЗ-5, КВЗ-ЦНИИ-І і КВЗ-ЦНИИ-ІМ, КВЗ-ЦНИИ-ІІ;

3) тріщини на п'ятниках, підп'ятниках, ковзунах, несправність їхнього кріплення, тріщини в поздо­вжніх повідках візків КВЗ-ЦНИИ;

4) сумарний зазор між горизонтальними короб­ками ковзунів по обидва боки візка ЦМВ, КВЗ-5 – більше 6 мм або менше 2 мм;

5) сумарний зазор між вертикальними ковзунами (з одного боку візка):

- візка типу ЦМВ – бі­льше 16 мм;

- візка типу КВЗ-5 – більше 8 мм;

- віз­ків типів КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІМ і КВЗ-ЦНИИ-ІІ – більше 30 мм, а зазор між вертикальни­ми ковзунами поперечної балки і рами надресор­ної балки на одній із сторін менше 5 мм;

6) перевищення вкладиша-ковзуна над кромкою коробки надресорної балки візка КВЗ-ЦНИИ ме­нше 11 мм;

7) зазор між упорною кромкою підп'ятника і п'ятником у візках КВЗ-ЦНИИ менше 9 мм;

8) наявність зазору між втулкою шпінтона та за­тягнутою корончатою гайкою, ослаблення кріп­лення фрикційних гасників і відсутність або не­правильна установка тарілчастих пружин між вту­лкою і корончатою гайкою, відсутність корончатої гайки чи її шплінта;

9) зазор між надресорною балкою і рамою візка або планкою на рамі візка КВЗ-5, КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІІ менше 20 мм і більше 100 мм;

10) зазор між рамою візка КВЗ-5, КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІІ і КВЗ-ЦНИИ-ІМ та стелею букси менше 56 мм, у візка типу ЦМВ – менше 43 мм;

11) відсутність зазору між опорною шайбою за­побіжного болта і сферою для піддона візків КВЗ-ЦНИИ-І;

12) зазор між опорною балкою і підвіскою надресорної балки візків типу ЦМВ менше 20 мм;

13) ослаблення чи руйнування кріплення гумових пакетів повідків візків КВЗ-ЦНИИ-І, КВЗ-ЦНИИ-ІІ і КВЗ-ЦНИИ-ІМ;

14) зазор між корпусом гасника коливань та кронштейном надресорної балки менше 7 мм;

15) зазор між накладкою поздовжньої балки рами та опорним листом надресорного брусу у візків КВЗ-ЦНИИ-М менше 25 мм;

16) різниця зазорів між краями надресорного бру­су і однією поздовжньою балкою більше 6 мм;

17) зазор у візку ТВЗ-ЦНИИ-ІМ між верхньою накладкою (ковзуном) на поздовжній балці і ковзуном на надресорному брусі менше 35 мм (сума­рний зазор повинен бути 90 мм ± 5 мм).

Примітка. Усі зазори треба перевіряти під тарою ваго­на, перед та після постановки його у поїзд, на прямолінійній ді­лянці колії;

18) випуклість гуми в кріпленні повідків відносно металевого армування пакету більше 6 мм;

19) зазор між корпусом генератора типу 2ГВ.003, а також основними чи додатковими запобіжними скобами менше 5 мм або більше 8 мм;

20) ослаблене нарізне з'єднання або відсутність болтів, шплінтів кріплення підвіски генераторів;

21) тріщини в лапах кріплення генераторів, трі­щини балок рами та приварених деталей підвіски, плити кріплення плоскоремінного привода вагонного генератора, вала, кронштейнів кріплення під­віски, запобіжних скоб;

22) зрушення редуктора на осі колісної пари;

23) зношені або тріснуті тарелі, вкладиші, що просіли, зношені або розірвані вкладиші аморти­затора підвіски генератора;

24) висота "А" амортизатора підвіски генераторів DUGG - 28В та DCG 4435/2, 2ВГ.003 у стиснутому стані менше:

- 40 мм для амортизаторів, які показані на ри­сунку 10;

- 89 мм для втулкової підвіски генератора 2ГВ.003, яка показана на рисунку 11, а);

- 37,5 мм для безвтулкової підвіски генератора 2ГВ.003, яка показана на рисунку 11, б);

  1. відсутність шплінта та послаблення гайки кріплення жорсткої підвіски генератора 2ГВ.008, які показані на рисунку 12;

  2. відсутність тріщин, механічних пошкоджень, зламів деталей, пошкоджень зварних швів, послаблення нарізевих з′єднань поводків, виготовлення ″ІВФ Дергачова″.

