56. Послуги та інші дії, результати творчої діяльності, інформація як суб’єкти цивільних правовідносин:

1) Особливе місце серед дій посідають послуги – це певна діяльність, яка створює не річ, а благо для задоволення суспільних потреб. Види послуг: - фактичні (договір схову, договір перевезень);

- юридичні (договір доручення, договір комісії);

- комплексні послуги, в яких поєднуються юридичні і фактичні послуги (договір експедиції).

2) Дії, як суб’єкти цивільних прав, безпосередньо спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відокремленні від самої зобов’язальної особи.

3) Результатами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва незалежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтворення. Вони стають об’єктами цивільнихправ лише при втілені в певні речі (рукопис, картина, креслення, запис на плівку тощо), тобто коли набуваютьформи, яка може бути сприйнята без присутності автора. Результати творчої діяльності є також відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція і промисловий зразок. Ці продукти стають об’єктами цивільних прав з моменту визнання їх такими і відповідного оформлення.

4) Інформація — документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі. В сучасних умовах інформація стає товаром. Її особливостями є те, що вона є благом нематеріальним та не зводиться до свого матеріального носія, підлягає моральному старінню та необмеженому тиражуванню, поширенню, має різноманітні форми фіксації. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

57. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних правовідносин:Особисті немайнові блага – це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцінки. Вони зв’язані з особою, не можуть передаватись і бути відчуженими. Для фізичної особи відповідно до Конституції України є життя, здоров’я, тілесна недоторканість, сім’я, гідність, честь, таємниця особистого життя, недоторканість помешкання, свобода розвитку творчості, авторства, а також інші блага, які охороняються законом. Для юридичних осіб – честь, гідність найменування юридичної особи, товарний знак, права авторства. Але вони можуть припинятися (напр., зміна назви при реорганізації), а також відчужуватися (напр., шляхом видачі ліцензії на товарний знак).

- Службова і комерційна таємниця як певне нематеріальне благо є об’єктом цивільного обороту.

58. Поняття і видиправочинів.

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

2. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки як для особи, яка його вчинила, так і для інших осіб.

Правочин вважається одностороннім, коли до виникнення цивільних прав і обов’язків призводить волевиявлення одного суб’єкта цивільного права.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Це є переважна більшість правочинів у цивільних правовідносинах. Найпоширенішою формою є договір.

Двосторонні чи багатосторонні правочини – ті правочини, при укладенні яких взаємне волевиявлення проявляють дві і більше сторони.

Також можна виділити такі види правочинів:

1) оплатні та безоплатні;

2) консенсуальні (вважаються укладеними з моменту досягнення згоди щодо усіх істотних умов договору) та реальні(недостатньо досягнення згоди щодо істотних умов – потрібно вчинити певну фактичну дію, спрямовану на виконання стороною свого договірного обов’язку);

3) казуальні(визначена підстава укладення, обумовлена наміром (метою) досягти конкретного юридичного результату) таабстрактні (зберігають юридичну силу тоді, коли підстава укладення відсутня, або коли вона є необов’язковою)

Юридичні особливості притаманні умовним правочинам, за якими виникнення прав і обов’язків перебуває в залежності від можливого настання чи ненастання тих чи інших обставин.