- •Тема 1. Філософія як універсальний тип знань
- •1.Філософія як теоретичний рівень світоглядного знання.
- •2. Природа філософського знання
- •3. Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки.
- •Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •5. Основні функції філософії.
- •Діалогічна природа філософського знання.
- •2. Рух та розвиток. Єдність світу
- •3.Простір та час як модуси буття. Особливості суспільного часу та простору.
- •Поняття матеріїї та її будова.
- •Тема 2. Онтологія. Філософське розуміння світу.
- •Історико-філософські концепції онтології.
- •Генезис форм матеріального руху.
- •Співвідношення природи та суспільства у розвитку світу.
- •Тема 3. Філософська антропологія. Філософія людини
- •Людина як предмет філософського осмислення.
- •2. Людина в класичних філософських концепціях.
- •Проблема людини у філософії Нового часу ф. Бекон (1561–1626 рр.)Людина за своєю природою є центром світогляду, якому притаманна "подвійна" душа.
- •Німецька класична філософія про людину
- •3 .Вчення про людину в марксизмі.
- •Проблема людини в екзистенціалізмі
- •Сучасні підходи до осмислення людини.
- •6. Походження людини. Антропосоціогенез.
- •Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •Відчуження людини від її сутності
- •Передумови розвитку особистості. Свобода та відповідальність
- •Тема 4. Філософія свідомості
- •Тема 5. Гносеологія. Філософія пізнання
- •Тема 6. Діалектика – всезагальна теорія розвитку
- •Тема 7. Філософія суспільства
- •Тема 8. Філософія економіки
- •Тема 9. Філософія культури
- •Тема 10. Філософія моралі
- •Етика як галузь філософського знання.
- •Сучасний стан етики
- •Класифікація етичних цінностей
- •Тема 11. Філософія релігії
- •Тема 12. Філософія цивілізації
- •Традиційне суспільство
- •Індустріальному суспільству
- •Постіндустріальне суспільство
- •Глобальні проблеми людства на сучасному етапі розвитку:
Тема 1. Філософія як універсальний тип знань
1.Філософія як теоретичний рівень світоглядного знання.
На відміну від інших форм суспільної свідомості (моралі, мистецтва, науки, релігії), філософія характеризується всезагальністю предметної області пізнання. У методологічному відношенні вона базується на пізнанні універсальних законів розвитку Всесвіту та їх відображенні у способу мисленні та життєдіяльності суспільства та людини. Тому, саме філософія виступає сутнісною самосвідомістю людини та теоретичним ядром світогляду.
Світогляд – сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.
Історичні типи світогляду
Міфологічний світогляд – Для міфологічного світогляду характерним є, по-перше, усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка – тотема. _ По-друге, міфологічний світогляд значною мірою обернений у минуле, адже тотемний предок був, до того ж був як ідеал діяльності. ___ По-третє, оскільки міфологічний світогляд антропоморфний, то неминуче формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення усього сущого.
- Релігійний світогляд –такий історичний тип світоглядної культури, який за своєю сутністю є фантастичним відображенням людиною дійсності на основі абсолютизації ролі та значення надприродних сил стосовно явищ світового порядку.
Основною визначальною ознакою релігійного світогляду є його зв'язок із вірою в надприродне — щось таке, що стоїть над закономірностями світового порядку.
Філософський світогляд – У філософському світогляді теоретично узагальнюється досвід духовного і практичного освоєння світу. Спираючись на досягнення наук про природу і суспільство (природних і гуманітарних наук), філософія створює нові умоглядні (понятійні, категоріальні) моделі світу.
Рівні самосвідомості:
- психологічна самосвідомість (виникає у межах від 2-х до 3-х років, коли дитина перестає говорити про себе у третій особі, визначаючи своє Я. Це самоусвідомлення може бути виражене як суперечність «Я»=«Інші»; В онтогенезі це був період міфологічного світогляду первісного ладу, у якому людина мала свідомість, але (періоду цивілізації) не мала самосвідомості. Психологічний рівень самосвідомості має стільки змістовних форм, скільки існує людей, але його закономірності є єдиними для усіх.
- соціальна самосвідомість (виникає у перехідному віці, пов’язується з усвідомленням соціальної нерівності. Виражає себе суперечністю «Я»=«Інше Я» («Ти»). Бажання змінити світ у цьому віці потребує пізнання закономірностей світу. Незнання таких закономірностей може породити феномен «нещасної свідомості» або песимізм та пристосування до реальності.
В онтогенезі становлення філософії відбувалося протягом рабовласницького, феодального та буржуазного способів виробництва і відтворювалося у філософії античності, Середньовіччя, Відродження та Нового часу. Соціальний рівень самосвідомості має різноманітні форми: класову, колективну, групову, наукову тощо;
- філософська самосвідомість – це сутнісна самосвідомість людини, як така, що сутність людей є одна для всіх і тому філософська самосвідомість виражає себе суперечністю (тотожністю протилежностей) «Я»=«Людство». Ось чому філософія є теоретичним ядром світогляду, хоча за змістом історичні типи світогляду та їх соціальні змісти можуть бути абсолютно протилежними.
Філософська самосвідомість містить у собі психологічний та соціальний рівень, а протягом історії філософії відтворювалася у різних формах (типах) філософування (див. основні етапи та напрями історико-філософського процесу)