Рисунок 10 – Висота амортизаторів підвісок генераторів:

а – DUGG-28B;

б – DUGG - 28В з буртиком 4 мм;

в-– DCG4435/2

Рисунок 11 – Висота амортизаторів підвіски генераторів 2ГВ.003:

а – втулкової;

б – безвтулкової

1 – ребро жорсткості;

2 – кутник збірний лівий;

3 – балка кінцева;

4 – кронштейн;

5 – ребро жорсткості;

6 – кутник збірний правий;

7 – генератор 2ГВ.008;

8 – болт;

9 – гайка;

10 – шплінт

Рисунок 12 – Кріплення жорсткої підвіски генератора

ЕГВ.0І-УІ (2ГВ.008)

7.4.2 Заборонено постановку вагонів у поїзди в пун­ктах формування, візки яких з гідравліч­ними гасниками коливань мають:

а) тріщини, обриви чи погнутість кронштейнів кріплення гасників, від'єднання штока від верхньої кріпильної головки гасника;

б) тріщини, зминання та злами корпусу захис­ного кожуха гасника;

в) від'єднання захисного кожуха від верхньої головки;

г) заклинювання гасника.

При виявленні на проміжній станції у вагоні несправностей відповідно до 7.4.2, а), (за умови, якщо тріщини і обриви кронштейнів не виходять на надресорну балку), дозволяється прямування такого вагона до найближчого пункту технічного обслуговування без обмеження маршрутної швид­кості для прослідування в составі поїзда.

Несправний гасник і гасник з пошкоджених кронштейнів повинні бути зняті разом з гасником з другого боку візка.

7.4.3 У пунктах формування та обороту також не допускається постановка у поїзд вагона з візка­ми, гідравлічні гасники коливань у яких мають такі несправності:

- прострочені терміни ревізії гасників коливань або терміни, що закінчуються на шляху прямуван­ня;

- витік робочої рідини з гасників коливань (у виді крапель чи сильного замаслювання корпусу);

- відсутність чи сильне спрацювання гумових та металевих втулок у головках гасників коливань з перекосом головки гасника коливань понад 5 мм;

- протертість корпусу гасників коливань більше 2 мм.

7.4.4 Технічний стан гідравлічних гасників ко­ливань можна визначити за характерними зов­нішніми ознаками, зазначеними в таблиці 2.

Таблиця 2

Характерні ознаки

Несправності

Спосіб усунення

1

2

3

Сильні потьоки (до краплеутворення) робочої рідини

Пошкоджене сальникове ущільнення, зношені чи по­ламані каркасні ман-жети, відкрутилася гайка сальника, по­рване ущіль-ню­вальне гумове кільце

Гасник замінити

На корпусі чітко помітні сліди – більше 30 мм від пере­міщення захисного кожуха

Гасник не обмежує коли­вань кузова

Те саме

Перекіс за­хисного кожуха щодо корпусу гасника

Порушення з'єднання штоку та верхньої крі­пильної голо­вки; відкрутилася гайка кор­пусу і відбулося ослаблення са­льникового вуз­ла; розламалася (тріснула) на­правляюча го­ловка циліндра; під кожухом зі­бралася сніго-льодяна маса

«

Надресорна балка переко­шена у вертика­льній площині

Заклинюван­ня штоку з по­ршнем у корпусі гасника коли­вань

Гасник замі­нити

Неспіввісне розташу-вання кріпильних го­ловок гасників коливань відно­сно поперечної осі візка (пере­кіс гасника у кронштейнах надресор-ної ба­лки та рами)

Розрегульоване затягування гумометале- вих пакетів поздовжніх повідців візка

Відрегулю­вати затягування

Несиметрич­ність розташу­вання головок гасника віднос­но кронштейнів

Усунути перестанов-кою проміжних гу­мових шайб

Порушення зварних швів кронштейнів, погнутість кронштейнів

Кронштейни

замінити

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.