14. Педагогічні ідеї н. К. Крупської.

Величезний внесок у будівництво радянської школи і в розробку радянської педагогічної теорії внесла Надія Костянтинівна Крупська (1869-1939) - дружина, друг і соратник В. І. Леніна, видатний діяч Комуністичної партії, організатор радянського освіти, педагог-марксист.

Н. К. Крупської працювала над вирішенням педагогічних проблем, докладно вивчала велику зарубіжну і російську педагогічну літературу, відвідувала школи, отримувала широку інформацію про стан народної освіти в Росії.

Виступаючи в пресі з питань освіти і виховання, Надія Костянтинівна розкрила станово-класову сутність школи царської Росії, буржуазно-поміщицьку ідеологічну спрямованість виховання в ній і намітила шляхи розвитку нової школи, школи, яку слід створити після перемоги пролетарської революції.

Н. К. Крупська продовжувала поглиблено розробляти педагогічну теорію. Вона широко висвітлювала у своїх працях найважливіші проблеми комуністичного виховання, політехнічного навчання, дидактики, послідовно боролася за реалізацію марксистсько-ленінського вчення про виховання і освіту.

Н. К. Крупська про виховання нової людини. В своїх статтях і виступах Н. К. Крупська відстоювала і пропагувала програму боротьби за нову, соціалістичну школу, яку висунула партія, роз'яснювала в них ленінські принципи зв'язку школи з політикою, єдності трудової школи, її світськості, розробляла питання патріотичного й інтернаціонального виховання. Вона чітко сформулювала корінна відмінність соціалістичної радянської школи від буржуазної.

Н. К. Крупська вказувала, що виховання підростаючого покоління відіграє велику роль у справі будівництва соціалізму.

Надія Костянтинівна підкреслювала, що лише школа, тісно пов'язана з навколишнім життям, з інтересами дитини, що відкриває йому різні сфери застосування своїх сил, створює умови для розвитку людської особистості. У радянській школі виховання колективіста повинен бути з'єднаний з вихованням всебічно розвиненого, внутрішньо дисциплінованого людини, здатної глибоко відчувати, ясно мислити, організовано діяти.

Особливе увагу вона приділяла вихованню колективізму, вважаючи одним з найважливіших завдань радянської школи прищеплення учням навичок громадського працівника-колективіста. Школа, піонерська організація і комсомол мають спільні цілі по вихованню у підростаючого покоління комуністичної моралі, з розвитку у нього колективізму.

Крупська завжди підкреслювала, що необхідно в Радянській країні вміти виховати справжнього інтернаціоналіста, який любить свій народ і трудящих всіх країн світу. Вона всіляко підтримувала ініціативу дітей різних національностей, допомагала їм дружити один з одним. Вона рекомендувала школам та піонерським організаціям встановлювати зв'язки з пролетарськими дітьми за кордоном, зміцнювати інтернаціональну дружбу.

Надія Костянтинівна надавала великого значення естетичному вихованню в формуванні особистості дитини, пояснювала, що мистецтво організовує дітей, служить засобом більш тісного їх зближення з колективом. Вона хотіла, щоб мистецтво стало складовою частиною життя, щоб діти знали мистецтво інших народів. Відзначаючи, що в школах «естетичне виховання у нас часто занедбаному стані», вона наполягала на тому, щоб спів і малювання викладалися в кожній школі.

H. К. Крупська про зміст освіти. Крупська вважала, що завданням комуністичного виховання повинно бути підпорядковане викладання кожного предмета і весь зміст навчально-виховної роботи в школі.

Надія Костянтинівна Крупська приділяла величезну увагу питанням навчання в радянській школі. Кожен навчальний предмет має вивчатися в школі у зв'язку з іншими предметами і з конкретною життям.

Н. К. Крупська вважала, що комплексна система навчання допоможе встановленню діалектичної зв'язку між окремими навчальними предметами. Згодом, визнавши помилковість комплексного побудови програми, вона з притаманною комуністові самокритичністю зазначила, що комплексні програми призвели до встановлення «якихось жахливо штучних, неприродних зв'язків».

Крупська вважала, що необхідно діалектично підходити і до самої методикою. Методика, писала вона, органічно пов'язана з тими цілями, які стоять перед школою. Якщо мета школи - виховати слухняних рабів капіталу, то і методика буде відповідною, і наука буде використана для цих завдань. Навпаки, якщо мета школи - виховати свідомих будівників соціалізму, то і методика буде зовсім інша, і всі досягнення науки будуть використані для цієї високої мети.

Н. К. Крупська про політехнічному освіту і трудове виховання. Надія Костянтинівна справедливо вимагала, щоб діти з юних років пройнялися повагою до фізичного праці. Потрібні вмілі руки в побуті і на кожній роботі.

Надія Костянтинівна тісно пов'язувала питання трудового виховання з політехнічним навчанням

Велику роль Н. К. Крупської відводила продуктивної праці учнів. Вона вказувала, що робота у шкільних майстернях для V-VII класів повинна бути педагогічно продумана з точки зору політехнізації, не слід допускати ремісництва; учнів VIII-Х класів необхідно включати в працю промислових підприємств, колгоспів і радгоспів. Це дасть їм уявлення про сучасну техніку, розширить політехнічний кругозір, сприятиме вихованню комуністичного ставлення до праці.

Н. К. Крупська про радянського вчителя. Н. К. Крупської писала, що професія вчителя у нас не тільки почесна, але це один з «найбільш захоплюючих професій. Вона приділяла виняткову увагу підготовці радянського учительства, його ідейному вихованню. У своїх роботах вона відзначала особливу роль сільського вчителя як провідника політики партії на селі.

Н. К. Крупська про піонерський рух. Вона вважала, що піонерська організація повинна бути школою колективізму, школою спільної діяльності на благо соціалістичної Батьківщини.

Крупська доводила, що основним завданням піонерорганізаціі є боротьба за знання (у той час головна увага приділялася громадської активності).

Вона підкреслювала, що діти повинні бути поголовно втягнуті в суспільно корисну роботу, яка, звичайно, повинна відповідати віку дітей та їх інтересам.

Н. К. Крупська про самоврядування школярів. В педагогічній спадщині Крупської самоврядування учнів завжди розглядається як невід'ємна частина трудової політехнічної школи. Самоврядування учнів в радянській школі вперше узаконено «Положенням про єдину трудову школу» і «Декларацією про основні принципи єдиної трудової школи», в яких було визначено право шкіл та учнів розвивати і зміцнювати учнівський самоврядування, громадську активність і самодіяльність школярів.

Надія Костянтинівна розглядала дитяче самоврядування як, один із засобів всій системи виховної роботи і показала на цьому прикладі зразок конкретного аналізу дитячої діяльності та її виховних результатів.

Н. К. Крупська про зв'язок школи і сім'ї. Надія Костянтинівна була одним з перших радянських педагогів, які пропагували ідею тісному взаємозв'язку сім'ї і школи.

Мати - «Природна вихователька», її вплив на дітей, особливо на малюків, величезне. Школа зобов'язана допомогти батькам (і матері в першу чергу) правильно направити виховання дітей.

Складні питання виховання можуть бути дозволені тільки при тісному контакті батьків і школи, і лише за цієї умови школа і сім'я зможуть долати труднощі, які зустрічаються в практиці виховання.

В педагогічних працях Н. К. Крупської виражена велика любов до дитини, величезна турбота про дітей трудящих, прагнення з раннього дитинства виховувати радянських дітей як майбутніх громадян великої соціалістичної Батьківщини.