8. Власність, її сутність,форми та місце в економічній системі

Власність-це сукупність відносин між субєктами господарювання з приводу привласнення засобів виробництва, його результатів.

Система відносин власності:

-відносини з приводу привласнення обєктів власноості.

-відносини з приволу економічних форм реалізації обєктів власності.

-відносини з приводу господарського використання обєктів власності.

Відносини власності виявляються через субєкти та обєкти власності.

Обєкти власності-це все те що можна привласнити чи відчужити.

Субєкти власності-це персоніфіковані носії відносин власності

Власність має правовий аспект, юридичний аспект реалізується через право власності – сукупність узакононених державою прав та норм ек взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використання об’єктів власності.

Існує два основних типи власності: приватна і суспільна

Приватна власність- одна з форм власності, що означає абсолютне,захищене законом право громадянина чи юричдичної особи на конкретне майно та отримання доходу належить приватній особі.

Приватна власність є індивідуально-трудова (одноосібна та сімейна) та із найманою працею (індивідуальна із застосуванням найманої праці; партнерська; корпоративна).

Суспільна власність-вид власності, майно і нерухомість,які на противагу до приватної власності належать групі або державі. Суспільна власність буває державна (загальнодержавна та муніципальна) та колективна (власність колективу підприємства; кооперативна; власність громадських організацій; власність релігійних і культурних організацій).

В україні в разі реформування відносин властивості на основі роздержавлення й приватизації склалися і законодавчо були закріплені-приватна колективна державна

7.Сутність, цілі та структурні елементи ек-ної системи. Основні типи економічних систем

Економічна система- це сукупність усіх видів ек-ної діяльності людей у процесі їх взаємоді, спрямованої на вир-во, обмін,розподіл, споживання товарів та послуг, регулювання ек-ної діяльності. Це сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином упорядкованих елементів ек, що утворюють певну цілісність, ек структуру суспільства, яка має загальну мету.

Економічна система складється з трьохт основих ланок:

Продуктивні сили-засоби вир-ва, за допомогою яких виробляють матеріальні блага, а також люди, що здатні до праці мають певні навички і знання та приводять у дію ці засоби та вдосконалюють їх.

Економічні відносини-відносини, в які вступають між собою працівники в процесі вир-ва,розподілу, обміну і споживання благ.

Механізм господарювання- є структурним елементом ек-ної системи, що складається із сукпності форм і методів регулювання ек-них процесів та суспільних дій господарюючих субєктів на основі використання ек-них законів та важелів, правових норм та інституційних перетворень.

Типи ек-них систем:

Традиційна- історично перший та найпростіший тип ек системи, притаманна країнам з найменш розвинутою ек, до яких відносять Бангладеш, Гамбію,Малі, Танзанію, Сомалі, Чад,Судан та ін.

Ринкова- характеризуєтьться приватною власністю на ресурси, самостійністю учасників ек-ного процесу,конкуренцією субєктів господарювання, ціновою координацією ек-ної діяльності і т.д.

Командна-базується на пануванні державної власності,одержавленні та монополізації народного господарства, централізованому директивному плануванні вир-ва і розподілі ресурсів. Вона була панівною у колишньому СРСР та низці країн Східної Європи й Азії.

Змішана-є адекватною формою функціонування сучасних розвинених карїн і характеризується різноманітністю форм власності й рівноправним функціонуванням різних господарюючих субєктів та поєднанням ринкового механізму з державними методами регулюванням економіки,які органічно переплітаються і доповнюють один одного.